АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого-судді: Маліновського О.А.
Суддів: Гладія С.В., Юденко Т.М.
з участю прокурора: Гуменюк Л.М.
потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2
захисника: ОСОБА_3
засудженого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 15 червня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
цим вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою
освітою, який не одружений, не працює, зареєстрований та
проживає за адресою: АДРЕСА_1,
судимого: - 10.02.2012 року Шевченківським районним судом
м. Києва за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу у
розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, -
визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України та призначено покарання: за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 2 років обмеження волі, за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 190 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання, призначені даним вироком та вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 10.02.2012 року, постановлено виконувати самостійно.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 31760 гривень матеріальної шкоди, 1000 гривень моральної шкоди; на користь ОСОБА_5 - 31760 гривень матеріальної шкоди, 1000 гривень моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 - 206700 гривень матеріальної шкоди.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_4 заволодів чужими коштами шляхом обману за наступних обставин. Так, засуджений ОСОБА_4 при невстановлених слідством обставинах в серпні 2010 року звернувся до ОСОБА_6, який бажав придбати побутову техніку, з пропозицією придбати у нього дану техніку за низькими цінами, повідомивши при цьому неправдиву інформацію, що у нього для цього є всі можливості і він має доступ до цієї техніки, а саме - планшетів «Ай под» і смартфонів «Ай фон», та повідомив умови купівлі вказаної техніки та її технічні характеристики.
ОСОБА_6, будучи введеним в оману, впродовж серпня 2010 року, у невстановлені досудовим слідством дні та час, біля станції метро «Героїв Дніпра» на перехресті вул. Героїв Дніпра та пр-ту Оболонського в м. Києві передав ОСОБА_4 в цілому гроші в сумі 20000 гривень, про що 24.09.2010 року останній власноруч написав ОСОБА_6 розписку про отримання вказаної суми грошей.
Отримавши у ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 20000 гривень, ОСОБА_4 будь-якої побутової техніки останньому не надав, а отримані грошові кошти привласнив та в подальшому використав на власні потреби, спричинивши ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 20000 гривень.
Крім того, в грудні 2010 року ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_2 вигадану інформацію, про те, що він має можливість допомогти влаштувати на роботу в органи міністерства внутрішніх справ України, а саме в один з МРЕВ УДАІ МВС м. Києва, при цьому повідомивши, що це буде коштувати 7000 доларів США.
З метою запевнити ОСОБА_2 у нібито правильності та добропристойності своїх дій, та змусити його передати грошові кошти ОСОБА_4 розповів останньому про умови влаштування на роботу та термін.
ОСОБА_2, будучи введеним в оману, 27.12.2010 р. приблизно о 15 год. 00 хв. перебуваючи біля будинку № 10 по пр. Маяковського в м. Києві, передав ОСОБА_4 гроші в сумі 7000 доларів США, що згідно курсу валют Національного банку України, складало 55720 гривень, про що 25.12.2010 року останній власноруч написав ОСОБА_2 розписку про отримання вказаної суми грошей, а 27.12.2010 року уклав з ОСОБА_2 договір позики про отримання вказаної суми грошей.
Повторно заволодівши шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 7000 доларів США, ОСОБА_4 його на вказану роботу не влаштував, оскільки не мав такого наміру, а отримані гроші привласнив та в подальшому використав на власні потреби, завдавши ОСОБА_2 значної матеріальної шкоди, що в 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, на загальну суму 55720 гривень.
Взимку 2011 року ОСОБА_4 при невстановлених слідством обставинах повідомив ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вигадану інформацію про те, що має можливість допомогти влаштувати їх на роботу в органи міністерства внутрішніх справ України, а саме в один з МРЕВ УДАІ МВС м. Києва, при цьому повідомивши, що кожен з них за це повинен буде виплатити по 4000 доларів США.
З метою запевнити ОСОБА_1. та ОСОБА_5 в правильності та добропристойності своїх дій та змусити їх передати грошові кошти, ОСОБА_4 розповів їм умови влаштування на роботу, термін та інші вигадані деталі.
ОСОБА_1 та ОСОБА_5, будучи введеними в оману, 15.02.2011 р. приблизно о 12 год. 00 хв., перебуваючи біля будинку № 10 по пр. Маяковського в м. Києві, передали ОСОБА_4 гроші, кожний по 4000 доларів США, що згідно курсу валют Національного банку України, складало по 31760 гривень, про що 15.02.2011 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_4 договір позики, а 17.02.2011 року останній власноруч написав ОСОБА_1 розписку про отримання вказаної суми грошей.
Повторно заволодівши шляхом обману грошима ОСОБА_1 в сумі 4000 доларів США та ОСОБА_5. в сумі 4000 доларів США, ОСОБА_4 їх на вказану роботу не влаштував, оскільки не мав такого наміру, а отримані гроші привласнив та в подальшому використав на власні потреби, завдавши ОСОБА_1 та ОСОБА_5. матеріальної шкоди на суму 31760 гривень кожному.
Крім того, в кінці лютого 2011 року ОСОБА_4 при невстановлених слідством обставинах у кафе «Вестерн» по пр. Маяковського, 15 в м. Києві, повідомив ОСОБА_2 вигадану інформацію про те, що він має можливість допомогти влаштувати на роботу в органи міністерства внутрішніх справ України, а саме в один з МРЕВ УДАІ МВС м. Києва на посаду заступника начальника, при цьому повідомивши, що крім раніше отриманих від ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 7000 доларів США йому потрібно для вирішення всіх питань ще гроші в сумі 19000 доларів США.
З метою запевнити ОСОБА_2 у нібито правильності та добропристойності їх дій та змусити його передати грошові кошти, ОСОБА_4 розповів ОСОБА_2 умови влаштування на роботу, та термін. ОСОБА_2, будучи введеним в оману, 26.04.2011 р. приблизно о 13 год. 00 хв., перебуваючи біля будинку № 10 по пр. Маяковського в м. Києві, передав ОСОБА_4 гроші в сумі 19000 доларів США, що згідно курсу валют Національного банку України, складало 151240 гривень, про що ОСОБА_2 26.04.2011 року уклав з ОСОБА_4 договір позики і останній власноруч написав ОСОБА_2 розписку про отримання вказаної суми грошових коштів.
Повторно заволодівши шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 19000 доларів США, ОСОБА_4 його на вказану роботу не влаштував, оскільки не мав такого наміру, а отримані гроші привласнив та в подальшому використав на власні потреби, завдавши ОСОБА_2 значної матеріальної шкоди на суму 151240 гривень, тобто шкоди, яка в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є великим розміром.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_4 просить скасувати вирок суду та закрити кримінальну справу у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.
Вважає, що докази його вини, викладені у вироку, є формальними, оскільки у 2010 році ним власноручно було написано розписку, згідно якої він брав грошові кошти у борг у громадянина ОСОБА_6 і протягом місяця віддавав їх, що підтверджується показаннями ОСОБА_6, які не взяті судом до уваги.
З громадянином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені договори в результаті попередньої домовленості між фізичними особами, які регулюються цивільним та цивільно-процесуальним законодавством, а не кримінальним. У 2011 році ним та громадянином ОСОБА_2 було укладено договір позики, який нотаріально завірений, проте вказану у договорі суму він не отримував, що може підтвердити нотаріус, який не був допитаний у судовому засіданні та під час досудового слідства.
Ідентичні показання потерпілих про те, що нібито він хотів заволодіти їх коштами є їх домовленістю і не є справедливими, не підтверджені жодними документами.
Крім того, в судове засідання судом першої інстанції не були викликані та допитані свідки, на яких посилається потерпілий ОСОБА_2, що могло б спростувати показання потерпілого.
В судовому засіданні ОСОБА_4 подав зміни до апеляції, у яких повністю визнає вину у вчиненому, просить не позбавляти його волі, щоб він мав можливість повністю відшкодувати завдані потерпілим збитки, застосувати щодо нього ст. 75 КК України.
Розглянувши кримінальну справу в межах апеляції засудженого з наданими до неї змінами у відповідності зі ст. 365 КПК України, заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3, які підтримують апеляцію зі змінами та просять її задовольнити, думку прокурора, потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які заперечують проти задоволення апеляції, дослідивши матеріали справи, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію засудженого зі змінами необхідно залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без зміни з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 323 КПК України вирок суду має бути законним та обґрунтованим, підтвердженим перевіреними в судовому засіданні доказами, ґрунтуватись на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин та доказів по справі в їх сукупності і відповідати вимогам закону.
Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Судом першої інстанції при розгляді кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України і призначенні йому покарання вказані вимоги кримінального і кримінально-процесуального законодавства дотримані, керуючись законом суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив обставини справи і зібрані по справі докази в їх сукупності, керуючись законом дав їм належну оцінку, правильно кваліфікував дії засудженого і з урахуванням тяжкості вчиненого злочину та особи засудженого прийшов до законного та обґрунтованого висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання суд, дотримуючись вимог закону, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, його відношення до скоєного, і призначив покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, яке відповідає тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого.
Колегією суддів порушень кримінального чи кримінально-процесуального закону та підстав для зміни чи скасування вироку не встановлено, він відповідає обставинам справи і здобутим доказам, яким суд дав належну оцінку, тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, а тому апеляція засудженого зі змінами задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 365-366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 зі змінами залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Києва від 15 червня 2012 року щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України - без зміни.
Судді:
_______________ _____________ ____________
Маліновський О.А. Гладій С.В. Юденко Т.М.