УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1350/2012Головуючий суду першої інстанції:Сич М.Ю.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т.

"11" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіМоісеєнко Т.І.,

СуддівПолянської В.О.,Редько Г.В.,

При секретаріХоружий О.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи -виконавчий комітет Судацької міської ради АР Крим, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом перебудови самочинно збудованої будівлі, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Судацького міського суду АР Крим від 03 липня 2012 року про забезпечення позову

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом перебудови об'єкту самочинного будівництва, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач у порушення відповідних норм та правил побудував чотирьохповерхову будівлю на межі його земельної ділянки, частина мансарди якої виходить на територію належної йому земельної ділянки,чим порушує його права, як суміжного землекористувача .

Ухвалою Судацького міського суду АР Крим від 03 липня 2012 року була задоволена заява ОСОБА_6 про забезпечення позову:

заборонено інспекції ДАБК АР Крим приймати декларацію про готовність об'єкта АДРЕСА_1 до експлуатації..

У апеляційній скарзі на зазначену ухвалу відповідач ОСОБА_7 ставить питання про її скасування та постановлення нової - про відмову у задоволенні заяви.

Так, у скарзі йдеться про безпідставність обраного позивачем виду забезпечення позову, штучного створення перешкод в узаконенні об'єкту самочинного будівництва у встановленому законом порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення відповідача , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Зі змісту ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову можливе на будь-якій стадії розгляду справи в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз'яснено пунктом 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтовуючи вимоги заяви про забезпечення позову ОСОБА_6 посилається на те, що відповідач самочинно, в порушення вимог п.3.25* ДБН 360-92 ** «Планування та забудова міських і сільських поселень» побудував 4-поверховий будинок, мансардний поверх якого виходить на територію належної йому земельної ділянки; має намір узаконити об'єкт самочинного будівництва шляхом подання декларації про готовність об'єкта до експлуатації з неправдивими відомостями до інспекції ДАБК АР Крим.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Між тим, в порушення вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд постановив ухвалу про забезпечення позову без визначення мотивів, з яких дійшов такого висновку, а також не обгрунтував необхідність та відповідність застосування обраного заявником виду забезпечення позову позовним вимогам, що свідчить про порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 210 цього Кодексу.

З урахуванням предмету спору (усунення перешкод у користуванні землею суміжного землекористувача) твердження заявника про намір відповідача узаконити самовільний об'єкт нерухомості не може бути визнано обставиною, яка створює дійсну і реальну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду.

Твердження заявника про надання відповідачем неправдивої інформації для декларування об'єкту не підтверджені матеріалами справи та не стосуються предмету позову.

Твердження заявника щодо намагання відповідача реалізувати зазначений об'єкт нерухомості не стосуються предмету позову.

Таким чином, підстав для застосування виду заходу забезпечення позову, обраного позивачем по справі, не має.

Відтак, ухвала Судацького міського суду АР Крим від 03 липня 2012 року про задоволення заяви ОСОБА_6. про забезпечення позову підлягає скасуванню.

З урахуванням наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 4 частини 2 статті 307, пунктом 3 частини 1 статті 312 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Судацького міського суду АР Крим від 03 липня 2012 року про задоволення заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову, шляхом заборони інспекції ДАБК АР Крим приймати декларацію про готовність об'єкта АДРЕСА_1 до експлуатації - скасувати.

Постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову цим шляхом.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає

Моісеенко Т.І. Полянська В.О. Редько Г.В.