Копія
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2012 року Справа № 1170/2а-2397/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 16-05 год. адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Прокурора Кіровоградської області
про скасування наказів
за участю:
секретаря судового засідання -Бондюк А.А.,
позивача -ОСОБА_1,
представника відповідача -Стойко А.В.,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Прокурора Кіровоградської області про скасування наказів від 13 червня 2012 р. №409к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»та від 21 листопада 2011 р. №425к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Позивач вважає оскаржувані накази незаконними, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 92 Конституції України відповідно до якої виключно законами України визначаються організація і діяльність прокуратури а також діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них, натомість Дисциплінарний статут прокуратури України, затверджений постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 р. №1796-ХІІ, не є законом, а тому, на думку позивача, не може бути застосований при притягненні до дисциплінарної відповідальності.
Також позивач зазначає, що ч.3 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ суперечить нормам Конституції України, а тому відповідно п.1 Перехідних положень Конституції України є, на думку позивача, не чинною.
Окрім того, позивач вказує, що оскаржувані накази в порушення ст. 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України винесені в період його перебування на лікарняному.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, у відповідності до якого позовні вимоги не визнаються у повному обсязі, оскільки підставою для застосування відносно позивача дисциплінарних стягнень стало неналежне виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків. При цьому відповідач вказує, що оскаржувані накази винесені у відповідності до вимог Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», Дисциплінарного статуту прокуратури України та чинного законодавства. Відповідач зазначає, що посилання позивача на невідповідність ч.3 ст.48 Закону України «Про прокуратуру»та Дисциплінарного статуту прокуратури України вимогам п.п.14, 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України є безпідставними, оскільки на даний час зазначені норми рішенням Конституційного Суду України не визнано неконституційними.
В судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу у їх задоволенні з підстав, наведених у запереченні на позовну заяву.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 наказом Генерального прокурора України від 24.06.2010 р. №644к призначений прокурором Олександрійського району Кіровоградської області строком на п'ять років (а.с.14).
Робочою групою Прокуратури Кіровоградської області відповідно до п.8.1. плану роботи прокуратури Кіровоградської області на ІІ півріччя 2011 року, проведено перевірку в прокуратурі Олександрійського району щодо стану координаційної діяльності прокурора, її вплив на законність та правопорядок в Олександрійському районі (а.с.39-46).
Результати зазначеної перевірки винесено на розгляд оперативної наради при прокуророві Кіровоградської області, що відбулася 14.11.2011 р., якою, зокрема, вирішено, за фактами виявлених порушень вирішити питання про притягнення до відповідальності прокурора Олександрійського району Буча Р.В. (а.с.47-51).
Наказом прокурора Кіровоградської області від 21.11.2011 р. №469к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»за неналежне виконання службових обов'язків при здійсненні координаційної діяльності правоохоронних органів у протидії злочинності та корупції, невиконання вимог Закону України «Про прокуратуру»та галузевих наказів Генерального прокурора України з цих питань, прокурору Олександрійського району молодшому раднику юстиції ОСОБА_1 оголошено догану (а.с.19, 63-65).
Судом встановлено, що наказ прокурора Кіровоградської області від 21.11.2011 р. №469к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»позивачем не оскаржувався.
Натомість позивачем оскаржується наказ від 21.11.2011 р. №425к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»на який є посилання в наказі від 13.06.2012 р. №409к.
Зі змісту заперечень на позовну заяву вбачається, що у період з листопада 2011 р. по червень 2012 р. відносно прокурора Олександрійського району Буча Р.В. видавалися лише два накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани -№469к від 21.11.2011 р. та №409к від 13.06.2012 р., а тому посилання в наказі №409 від 13.06.2012 р. на наказ №425к від 21.11.2011 р. є технічною помилкою (а.с.109).
Оскільки ОСОБА_1 оскаржується саме наказ від 21.11.2011 р. №425к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», який, як встановлено судом, відносно нього не виносився, то позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Стосовно позовної вимоги про скасування наказу від 13 червня 2012 р. №409к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»судом встановлено наступне.
21 травня 2012 року старшим помічником прокурора області з питань внутрішньої безпеки радником юстиції Лебеденком В.М. на виконання вказівки прокурора області та вимог наказу №20 від 03.03.2012 року Генерального прокурора України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок в органах прокуратури України», проведено службову перевірку за фактом неналежного виконання своїх службових обов'язків слідчим прокуратури району Гуцолом В.А. та прокурором Олександрійського району Бучем Р.В. при розгляді звернення ОСОБА_5 від 29.03.2012 р., висновками якої є встановлення допущення порушень вимог ст.ст.8, 20 Законів України «Про прокуратуру», «Про банки і банківську діяльність», «Про звернення громадян», ст.227 КПК України та наказу №9-гн від 21.06.2011 р ГПУ «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України», у зв'язку з чим скоєно дисциплінарний проступок (а.с.70-74).
Окрім того, 28 травня 2012 року старшим помічником прокурора області з питань внутрішньої безпеки радником юстиції Лебеденком В.М. проведено службову перевірку за фактом порушення трудової дисципліни прокурором Олександрійського району Бучем Р.В., висновками якої є встановлення допущення порушень ст.ст.46, 46? Закону України «Про прокуратуру»та наказу №5 від 21.11.2011 р. Генерального прокурора України, у зв'язку з чим ОСОБА_1 скоєно дисциплінарний проступок, який порочить його як працівника органів прокуратури України, та є несумісним з його подальшим перебуванням в органах прокуратури України (а.с.67-69).
Наказом прокурора Кіровоградської області від 13 червня 2012 р. №409к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог кримінально-процесуального законодавства України, Законів України «Про прокуратуру», «Про банки і банківську діяльність», «Про звернення громадян», наказу Генерального прокурора України від 21.06.2011 р. №9гн «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України»та Правил внутрішнього трудового розпорядку прокурору Олександрійського району молодшому раднику юстиції ОСОБА_1 оголошено догану (а.с.75-77).
13 червня 2012 р. ОСОБА_1 надано письмові пояснення по суті наказу від 13.06.2012 р. №409к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», в яких підтверджено, що 23 та 24 квітня 2012 р. він перебував у м. Києві у зв'язку із здачею документів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (а.с.78).
Відповідно до п.п.14, 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються організація і діяльність прокуратури, а також діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.
У відповідності до ч.3 ст.48 Закону України «Про прокуратуру», за порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.
Таким чином, Законом України «Про прокуратуру»встановлено, що притягнення працівників органів прокуратури до дисциплінарної відповідальності здійснюється у відповідності до Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 року N1796-XII (далі -Дисциплінарний статут).
Відповідно до ч.1 ст.8 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.
Згідно ст.9 Дисциплінарного статуту, дисциплінарними стягненнями є:
1) догана;
2) пониження в класному чині;
3) пониження в посаді;
4) позбавлення нагрудного знаку «Почесний працівник прокуратури України»;
5) звільнення;
6) звільнення з позбавленням класного чину.
Зі змісту ч.3 ст.10 Дисциплінарного статуту вбачається, що прокурори областей мають право застосовувати такі дисциплінарні стягнення: догану, пониження на посаді, звільнення, крім пониження в посаді і звільнення працівників, які призначаються Генеральним прокурором України.
У відповідності до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.
В судовому засіданні позивачем не оскаржувалися фактичні обставини, що стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно наказу від 13 червня 2012 р. №409к, а тому вони перед судом не доводилися.
Позовні вимоги позивача ґрунтуються на тому, що оскаржуваний наказ прийнято всупереч вимогам Конституції України, оскільки він містить посилання на Дисциплінарний статут прокуратури України, який не є законодавчим актом.
У відповідності до ст.147 Конституції України, Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про Конституційний Суд України»від 16.10.1996 р. №422/96-ВР Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
З огляду на викладене, враховуючи те, що Конституційним Судом України не приймалося рішення щодо неконституційності норм ст.ст.8, 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України, на які є посилання в оскаржуваному наказі, суд вважає безпідставною позицію позивача щодо невідповідності Дисциплінарного статуту прокуратури України нормам Конституції України.
Посилання позивача на невідповідність нормам Конституції України та відповідно до п.1 Перехідних положень Конституції України нечинність ч.3 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду у зв'язку з відсутністю відповідного рішення Конституційного Суду України.
Також в судовому засіданні позивач вказував, що всупереч ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту, наказ від 13 червня 2012 р. №409к винесено відповідачем у період перебування ОСОБА_1 на лікарняному.
В матеріалах справи міститься копія листка непрацездатності серії АБО №262366, виданого КП «Шкірно-венерологічним диспансером»01.06.2012 р. зі змісту якого вбачається, що у період з 01.06.2012 р. по 15.06.2012 р. ОСОБА_1 перебував на лікуванні (а.с.82-83).
В судовому засіданні позивач пояснив, що під час своєї тимчасової непрацездатності у період з 01.06.2012 р. по 15.06.2012 р. він знаходився на робочому місці, а тому в табелі обліку робочого часу за червень 2012 року містяться відмітки про перебування його на роботі, а не на лікарняному.
Враховуючи, що в табелі обліку робочого часу за червень 2012 року не відображено період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 згідно листка непрацездатності серії АБО №262366, виданого КП «Шкірно-венерологічним диспансером»01.06.2012 р., то на момент винесення оскаржуваного наказу від 13 червня 2012 р. №409к у відповідача були відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває на лікарняному.
Більш того, відповідно до ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що вона визначає строк протягом якого до працівника може бути застосовано дисциплінарне стягнення та обумовлює час, який не враховується до вказаного строку. При цьому, дана норма не встановлює заборони щодо винесення наказу про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності у період його тимчасової непрацездатності, а тому твердження позивача про прийняття оскаржуваного наказу з порушенням ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту є необґрунтованим.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовна вимога про скасування наказу від 13 червня 2012 р. №409к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 70, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт