ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2012 р. Справа № 139596/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Левицької Н.Г.,
суддів - Яворського І.О., Сапіги В.П.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.08.2011р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області про нарахування встановленого дітям війни підвищення до пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
17.08.2011р. ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області (далі по тексту - управління) в якому просила зобов'язати управління нарахувати та виплатити на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період останніх шість місяців з дня подання заяви по час винесення постанови суду.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.08.2011р. заявлений позов задоволено. Зобов'язано пенсійний орган провести перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 17.02.2011р. по 22.07.2011р. включно із урахуванням ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведених виплат.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі про відмову в позові.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що встановлений ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому він має право на встановлене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мав право на отримання підвищення виплачуваної йому пенсії за віком.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку у вищезгаданому управлінні.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2011 рік, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет на 2011 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2011 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2011 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2011 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу в передбаченому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розмірі за вказаний період, колегія суддів не вбачає.
У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі вищезгаданого управління, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
Доводи апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.
Колегією суддів, встановлено, що є така, що набрала законної сили постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з того самого спору і між тими самими сторонами. Даною постановою позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 23.09.2010р. по 22.04.2011р..
Відповідно до п.4 ч.2 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області вже врегульовано спір між ОСОБА_1 та управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області про нарахування встановленого дітям війни підвищення до пенсії за період з 17.02.2011р. по 22.04.2011р., тому колегія суддів вважає за потрібне в цій частині закрити провадження по справі №2а-19931/11/1915.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись п.4 ч.2 ст.157, ст.ст. 160, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.206, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області задоволити частково.
2. Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.08.2011р. в адміністративній справі №2а-19931/11/1915 скасувати та прийняти нову, якою закрити провадження в частині позовних вимог за період з 17.02.2011р. по 22.04.2011р. у справі №2а-19931/11/1915 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області про нарахування встановленого дітям війни підвищення до пенсії.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ Н.Г. Левицька
СУДДІ І.О. Яворський
В.П. Сапіга