2-84/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого -судді Орєхова О.І.,

при секретарі -Лисенко Л.В.,

за участю позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника прокуратури -Марахіна Є.А.,

представника відповідача ПП «Магазин Вікторія»- Мірзоян Л.К.,

представника відпоідача ОСОБА_7 -ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до ОСОБА_7, приватного підприємства «Магазин «Вікторія», Управління комунального господарства Донецької міської ради, Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, Управління житлового господарства Донецької міської ради, Донецького спеціалізованого колективного підприєства «Чернобиль-Допомога»про визнання приватизації недійсною, визнання договорів відчуження недійсними, про звільнення підвального приміщення та про передачу підвального приміщення у власність безоплатно, за позовом прокурора м. Донецька в інтересах ОСОБА_4 до Донецького спеціалізованого колективного підприєства «Чернобиль-Допомога», приватного підприємства «Магазин «Вікторія», Управління комунального господарства Донецької міської ради про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договорів купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_7, приватного підприємства «Магазин «Вікторія», Управління комунального господарства Донецької міської ради, Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, Управління житлового господарства Донецької міської ради, Донецького спеціалізованого колективного підприєства «Чернобиль-Допомога»про визнання приватизації недійсною, визнання договорів відчуження недійсними, про звільнення підвального приміщення та про передачу підвального приміщення у власність безоплатно, посилаючись на наступні обставини.

Квартира № 6 будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності за № 8636, виданого 21 листопада 1997 року Представництвом Фонду Державного майна України в гір. Донецьку і зареєстрована в КП БТІ 28 грудня 1997 року і записана за № 88 і занесена у реєстрову книгу 8/12дк - 40.

Квартира № 9 будинку АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності за № 11830 виданого 12 серпня 1993 року Представництвом Фонду Державного майна України в м. Донецьку і зареєстрована в КП БТІ та 1/3 частину належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 липня 1999 року, виданого Першої Державною нотаріальною конторою м. Донецька та зареєстрованого в реєстрі за 7 - 2012 спадкове справа № 198.

Квартира № 15 будинку АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_11 по 1\4 частині кожному, на підставі свідоцтва про право власності за № 622у виданого 1998 року Представництвом Фонду Державного майна України в м. Донецьку і зареєстрована в КП БТІ 21 травня 1998 року і за реєстровим № 88 і записана у реєстрову книгу 8/12 дк - 41.

Квартира № 27 будинку АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4, ОСОБА_12 на підставі свідоцтва про право власності за № 1832 виданого 9 лютого 1999 року Представництвом Фонду Державного майна України в м. Донецьку і зареєстрована в КП БТІ 28 грудня 1997 року і записана за № 88 і зареєстроване у реєстрову книгу 8/12дк-41.

Згідно з п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»власники квартир багатоквартирних будинків є власниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки в майні будинку. Допоміжні приміщення (комори, сараї і т. п.) передаються у власність квартиронаймачам безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Придбане право на вищевказані квартири у державного житлового фонду і прилеглі до них приміщення є непорушним правом, це право забезпечено Державою Україна і захищається судом.

Вони, позивачі в період з 1957 по 1991 роки, отримали квартири у будинку АДРЕСА_1. За кожною квартирою було закріплено підвальне приміщення, площею 4 квадратних метра, у вигляді побудованих в будинку в підвальному приміщенні комор з дверима. За кожною квартирою була закріплена комора, якою вони користувалися з моменту отримання квартир.

У період з 1993 року по 1999 рік вони приватизували державні квартири, що підтверджується свідоцтвами про приватизацію зазначеними вище.

З цього моменту, вони власники, згідно чинного законодавства, стали власниками частини підвального приміщення і придбали усі права власників і на частину цих підвальних приміщень.

Однак, незважаючи на це у порушенні вимог закону підвальне приміщення площею 456. 4 квадратних метра, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до договору купівлі-продажу від 19 березня 2003 року з Представництва Фонду Державного майна України в м. Донецьку було викуплено Донецьким спеціалізованим підприємством «Чорнобиль - допомога», 9 червня 2003 року «Чорнобиль - допомога»продав вказане приміщення приватному підприємству «Цеху «Вікторія».

Підвальне приміщення, площею 57, 1 квадратний метр, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 було викуплено фізичною особою ОСОБА_7, у Представництва Фонду Державного майна України в м. Донецьку, на підставі договору купівлі-продажу від 9 жовтня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 І зареєстровано в реєстрі за № 9 - 576 і зареєстрованого в КП БТІ 15 жовтня 2002 року і записано у реєстрову книгу Ідгдк (88) за реєстровим № 3403.

Просили суд взнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Управлінням комунального господарства виконкому Донецької міської Ради від 17 серпня 2005 року за № 216/7 на ім'я ОСОБА_7, визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Управлінням комунального господарства виконкому Донецької міської ради від 13 березня 2003 року на ім'я Територіальної громади м. Донецька, визнати недійсним договір купівлі - продажу, підвального приміщення загальною площею 456, 4 квадратних метра, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 19 березня 2003 року укладений між Представництвом Фонду Державного майна України в м. Донецьку і Донецьким спеціалізованим підприємством «Чорнобиль - допомога», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 та зареєстрованого в реєстрі за № 9 117 та зареєстрованого в КП БТІ 6 червня 2003 року, номер запису 5684 в книзі 7 дкв (93), визнати недійсним договір купівлі-продажу підвального приміщення загальною площею 57, 1 квадратний метр, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 Представництва Фонду Державного майна України в м. Донецьку і ОСОБА_7, посвідченого 9 жовтня 2002 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 І зареєстровано в реєстрі за № 9 - 576 і зареєстрованого в КП БТІ 15 жовтня 2002 року і записано у реєстрову книгу Ідгдк (88) за реєстровим № 3403, визнати недійсним договір купівлі - продажу підвального приміщення загальною площею 456, 4 квадратних метра, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 9 червня 2003 року укладений між Донецьким спеціалізованим підприємством «Чорнобиль - допомога»та приватним підприємством «Магазин «Вікторія», зобов'язати приватне підприємство «Вікторія»і ОСОБА_7 звільнити підвальне приміщення загальною площею 456, 4 квадратних метра, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, передати безоплатно у власність підвальне приміщення загальною площею 456, 4 квадратних метра, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на правах спільної власності -ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4 ОСОБА_12 ( уточнена позовна заява а. с. 25-30 том 4 ).

Прокурор м. Донецька в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до Донецького спеціалізованого колективного підприєства «Чернобиль-Допомога», приватного підприємства «Магазин «Вікторія», Управління комунального господарства Донецької міської ради про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договорів купівлі-продажу, посилаючись на наступні обставини.

Підставою для звернення прокуратури міста Донецька до суду з'явилась заява ОСОБА_4 щодо захисту її інтересів та Конституційних прав в суді в силу неспроможності захищати свої порушені права через фізичний та матеріальний стан.

Проведеною перевіркою встановлено, що 09.02.1999 року Представництвом Фонду Державного майна України в м. Донецьку ОСОБА_4 надано свідоцтво № 1832 про приватизацію житлового приміщення - квартири у багатоквартирному будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кв.27.

Відповідно до п.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного

житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою. При цьому, допоміжні приміщення (кладові, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Однак, перевіркою встановлено, що 20.02.2003 року Представництва фонду Державного майна України в м. Донецьку видано наказ № 110, на підставі якого підвальне приміщення загальною площею 456.4 кв. метра, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 приватизовано.

На підставі наказу № 137 від 21.02.2003 року Представництво фонду Державного майна України в м. Донецьку 19.03.2003 року укладено з Донецьким спеціалізованим колективним підприємством «Чорнобиль-допомога»договір купівлі-продажу підвального приміщення, загальною площею 456.4 квадратних метра, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На підставі зазначеного договору купівлі-продажу та акту прийому-передачі від 09.04.2003 року підвальне приміщення, загальною площею 456.4 квадратних метри перейшло у власність ДСКП «Чорнобиль-допомога».

09.06.2003 року між Донецьким спеціалізованим колективним підприємством «Чорнобиль-допомога»та Приватним підприємством «Магазин «Вікторія»укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого підвальне приміщення загальною площею 456.4 квадратних метра, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перейшло у власність ПП «Магазин «Вікторія», яке у теперішній час використовується для господарських потреб.

Таким чином, перевіркою встановлено, що ОСОБА_4 позбавлена можливості користуватись підвальним приміщенням, яким вона раніше користувалась для побутових потреб, оскільки допоміжне нежитлове приміщення, що розташовано і будинку АДРЕСА_1 використовується для господарських потреб Приватним підприємством «Вікторія».

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

Із п. 4.3 Рішення Конституційного суду України по справі № 1-2/2004

березня 2004 року № 4-рп/2004 4.3. випливає, що відповідно до Конституції України

254к/96-ВР ) всі суб'єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартиряиж

будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник

(власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями.

Відповідно п.1.1 Рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 року допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Відповідно до п.1 ст.203 ЦК України зміст угоди не може суперечить актам цивільного законодавства.

Згідно із п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Таким чином, враховуючи те, що у результаті продажу Представництвом фонду Державного майна України в м. Донецьку підвального приміщення ДСКП «Чорнобиль-допомога», загальною площею 456.4 квадратних метри, що розташовано у будинку 14 по вул. Університетській в м. Донецьку порушено вимоги п.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та порушено Конституційні права власника квартири № 27 - ОСОБА_4, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, оскільки остання позбавлена права користуватися допоміжним нежитловим приміщенням для побутових потреб. У зв'язку з чим, договір купівлі-продажу підвального приміщення, загальною площею 456.4 квадратних метри, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що укладено 19.03.2003 року між Представництвом фонду Державного майна України в м. Донецьку та ДСКП «Чорнобиль-допомога», а також договір купівлі-продажу продажу зазначеного підвального приміщення, укладений 09.06.2003 року між Донецьким спеціалізованим колективним підприємством «Чорнобиль-допомога»та Приватним підприємством «Вікторія», є недійсними та суперечать вимогам діючого законодавства.

Просив суд визнати договір купівлі-продажу підвального приміщення, загальною площею 456.4 квадратних метра, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що укладено 19.03.2003 року між Представництвом фонду Державного майна України в м. Донецьку та ДСКП «Чорнобиль-допомога»недійсним, визнати договір купівлі-продажу продажу підвального приміщення, загальаош площею 456.4 квадратних метра, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що укладено 09.06.2003 року між Донецьким спеціалізої колективним підприємством «Чорнобиль-допомога» та Приватним підприємством «Вікторія»недійсним та зобов'язати ПП «Вікторія»звільнити зазначене підвальне приміщення, передавши його мешканцям будинку АДРЕСА_1, судові витрати покласти на відповідача ( а. с. 3-6 том 2 ).

В подальшому прокурор м. Донецька збільшив позовні вимоги, де також просив визнати недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані Управлінням комунального господарства виконкому Донецької міської ради № 216/7 від 17.08.2005 року на ім»я ОСОБА_7 та від 13.03.2003 року на ім»я Територіальної громади м. Донецька, де підставою задоволення позовних вимог вважає порушення норм діючого законодавства, а сапме статті 10 п. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Ухвалою суду від 16 лютого 2007 року цивільна справа за позовом прокурора м. Донецька в інтересах ОСОБА_4 до Донецького спеціалізованого колективного підприєства «Чернобиль-Допомога», приватного підприємства «Магазин «Вікторія», Управління комунального господарства Донецької міської ради про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договорів купівлі-продажу та цивільна справа за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до ОСОБА_7, приватного підприємства «Магазин «Вікторія», Управління комунального господарства Донецької міської ради, Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, Управління житлового господарства Донецької міської ради, Донецького спеціалізованого колективного підприєства «Чернобиль-Допомога»про визнання приватизації недійсною, визнання договорів відчуження недійсними, про звільнення підвального приміщення та про передачу підвального приміщення у власність безоплатно, об»єднані в одне провадження ( а. с. 47 том 2 ).

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтримали уточнену позовну заяву, надали пояснення аналогічні викладеним в уточненій позовній заяві та просили суд задовольнити її в повному обсязі. Доповнили, що оскільки приватизація відбулася з прушенням норм діючого законодавства, то остання повинна бути визнанна судом недійсною. Оскільки, приватизація спірного приміщеня відбулося з прушенням діючого законодавства, то в подальшому договори купівлі-продажу, які були укладені між відповідачами повинні бути визнані недійсними та спірне підвальне приміщення повино бути звільнено та передано у власність позивачів безоплатно, так як відповідно п.1.1 Рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 року допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.

Прокурор м. Донецька Марахін Є.А. підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та уточненій та просив суд повністю задовольнити позовні вимоги прокуратури м. Донецька. Погодився з вимогами позивачів та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ПП «Магазин «Вікторія»Мірзоян Л.К., який діє на підставі довіреності в судовому засіданні позовні вимоги позивачів та прокурора м. Донецька не визнав в повному обсязі, просив відмовити позивачам в задоволені позовних вимог в повному обсязі, оскільки випоги позивачів безпідставні, необгрунтовані та недоведені. Вважає, що посилання позивачів на те, що приватизація була здійснена в порушення норм діючого законодавства та повинна бути визнана судом недійсною та договори купівлі-продажу, які були здійсненні після приватизації, то такі вимоги є пбезпідставними, так як відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням не підлягають додатковому доказуванню. Отже, постановою Ворошиловського районного суду м. Донецка від 18 квітня 2012 року, яке підтверджено ухвалою Донецького апеляційного адміністративого суду від 14 червня 2012 року встановлено, що рішення Донецької міської ради від 11.10.2002 року за № 3/40 «Про внесення доповнень у програму приватизації об»єктів комунальної власності Донецької міської ради»винесено з дотриманням норм діючого законодавства, а приватизація була проведена без порушень, тому посилання позивачів на те, що приватизація була здійснена з прушенням норм діючого законодавства та повинна бути визнана судом недійсною є безпідставні та такі, що не можуть бути задоволенні судом. Оскільки, приватизація була здійснена у відповідності норм діючого законодавства, що підтверджено вищевказаною постановою суду, то вчинені в подальшому договори купівлі-продажу також не підлягають визнанню недійсними.

Представник відповідача ОСОБА_7 -ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивачів та просив позивачам відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, так як вимоги позивачів є безпідставними.

Позивачі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в судове засідання не з»явилися, надали заяви про розгляд справи в їх відсутність.

Відповідачі Управління комунального господарства Донецької міської ради, Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, Управління житлового господарства Донецької міської ради, Донецьке спеціалізоване колективне підприєство «Чернобиль-Допомога» в судове засідання не з»явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши пояснення позивачів, представника прокуратури, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивачів та прокурора м. Донецька не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Судом встановлені наступні обставини.

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 є власниками квартир, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Встановлено, що 20.02.2003 року Представництвом фонду Державного майна України в м. Донецьку видано наказ № 110, на підставі якого підвальне приміщення загальною площею 456.4 кв. метра, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 приватизовано, способом викупу.

На підставі наказу № 137 від 21.02.2003 року Представництво фонду Державного майна України в м. Донецьку 19.03.2003 року уклало з Донецьким спеціалізованим колективним підприємством «Чорнобиль-допомога»договір купівлі-продажу підвального приміщення, загальною площею 456.4 квадратних метра, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі зазначеного договору купівлі-продажу та акту прийому-передачі від 09.04.2003 року підвальне приміщення, загальною площею 456.4 квадратних метри перейшло у власність ДСКП «Чорнобиль-допомога».

09.06.2003 року між Донецьким спеціалізованим колективним підприємством «Чорнобиль-допомога»та Приватним підприємством «Магазин «Вікторія»укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого підвальне приміщення загальною площею 456.4 квадратних метра, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, перейшло у власність ПП «Магазин «Вікторія», яке у теперішній час використовується для господарських потреб.

Також, підвальне приміщення, площею 57, 1 квадратний метр, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 було викуплено фізичною особою ОСОБА_7, у Представництва Фонду Державного майна України в м. Донецьку, на підставі договору купівлі-продажу від 9 жовтня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 І зареєстровано в реєстрі за № 9 - 576 і зареєстрованого в КП БТІ 15 жовтня 2002 року і записано у реєстрову книгу Ідгдк (88) за реєстровим № 3403.

Таким чином, на підвальні приміщення в буд. АДРЕСА_1 Управлінням комунального господарства виконкому Донецької міської ради були видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.08.2005 року на ім»я ОСОБА_7, та від 13.03.2003 року на ім»я Територіальної громади м. Донецька.

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та прокурор м. Донецька, який діє в інтересах ОСОБА_4 вважають, що приватизація відбулася з прушенням норм діючого законодавства, а згідно з п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»власники квартир багатоквартирних будинків є власниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки в майні будинку. Допоміжні приміщення (комори, сараї і т. п.) передаються у власність квартиронаймачам безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Крім того, відповідно п.1.1 Рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 року допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків, тому приватизація, яка проведена в порушення норм діючого законодавства повинна бути визнана судом недійсною, недісними договори купівлі-продажу та підвалене приміщення повинно бути звільнене відповідачами та повернуто у власність позивачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 квітня 2012 року у справі за позовом прокурора м. Донецька в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12 до Донецької міської ради, 3-тя особа Приватне підприємство "МАГАЗИН "ВИКТОРИЯ", про визнання протиправним та скасування рішення Донецької міської ради від 11.10.2002 року № 3/40 "Про внесення доповнень у програму приватизації об'єктів комунальної власності Донецької міської ради", у задоволенні адміністративного позову прокурора м. Донецька, -відмовлено ( а. с. 3-6 том 5 ).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2012 року апеляційні скарги прокурора м. Донецька та ОСОБА_1 залишені без задоволення, а постанова Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 квітня 2012 року залишена без зміни ( а. с. 7-8 том 5 ).

Постанова Ворошиловського районного суду м. Донецька від 18 квітня 2012 року набула чинності.

З вищевказаної постанови суду вбачається, що рішенням Донецької міської ради від 11.10.2002 р. №3/40 "О внесении дополнений в программу приватизации объектов коммунальной собственности Донецкого городского совета" окрім інших об'єктів було включно до переліку об'єктів, що підлягають приватизації - нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, що знаходилось в оренді у ДСП "Чернобиль-помощь", площею 487,8 кв.м.

Вказане рішення було прийнято на підставі розгляду клопотання управління житлового господарства міської ради та заяви Донецького спеціалізо ваного підприємства "Чорнобиль-допомога"про включення до переліку об'єктів, які підля гають приватизації, орендуємих приміщень площею 146,0 та 341,8 кв.м. (загалом - 487,8 кв.м.).

Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу прива тизацію)"(ст. 7) передбачено, що переліки об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації, затверджуються відповідною міською радою.

Подана заявником заява відповідала вимогам, що ставляться законом, тому вона була роз глянута відповідними депутатськими комісіями, перелік об'єктів затверджено рішенням сесії міської ради від 11.10.2002 № 3/40.

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фо нду", приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир будинків, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно ч.2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"допоміжні приміщення багатоквартирного будинку -це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення); нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Згідно ДБН "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення"В.2.2-15-2005, затверджені наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 18.05.2005 р. №80, визначають поняття "нежитлового приміщення", під яким розуміється приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду, та є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Вказана позиція висловлена і в листі Донбаської національної академії будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України №7-08/8-81 від 18.04.2006 р., а саме у вказаному листі було зазначено, що до 01.01. 2006 року в Україні були чинні будівельні норми та правила СНиП 2.08.01-89 „Жилые здания", в яких законодавчо закріплювались за кожною квартирою в підвальних приміщеннях підсобні приміщення, що використовувались в якості комірок.

З 01.01.2006 року в Україні введені в дію Державні будівельні норми України -ДБН В.2.2-15-2005 "Будівлі і споруди. Житлові будівлі. Основні положення". У відпові дності з ДБН В.2.2-15-2005: підвал відноситься до підсобних приміщень багатокварти рної житлової будівлі, які призначені для забезпечення експлуатації будівлі та побуто вого обслуговування його мешканців.

Підвал є не житловим приміщенням в структурі житлового будинку, та не відно ситься до житлового фонду, тому що житлове приміщення-приміщення, яке опалюється, розташоване в надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання та відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам до мікроклімату та повітряного середо вища, природному освітленню, допустимого рівню нормованих параметрів шуму, вібра ції, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів, іонізуючого ви промінювання. Є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Крім того, згідно висновку комісійної будівельно-технічної експертизи № 1325/23 від 05.07.2006р., яка була проведена в рамках розгляду цивільної справи № 2-152/06, підвал будинку АДРЕСА_1: є нежитловими приміщеннями (нежитловий поверх) у структурі зазначеного житлового будинку; не відносяться до житлового (основного) фонду, є самостійним об'єктом цивільно-правових відношень; підвальні приміщення в будинку по вул. Університетська, 14 м. Донецьк не могли бути призначені під комори квартиронаймачів будинку (найбільш вірогідне їх призначення - забезпечення діяльності підприємств, що розміщені на першому поверсі будинку).

Спірне приміщення є нежилим, що підтверджується і рішенням Донецької міської ради від 11.10.2002 року № 3/40 "Про внесення доповнення в програму об'єктів комунальної власності Донецької міської ради", тобто таким, що відноситься до житлового комплексу, але не має відношення до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, протягом багатьох років використовується для забезпечення діяльності підприємств, розташованих в будинку. Саме тому у додатку 1 до вказаного рішення у розділі "найменування об'єкту"у п. 16 вказано "Нежиле приміщення", але не має будь-якого посилання на те, що це є допоміжним приміщенням.

У п.4 рішення Конституційного суду України від 09.11.2011р. №14-рп/2011 по справі №1-22/2011 зазначено, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

У п.5 висновку експертизи визначено, що "согласно копиям планов подвального зтажа, имеющихся в материалах гражданского дела (л.д.(л.д. 10, 25, 45, 63, 134, 189) жилого дома №14 не содержит сведения о том, что в подвальном зтаже дома находились помещения, предназначенньїе для бьітового обслуживания жильцов дома".

Таким чином, оскільки підвальне приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, посилання прокурора м. Донецька на положення статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а також Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. N 4-рп/2004 вбачається безпредметним, оскільки ці норми розповсюджуються на допоміжні приміщення будинку, технічне обладнання, елементи благоустрою.

Також, листом від 02.06.2008, № 12/20-8-5 Міністерство з питань житлово-комунального господарства України повідомило, що приміщення у житловому будинку поділяються на житлові, нежитлові та допоміжні. Якщо приміщення у підвалі будинку визначені як нежитлові у проектній документації на будинок та відповідно зареєстровані у бюро технічної інвентаризації і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, то на будь-які дії з ними їх власники не потребують узгодження з іншими мешканцями житлового будинку.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, посилання позивачів на те, що приватизація була здійснена з порушенням норм діючого законодавства та повинна бути визнана судом недійсною, то такі посилання позивачів не знайшли в судовому засіданні свого підтвердження, а тому позовні вимоги позивачів в частині визнання приватизації недійсною не підлягають задоволенню.

Також, оскільки підвальне приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, посилання прокурора м. Донецька на положення статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а також Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. N 4-рп/2004 є безпредметним, оскільки ці норми розповсюджуються на допоміжні приміщення будинку, технічне обладнання, елементи благоустрою.

Крім того, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження того факту, що підваальне приміщення є допоміжним, а тому співвласністю мешканців будинку.

В зв»язку з відмовою в задоволенні вище викладених позовних вимог, позовні вимоги позивачів в частині визнання недісними договорів купівлі-продажу, зобов»язання приватне підприємство «Вікторія»і ОСОБА_7 звільнити спірне приміщення та передати безоплатно у власність підвальне приміщення позивачам - також не підлягають задоволенню.

Крім встановленого вище, судом встановлено, що позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 просять суд звільнити відповідачів спірне приміщення та передати безоплатно у власність підвальне приміщення позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4 ОСОБА_12 ( уточнена позовна заява а. с. 25-30 том 4 ).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що з позовними вимогами позивачі ОСОБА_17 та ОСОБА_14 до суду не зверталися, а також ОСОБА_14, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про що свідчить свідоцтво про смерть ( а. с. 33 том 4 ).

Отже, проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до ОСОБА_7, приватного підприємства «Магазин «Вікторія», Управління комунального господарства Донецької міської ради, Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, Управління житлового господарства Донецької міської ради, Донецького спеціалізованого колективного підприєства «Чернобиль-Допомога»про визнання приватизації недійсною, визнання договорів відчуження недійсними, про звільнення підвального приміщення та про передачу підвального приміщення у власність безоплатно, та позовні вимоги прокурора м. Донецька в інтересах ОСОБА_4 до Донецького спеціалізованого колективного підприєства «Чернобиль-Допомога», приватного підприємства «Магазин «Вікторія», Управління комунального господарства Донецької міської ради про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договорів купівлі-продажу є необгрунтованими, безпідставними та аткими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача понесених судових витрат при подачі позовної заяви.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 5, 10, 15, 60, ч. 3 ст. 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1, 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фо нду", ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до ОСОБА_7, приватного підприємства «Магазин «Вікторія», Управління комунального господарства Донецької міської ради, Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, Управління житлового господарства Донецької міської ради, Донецького спеціалізованого колективного підприєства «Чернобиль-Допомога»про визнання приватизації недійсною, визнання договорів відчуження недійсними, про звільнення підвального приміщення та про передачу підвального приміщення у власність безоплатно, та у задоволенні позову прокурора м. Донецька в інтересах ОСОБА_4 до Донецького спеціалізованого колективного підприєства «Чернобиль-Допомога», приватного підприємства «Магазин «Вікторія», Управління комунального господарства Донецької міської ради про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договорів купівлі-продажу, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька О.І. Орєхов