Справа № 207/1521/2012 Провадження № 22-ц/0290/2755/2012Головуючий в суді першої інстанції:Мотрук М.І.
Категорія: 48 Доповідач: Шемета Т. М.
17.09.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.09.2012 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючої: Шемети Т.М.,
суддів: Сопруна В. В., Колоса С. С.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
з участю позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 13 серпня 2012 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 звернулась в суд із позовною заявою, в якій вказала, що 3 лютого 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області було зареєстровано її шлюб із відповідачем - ОСОБА_3, актовий запис № 8. Під час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_4 в них народилася дочка - ОСОБА_4, яка проживає із нею, та перебуває на її утриманні. В даний час позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років і у відповідності до ч. 4 ст. 84 Сімейного кодексу України як дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від батька дитини, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Відповідач працює в ТОВ „Люстдорф" пакувальником, отримує стабільну заробітну плату, має можливість її утримувати, а тому може забезпечити її право на матеріальну допомогу. Однак, позивачу стало відомо, що відповідач має наміри розрахуватись з місця роботи, а тому в даному випадку, стягнення аліментів в твердій грошовій сумі є оптимальним варіантом, який забезпечить її право на утримання. Зважаючи на викладене позивач просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 600 гривень щомісячно, починаючи з дня пред'явлення цього позову та до досягнення дитиною віку трьох років.
Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 13 серпня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просила рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 13 серпня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення яким її позов задовольнити повністю. Вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, необґрунтованість прийнятого рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах до водів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслу хавши пояснення сторін по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон ним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підт верджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давнос ті, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвер дження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка пра вова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо чинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухва лене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказа ми, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність вис новків суду обставинам справи.
Так, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 травня 2012 року, яке набуло законної сили, з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_4 в розмірі 17% усіх видів його заробітку на місяць, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 6 березня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття. На утриманні у ОСОБА_3 знаходяться двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та непрацездатні батьки.
Однак, такий висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, є необґрунтованим та суперечить чинному сімейному законодавству, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного:
З позивачкою ОСОБА_2 дійсно проживає дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, якій не виповнилося 3 років та батьком якої є відповідач ОСОБА_3 (а.с.4).
Згідно ст. 84 СК України, право на утримання від чоловіка -батька дитини має дружина, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років. Право на таке утримання жінка має незалежно від свого матеріального становища. Єдиною умовою можливості такого утримання законодавець виділяє умову, що чоловік може надавати таке утримання, тобто при прийнятті рішення слід враховувати матеріальне становище, стан здоров'я чоловіка, перебування на його утриманні інших осіб.
Відповідач ОСОБА_3 працював пакувальником 2 розряду в фірмі «Люстдорф»та мав постійний стабільний дохід. В судовому засіданні в апеляційному суді відповідач надав довідку Іллінецького районного центру зайнятості № 2371 від 14.09.2012 року про те, що він зареєстрований як безробітний з 07.09.2012 року, тобто на даний час не має постійного місця роботи.
Згідно рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 травня 2012 року, з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 17 % усіх видів його заробітку на місяць. Але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 6 березня 2012 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.19) та по даному рішенню виписано виконавчий лист (а.с.18).
Довідкою про склад сім'ї (а.с.13), свідоцтвами про народження (а.с.9, 10) доведено, що на утриманні відповідача перебувають ще двоє неповнолітніх дітей: донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідач, заперечуючи проти позову зазначав, що на його утриманні перебувають батьки-пенсіонери ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.15 -17) та це врахував суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову. Однак такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи: копія паспортів батьків відповідача та його свідоцтво про народження свідчать лише про наявність у нього батьків та не характеризує його матеріального становища, оскільки будь-які докази про матеріальне становище батьків відповідача, про те, що саме відповідач утримує батьків, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, колегія суддів, враховуючи відсутність у відповідача постійного місця роботи з 07.09.2012 року, наявність роботи та стабільного заробітку до цього часу, перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, те що він є молодою працездатною особою, приходить до висновку, що він може сплачувати аліменти і на утримання позивачки до досягнення дитиною 3-річного віку.
-2-
Позивач ставила вимогу про стягнення з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісяця, обґрунтовуючи свій вибір тим, що їй стало відомо нібито відповідач має намір залишити роботу. Згідно ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Враховуючи, що відповідач дійсно на даний час не має постійного місця роботи та є безробітним, колегія суддів приходить до висновку, що аліменти на утримання позивачки слід стягнути у твердій грошовій сумі. Враховуючи можливість відповідача надавати матеріальне утримання позивачці, про що зазначалося вище, з метою забезпечення рівності всіх неповнолітніх дітей на утримання, колегія приходить до висновку, що з нього слід стягнути на утримання ОСОБА_2 аліменти в розмірі 300 грн. щомісяця до досягнення дитиною 3-річного віку, тобто в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
Відповідно до ч.3, ч.5 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. В зв'язку з задоволенням позову, враховуючи, що позивач при зверненні до суду звільнена від судових витрат, судові витрати слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 13 серпня 2012 року скасувати та ухвалити нове:
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованого на проживання АДРЕСА_1, фактичне місце проживання АДРЕСА_2 безробітного, ідентифікаційний код НОМЕР_1, - на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, проживаючої АДРЕСА_3, аліменти на її утримання в розмір 300 (триста) грн. щомісячно, починаючи з 05.07.2012 року та до ІНФОРМАЦІЯ_11: до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, віку трьох років.
Стягнути з ОСОБА_3 214 (двісті чотирнадцять гривень) 60 коп. судового збору на користь держави.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча: Т.М. Шемета
Судді: В. В. Сопрун
С. С. Колос