Дата документу: 07.09.2012

Справа № 2-393/11

Номер провадження 2/818/216/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2012 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Макарова В.О., при секретарі Якимовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» про повернення банківського вкладу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ КБ «Фінансова ініціатива»про повернення банківського вкладу, в якому зазначає наступне.

19 серпня 2009 року між позивачем та фінансовою установою Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційним банком „Фінансова ініціатива" був укладений договір банківського вкладу № 16223, за яким відповідач прийняв від позивача 30 000 гривень.

Відповідно до умов договору, процентна ставка за вкладом складала 26 %.

Відповідно до п.3.1 депозитного договору, проценти на вклад мають нараховуватись банком щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, з урахуванням всіх календарних днів місяця, від дня наступного за датою внесення вкладу на депозитний рахунок.

Позивач зазначає, що відповідач зобов"язався зберігати вклад, нараховувати та сплачувати по ньому проценти, а також повернути вклад в порядку, передбаченому договору.

З моменту укладення депозитного договору з відповідачем, позивач фактично отримав відсотки за вкладом, загальним розміром 1 574 грн. 50 коп.

З 01 листопада 2009 року нарахування відсотків відповідачем припинилося.

На стан подачі позовної заяви, відповідач повинен був сплатити проценти за депозитним договором у розмірі 5 171 грн. 54 коп., з яких за листопад 2009 року у розмірі 641 грн. 10 коп., грудень 2009 року у розмірі 662 грн. 47 коп., січень 2010 року у розмірі 662 грн. 47 коп., лютий 2010 року у розмірі 598 грн. 36 коп., березень 2010 року у розмірі 662 грн. 47 коп., квітень 2010 року у розмірі 641 грн. 10 коп., травень 2010 року у розмірі 662 грн. 47 коп., червень 2010 року у розмірі 641 грн. 10 коп.

Станом на 01 липня 2010 року заборгованість відповідача по відсотках за депозитом становить 5 174 грн. 54 коп., нарахування три відсотки річних становить 58 грн. 22 коп., сума не одержаних доходів (упущеної вигоди) становить 1 153 грн. 98 коп.

Також у зв"язку з довгим не отриманням відсотків за депозитним договором, позивач зазнав моральну шкоду яка виразилась в сильному душевному хвилюванні. Розмір моральної шкоди позивач оцінює у 5 000 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму вкладу у розмірі 30 000 грн., суму нарахованих, але не виплачених відсотків по депозиту у розмірі 5 174 грн. 54 коп., суму не одержаних доходів (упущеної вигоди) у розмірі 1 153 грн. 98 коп., моральну шкоду у розмірі 5 000 грн., а також судові витрати які складаються з суми судового збору у розмірі 420 грн., та суми сплачених витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечує проти позовних вимог позивача у повному обсязі, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, у зв"язку з наступним.

Відповідно до ст.124 ч.2 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб , поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.57, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 19 серпня 2009 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційним банком „Фінансова ініціатива" був укладений договір банківського вкладу № 16223.

Відповідно до п.1.1 депозитного договору, відповідач прийняв від позивача грошові кошти у розмірі 30 000 грн., строком на 370 днів, що підтверджується квитанцією № 1687 від 19 серпня 2009 року.

Відповідно до п.1.2 депозитного договору, процентна ставка за вкладом складає 26 % річних

Відповідно до п.3.1 депозитного договору, проценти на вклад нараховується щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, з урахуванням всіх календарних днів місяця, від дня наступного за датою внесення вкладу (або поповнення) на депозитний рахунок, до дня який передує даті повернення вкладнику (в т.ч. і у випадку дострокового розірвання цього договору) або списанню (частковому поверненню суми) з депозитного рахунка з інших підстав.

Відповідно до п.3.2 депозитного договору, сума нарахованих процентів виплачується щомісячно з 1-го банківського дня місяця, наступного за місяцем нарахування та за вимогою вкладника, сума нарахованих процентів видається йому готівкою, або перераховується банком шляхом безготівкового перерахування на рахунок вкладнику на підставі письмової заяви вкладника.

Відповідно до п.5.1 депозитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов"язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а ст. 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Також у відповідності до ст.1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Норми ч.1 ст.1061 ЦК України передбачають, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч.5 ст. 1061 ЦК України, проценти на банківський вклад нараховується від дня наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку вкладника з інших підстав.

Враховуючи, що відповідач ПАТ КБ «Фінансова ініціатива»порушив умови договору банківського вкладу, укладеного з ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про повернення банківського вкладу у розмірі 30 000 грн. 00 коп. та стягнення суми нарахованих, але не виплачених відсотків за депозитним договором у розмірі 5 171 грн. 54 коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа якої спричинено збиток, має право на їх відшкодування. Збитками є прибутки, які б особа мала можливість отримати при звичних обставинах, якщо б її право не було порушено (упущена вигода).

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 1 153 грн. 98 коп. упущеної вигоди задоволенню не підлягають, оскільки позивачем всупереч ст.60 ЦПК України не доведено факту спричинення йому зазначених збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до ст. 16 ч. 2 п. 9 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За положеннями п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.2005 року, з подальшими змінами і доповненнями моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст. 23 ч. 2 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Оскільки ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження факту спричинення йому моральної шкоди, в цій частині також суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даних позовних вимог.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Згідно квитанцій № К126/159 від 02.07.2010 року, позивачем ОСОБА_1 при подачі позову до суду були понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 420 грн. 00 коп., та згідно квитанції № 127/161 від 02.07.2010 року витрати пов"язані з інформаційно-технічним забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 грн.

Тому, з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати пов"язані зі сплатою судового збору розмірі 420 грн. 00 коп., та витрати пов"язані з інформаційно-технічним забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 грн.

Керуючись ст. 55, 124 Конституції України, ст.ст. 16, 22, 23, 526, 530, 625, 629, 1074, 1058, 1061, 1075 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 88, 209,212, 214-215 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.2005 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Фінансова ініціатива»про повернення банківського вкладу - задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ КБ «Фінансова ініціатива»на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 30 000 гривен.

Стягнути з ПАТ КБ «Фінансова ініціатива»на користь ОСОБА_1 суму нарахованих, але не виплачених відсотків по депозитному договору в сумі 5 171 гривен 54 копійки.

Стягнути з ПАТ КБ «Фінансова ініціатива»на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору -у розмірі 420,00 гривен та збору на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі -120,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Орджонікідзевського

районного суду м. Запоріжжя В.О. Макаров