Справа № 1904/289/2012Головуючий у 1-й інстанції Баран Е.М.
Провадження № 11/1990/212/12 Доповідач - Коструба Г.І.
Категорія - ч.1 ст.122 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 червня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Коструби Г.І.
Суддів - Декайла П. В., Комендат Р. Т.,
з участю прокурора - Хрипливого Є.В.
засудженої - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Гусятинського районного суду Тернопільської обл. від 19 квітня 2012 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1, з вищою освітою, одружена, працює вчителем початкових класів навчально-виховного комплексу загальноосвітньої школи I-III ступенів № 1 -гімназія м. Хоросткова Гусятинського району Тернопільської обл., раніше не судима
засуджена за ч.1 ст.122 КК України на 1 /один/ рік виправних робіт з відрахуванням 15% заробітної плати в дохід держави.
Із вироку суду вбачається, що ОСОБА_1 07 листопада 2011 р. близько 19 год 30 хв., перебуваючи у приміщенні коридору житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1, на грунті неприязних відносин під час суперечки, яка виникла з побутових причин, умисно нанесла удар дерев"яною стільницею в область кісті правої руки гр. ОСОБА_2, внаслідок чого він утримав тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості. накладення адміністративного стягнення у виді громадських робіт терміном 45 год залишилось невиконаним.
В апеляції та доповненні до неї:
засуджена ОСОБА_1 просить вирок суду відносно неї скасувати, а справу провадженням закрити, оскільки вважає, що в її діях відсутні умисел та вина і суд їх не встановив. Сам вирок містить недосліджені обставини, які грунтуються на невідповідних доказах. Так, слідством її неодноразово було відмовлено у залученні захисника до справи, не дано ні судом, ні слідством оцінки тому факту, що напад був здійснений зі сторони потерпілого на неї, а вона лише захищалася, відтворення обстановки та обставин події було проведене без її участі, а з її участю не проводилось і в клопотанні їй було відмовлено; безпідставно суд послався на висновки експертизи, оскільки подія відбулася 07.11.11 р., а експертиза проводилась 23.11.11 р. Суд не врахував тієї обставини, що ОСОБА_2 був у стані сп"яніння і є психічно нездоровим.
Фактично в її діях є лише ознаки необхідної оборони, на що суд також не звернув уваги.
Судом не встановлено час вчинення злочину, не зазначено, чому він одні докази врахував при винесенні обвинувального вироку, а інші -ні.
В основу обвинувального вироку безпідставно покладені показання свідка ОСОБА_3, яка є зацікавленою у вирішенні справи на користь потерпілого.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який просить залишити вирок без змін, засуджену ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію і просить скасувати вирок суду та закрити справу за недоведеністю її участі у вчиненні злочину, вважаючи, що в її діях була лише необхідна оборона, про що вона ствердила в судових дебатах та останньому слові, ознайомившись з матеріалами справи та доводами апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженої ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
Висновки суду про винність засудженої ОСОБА_1 у вчиненому нею злочині, за які її засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються на наведених у вироку доказах, які судом належно досліджені та оцінені.
Так, допитана в якості підсудної в судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину не визнала і пояснила, що між потерпілим ОСОБА_2 і її чоловіком, ОСОБА_4, 7 листопада 2011 р. в приміщенні коридору житлового будинку по АДРЕСА_1, який є у спільному користуванні ОСОБА_4 і ОСОБА_3, з якою ОСОБА_2 проживає у цивільному шлюбі, виник конфлікт.
Вона почала їх розбороняти за допомогою невеликої дошки. Била по обох, не думаючи, кого саме вдарить.
Вважає, що нанести тілесні ушкодження потерпілому не могла, він їх отримав перед чи після конфлікту.
Разом з тим, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що в них з ОСОБА_3 з однієї сторони і в ОСОБА_4 з другої сторони у спільному користуванні по АДРЕСА_1 знаходиться підвал і коридор.
7 листопада 2011 р. біля 19 год 30 хв. він почув шум в коридорі і разом з ОСОБА_3 вийшов і між ними почалась суперечка з приводу користування підвалом, в ході якої вони з ОСОБА_4 схопили один одного за руки, коли почув удар по голові дерев"яною стільницею, яка від нанесеного удару розламалась. Тим не менш, дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_1 продовжувала наносити йому удари по голові та по різних частинах тіла, поки в області голови не з"явилась кров.
Аналогічні показання дала суду свідок ОСОБА_3
Суд першої інстанції підставно поклав зазначені показання в основу обвинувального вироку відносно ОСОБА_1, оскільки як потерпілий ОСОБА_2, так і свідок ОСОБА_3 були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, протягом досудового слідства і в судовому засіданні їх не змінювали і у суду не було підстав ставити їх під сумнів, в той час, як свідок ОСОБА_4 змінював свої показання на користь засудженої ОСОБА_1, що було предметом дослідження в судовому засіданні суду першої інстанції. Причини зміни своїх показань, зокрема, з приводу того, чи била ОСОБА_1 потерпілого, чи била вона дошкою тільки його, він пояснив тим, що із спливом часу став краще пам"ятати минулі події.
Винність засудженої стверджується також протоколом огляду місця події від 08.11.2011 р., а саме -коридору по АДРЕСА_1, де відбувся конфлікт між ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 /а.с. 14-15/;
- протоколом відтворення обстановки та обставин події із потерпілим ОСОБА_2 від 25.11.2011 р., з якого вбачається, як розгортався конфлікт між ним та засудженою /а.с. 28-29/.
Та обставина, що дана слідча дія проводилась у відсутності засудженої, а тому є незаконною, як вона про це зазначає у своїй апеляційній скарзі, не свідчить про незаконність проведення відтворення, оскільки метою відтворення обстановки та обставин події є мета перевірки і уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого відповідно до вимог ст.194 КПК України.
Саме цю мету -перевірку показань потерпілого і переслідувало слідство при проведенні даної слідчої дії, а тому і підстав викликати для участі в ній обвинувачену у слідства не було причин.
- Протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 24.01.2012 р., згідно якого між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 7 листопада 2011 р. на побутовій почві відбувся конфлікт.
З висновку судово-медичної експертизи № 503 від 23.11.2011 р. вбачається, що у ОСОБА_2 були встановлені такі тілесні ушкодження: закритий перелом основної фаланги 5-го пальця правої кисті; забійна рана потиличної ділянки голови; садна на шиї, лівій вушній раковині та на лівому передпліччі; синці на спині, лівій сідниці, бокових поверхнях грудей, на лівому передпліччі, в ділянці лівого ліктьового та правого плечевого суглобів. Дані тілесні ушкодження, враховуючи їх вид та властивості, утворилися від дії тупого предмету, не виключено в час та при обставинах, вказаних в постанові - 07.11.2011 р. внаслідок нанесення ударів дерев"яною стільницею. Закритий перелом основної фаланги 5-го пальця правої кисті за ознакою тривалого понад три тижні розладу здоров"я відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки при звичайному перебігу травматичного процесу таке ушкодження потребує для повного свого загоєння термін тривалістю більше21 дня /а.с. 51-52/.
Судом також підставно покладено в основу обвинувального висновку дане заключення, не дивлячись на аргументи обвинуваченої про те, що конфлікт між нею та ОСОБА_2 виник 7 листопада, а експертиза проведена 23 листопада 2011 р..
Як вбачається з матеріалів справи, експертиза отриманих потерпілим тілесних ушкоджень проводилась по медичних документах останнього, про що і зазначено в дослідній частині висновку, а тому даний висновок також є одним з доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який її засуджено.
Не порушено ні судом, ні слідством і право на захист ОСОБА_1, якій як підозрюваній 22 листопада 2011 р. було роз"яснено право мати захисника /а.с.31/ і яка відмовилась, заявивши, що буде захищатись сама. 24 листопада 2011 р. ОСОБА_1 заявила клопотання про призначення захисника, який і був їй призначений слідством як підозрюваній у справі відповідно до вимог ст.ст. 44,46,47 КПК України / а.с. 70/ і який приймав участь у слідчих діях з обвинуваченою, а також при розгляді справи в суді.
Жодних заяв і клопотань щодо порушення її права на захист ні протягом досудового слідства, ні в судовому засіданні ні ОСОБА_1, ні її захисник не заявляли.
Дії підсудної кваліфіковані за ч.1 ст. 122 КК України правильно, оскільки вона спричинила потерпілому ОСОБА_2 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд у відповідності до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, пом"якшуючі її вину обставини, і призначив їй майже мінімальне покарання, передбачене ч.1 ст.122 КК України
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Гусятинського районного суду Тернопільської обл. від 19 квітня 2012 р. про засудження ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України - без змін.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.І. Коструба