УКРАЇНА
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 2-а/1970/2429/12
"27" червня 2012 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Хрущ В. Л.,
за участю:
секретаря судового засідання Мушія А.Б.,
прокурора -Лучки Г.Б.,
за відсутності представника позивача,
відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Прокурора Збаразького району Тернопільської області в інтересах держави, в особі: Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області, до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, -
ВСТАНОВИВ :
Прокурор Збаразького району Тернопільської області, який виступає в інтересах держави в особі: Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області, звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 1620,38 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не в повному обсязі здійснено сплату єдиного внеску до Пенсійного фонду України за 2011 рік, внаслідок чого станом у нього виникла заборгованість на суму 1620,38 грн., яку прокурор, звернувшись до суду із даним позовом, і просить стягнути з відповідача як фізичної особи -підприємця, яка обрала особливий спосіб оподаткування шляхом сплати єдиного податку, в судовому порядку на користь Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області.
Позивач в судове засідання 27.06.2012 року -не з'явився, проте, надіслав до суду клопотання про розгляд даної справи без участі його представника.
Прокурор в судовому засіданні, яке відбулося 27.06.2012 року позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов -із викладених в ньому мотивів.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, у вирішенні питання про задоволення позову поклався на розсуд суду.
Заслухавши прокурора та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідач, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_1), зареєстрований як фізична особа -підприємець.
При цьому, відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Збаразькому районі та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до самостійно поданої відповідачем до управління Пенсійного фонду України звітності про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік, - сума єдиного внеску, яка мала бути сплачена ним за 2011 рік, - становить 4010,30 грн.
Як видно із матеріалів справи, станом на 20.01.2012 року зараховано сплату відповідачем єдиного внеску на суму 1325,89 грн.
03.05.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області, з метою погашення залишку суми боргу, відповідачеві було виставлено вимогу № Ф-40, із визначенням в ній суми, що належить до сплати, -2684,41 грн.
Станом на 18.05.2012 року від відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області надійшли кошти у сумі -379,62 грн., а станом на 24.05.2012 року -на суму 684,41 грн.
Таким чином, відповідачем проведено часткову сплату єдиного внеску за 2011 рік на загальну суму 2389,92 грн.
Проте, всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», - у повному обсязі сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України за 2011 рік відповідач -не здійснив, і станом на час розгляду справи за відповідачем рахується несплачена в добровільному порядку та неохоплена заходами примусового стягнення заборгованість (недоїмка) перед Управлінням Пенсійного фонду України по єдиному внеску на суму 1620,38 грн. (4010,30 грн. -1325,89 грн. -379,62 грн. -684,41 грн. = 1620,38 грн.).
Наявність даної суми заборгованості підтверджується матеріалами справи: розрахунком суми позовних вимог, самостійно поданої відповідачем до управління Пенсійного фонду звітності про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік, вимогою № Ф-40 від 03.05.2012 року, карткою особового рахунку фізичної особи -підприємця.
Окрім того, наявність вказаної заборгованості визнана, безпосередньо, і самим відповідачем у судовому засіданні.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року № 2464-VI, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;
Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 вищевказаного Закону зобов'язано платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Положеннями пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Як передбачено п. 11 ст. 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Тобто платник єдиного внеску, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати визначеної ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», повинен сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період з кожного місяця не менше ніж: з 1 січня 2011 по 31 березня у сумі 326,53 грн., (941 грн. х 34,7%), з 1 квітня 2011 по 30 вересня у сумі 333,12 грн., (960 грн. х 34,7%), з 1 жовтня 2011 по 30 листопада у сумі 341,80 грн., (985 грн. х 34,7%), та з 1 грудня 2011 у сумі 348,39 грн. (1004грн. х 34,7%).
Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Як передбачено частиною 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.
Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
Абзац 7 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачає право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.
Відповідно до статті 121 Конституції України, на систему органів прокуратури України покладена функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»визначено, що представництво прокуратурою інтересів держави у суді полягає у здійсненні прокурорами процесуальних та інших дій від імені держави, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, порушення адміністративним судом справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави.
Як вже було зазначено вище, під час розгляду справи знайшли своє підтвердження твердження прокурора, який виступає в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області, про те, відповідач як фізична особа-підприємець, - не здійснив сплати єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у належному розмірі.
Крім того, безпосередньо, і сам відповідач в судовому засіданні визнав наявність у нього визначеної суми заборгованості перед Пенсійним фондом, у заявленому в позові розмірі -1620,38 грн.
Частиною 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Водночас, згідно з положеннями частини 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу. Тобто, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, згідно з ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений відповідача законом обов'язок щодо сплати єдиного внеску у належному розмірі - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу- відсутні, а також, враховуючи визнання адміністративного позову відповідачем та його згоду із сумою заявленої у позові заборгованості, - суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими, і з урахуванням визнання їх відповідачем, - відповідають чинному законодавству, а тому - позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов Прокурора Збаразького району Тернопільської області в інтересах держави, в особі: Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області, -задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_1, АДРЕСА_1, Тернопільська обл.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області (вул. Грушевського, 3, м.Збараж, Тернопільська область, ідентифікаційний код ЄДРПОУ -21156321, р/р 25601301001193 в Збаразькому відділенні Ощадбанку №6356, МФО 398132) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1620,38 грн. (одна тисяча шістсот двадцять гривень 38 копійок).
Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
/ Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 липня 2012 року./
Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.
Копія вірна:
Суддя Хрущ В. Л.