Справа № 22-ц-1256 Головуючий у 1-й інстанції Шунько Г.О.
Категорія 12 Суддя-доповідач Семеній Л.І.
УХВАЛА
іменем України
04 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Сибільової Л.О.,
суддів - Семеній Л.І., Ведмедь Н.І,
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М. , та осіб, які беруть участь у справі - позивачки (відповідачки) ОСОБА_1., її представника ОСОБА_2, відповідача (позивача) ОСОБА_3., відповідача ОСОБА_4., відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_5., ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 до якої приєдналася ОСОБА_6
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 серпня 2007 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_3, треті особи: відділ ДАІ УМВС України в Сумській області, Центральна Товарна Біржа про визнання біржового контракту продажу автомобіля недійсною угодою та свідоцтва про його державну реєстрацію недійсним
та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля -дійсною угодою
встановила:
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 серпня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено в повному обсязі.
Визнано біржовий контракт серії ТЗ за № 161116 від 12 квітня 2007 року Центральної Товарної Біржі, між ОСОБА_3. і ОСОБА_4про купівлю продаж автомобіля марки ВАЗ 2107, 2004 року випуску, шасі НОМЕР_1 - недійсним.
Визнано свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки ВАЗ 2107, 2004 року випуску, шасі НОМЕР_1 по Роменському МРЕВ ДАІ на ім"я ОСОБА_4. недійсним.
Скасовано ухвалу Роменського міськрайонного суду від 04 червня 2007 року про накладення арешту на автомобіль марки ВАЗ 2107, 2004 року випуску, шасі НОМЕР_1 у зв"язку з розглядом справи по суті і прийняттям рішення.
Відмовлено ОСОБА_3. в задоволенні його позовних вимог в зв"язку з безпідставністю позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, до якої приєдналася ОСОБА_6, посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги та залишити без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1. При цьому зазначає, що суд не прийняв до уваги покази свідків, які підтвердили факт вчинення правочину купівлі-продажу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7. був власником автомобіля ВАЗ 2107, 2004 року випуску, шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за №431913 від 20.11.2004 року.
16 грудня 2006 року було складено довіреність, згідно якої ОСОБА_7. уповноважив ОСОБА_3. правом володіння, користування та розпоряджання спірним автомобілем.
03 березня 2007 року ОСОБА_7. помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
12 квітня 2007 року на Центральній Товарній Біржі був укладений контракт за №
161116, згідно з яким ОСОБА_3, діючи на підставі довіреності від 16 грудня 2006
року продав, а покупець в особі ОСОБА_4 купив автомобіль марки ВАЗ 2107, 2004 року випуску, шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2. Вказаний автомобіль був зареєстрований в органах Роменського МРЕВ ДАІ.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції ОСОБА_4 були відомі наслідки вчинення правочинів в тому числі і з питань припинення представництва за довіреністю, поскільки всі ці вимоги зазначені в довіреності і роз'яснені нотаріусом.
Посилання апелянта на те, що судом не враховані покази свідків, які на думку ОСОБА_3. підтвердили факт вчинення договору купівлі-продажу спірного автомобіля не спростовують висновків суду, оскільки вказаний договір згідно ст. 208 ЦК України відноситься до правочинів , які належить вчиняти у письмовій формі. Оскільки сторони не дотримались вказаної вимоги закону, то недотримання письмової форми правочину лише ускладнює доведення його існування.
Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 не надав суду письмових доказів стверджуючих факт вчинення договору купівлі-продажу спірного автомобіля, а послався лише на покази свідків. Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України такі докази є недопустимими, так як обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, при розгляді даної справи місцевий суд належним чином з'ясував та перевірив доводи кожної сторони, обгрунтував висновки викладені в рішенні.
Рішення суду узгоджується з доказами наявними у справі і відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, до якої приєдналася ОСОБА_6, відхилити.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 серпня 2007 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.