Справа № 22-ц-1226 Головуючий у 1-й інстанції Бондар CO.
Категорія 32 Суддя-доповідач Семеній Л.І.
УХВАЛА
іменем України
26 вересня 2007 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Сибільової Л.О.,
суддів - Семеній Л.І., Ільченко О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М. , та осіб, які беруть участь у справі - позивачки ОСОБА_1., її представника ОСОБА_2, позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 серпня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Зарічного ВМ УМВС України в Сумській області про визнання втратившим право користування жилим приміщенням
та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення в житлове приміщення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням
встановила:
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 серпня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1., ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено.
Визнано ОСОБА_5 втратившим право користування квартирою АДРЕСА_1
Зобов'язано відділ у справах громадянства та реєстрації фізичних осіб Зарічного ВМ УМВС України в Сумській області зняти ОСОБА_5 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено за необґрунтованістю позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи просить це рішення скасувати, та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, а ОСОБА_1., ОСОБА_4., ОСОБА_3 відмовити в задоволенні їх позовних вимог. При цьому зазначає, що судом не надано належної оцінки свідченням свідка ОСОБА_6. та не надано належної оцінки фактам, що в спірній квартирі залишилась частина його речей і відповідачі за зустрічним позовом перешкоджали йому користуватися виділеною йому судом кімнатою в цій квартирі, забравши в нього ключі від неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення та заперечення сторін, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається і судом вірно встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є позивачка у справі ОСОБА_1., що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру, виданого виконкомом Сумської міської ради від 29.01.1993 року.
Згідно довідки голови ЖБК -77 від 03.04.2007 року у вказаній квартирі значаться зареєстрованими: ОСОБА_1., її донька з зятем та трьома неповнолітніми дітьми, а також її колишній чоловік ОСОБА_5
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_5 не проживає у вказаній квартирі з червня 1997 року, не сплачує квартплату та комунальні послуги.
Відповідно до ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Як вбачається з матеріалів справи факт відсутності впродовж 10-років відповідача ОСОБА_5 в квартирі позивачки ОСОБА_1. підтвердив і сам відповідач. Не заперечував він і факт несплати ним квартплати та комунальних послуг впродовж цього періоду.
Посилання апелянта на те, що позивачі за первісним позовом перешкоджали йому в користуванні квартирою, так як йому в червні 1997 року нанесли побої та відібрали ключі від квартири і тому він не міг потрапити до квартири, є безпідставними, оскільки доказів стверджуючих ці факти суду не надав
Доводи апелянта про те, що суд не дав належної оцінки свідченням свідка ОСОБА_6 не заслуговують на увагу, оскільки були предметом розгляду в суді першої інстанції і не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Таким чином, рішення суду узгоджується з доказами, наявними у справі, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 серпня 2007 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.