Ухвала

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Дембовського С.Г., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Міщенко Т.М.,

розглянула в судовому засіданні 09 серпня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - старшого помічника прокурора м. Красний Луч Луганської області Шкуліпи І.Є. на вирок Краснолуцького міського суду Луганської області від 23 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 02 грудня 2011 року щодо ОСОБА_2

Вироком Краснолуцького міського суду Луганської області від 23 серпня 2011 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше судимого, останній раз 19.06.2004 року вироком Краснолуцького міського суду Луганської області за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, 02.12.2006 р. умовно-достроково звільнений з місць позбавлення волі на підставі постанови Перевальського районного суду Луганської області від 24.11.2006 року на 1 рік 2 місяці 16 днів,

засуджено:

· за ст.187 ч.4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна,

· за ст. 115 ч.2 п.6 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією майна;

На підставі ст.70 ч.1 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів призначено шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за вчинення розбійного нападу, поєднаного з проникненням в житло, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3, та умисного вбивства потерпілої з корисливих мотивів за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 24 липня 2010 року в період часу з 07 години 30 хвилин до 08 години 30 хвилин в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_1 по місцю проживання ОСОБА_3, якій надавав допомогу у веденні домашнього господарства, скориставшись відсутністю останньої, викрав з двору будинку речі побутового призначення на загальну суму 69,30 грн. та продав їх.

Повернувшись за вищевказаною адресою, ОСОБА_2 в період часу з 11 по 12 годину шляхом вільного доступу намагався викрасти молочний бідон, вартістю 150 гривень, проте потерпіла ОСОБА_3, яка повернулася додому, спробувала викликати працівників міліції, на що ОСОБА_2 перерізав телефонний шнур ножем, який він взяв з обшивки прибудинкової споруди. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, погрожуючи потерпілій ОСОБА_3 ножем, почав вимагати від останньої віддати йому ювелірні вироби та грошові кошти, після чого вчинив розбійний напад, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, і наніс останній не менше 5 ударів ножем в область грудної клітини та вчинив вбивство потерпілої ОСОБА_3 з користі. Після нанесення ударів ножем ОСОБА_2, побачивши, що до будинку під'їхав автомобіль, і бажаючи уникнути власного викриття у скоєному, заволодів грошима, ювелірними виробами та молочним бідоном на загальну суму 3 645 грн. і з місця вчинення злочину зник.

Водій зазначеного автомобіля ВАЗ 2101 ОСОБА_5 викликав бригаду «швидкої допомоги», проте на момент її прибуття ОСОБА_3 померла.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 02 грудня 2011 року вказаний вирок щодо ОСОБА_2 залишено без змін, а апеляцію засудженого та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи, кваліфікацію інкримінованих засудженому злочинів та доведеність його вини, просить зазначені судові рішення скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому прокурор вказує на те, що суд першої інстанції в повній мірі не врахував тяжкість вчинених злочинів та їх суспільну небезпечність, дані про особу засудженого, який був неодноразово судимий за корисливі злочини, відповідних висновків для себе не зробив і щиро не розкаявся у вчиненому. Також зазначає, що в порушення ст. 70 ч.1 КК України суд невірно призначив додаткове покарання за сукупністю злочинів у виді конфіскації майна, оскільки не визначив окремо за кожний злочин частину такого майна, яка підлягає конфіскації.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про необґрунтованість доводів касаційної скарги та законність судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій за ст.ст.187 ч.4, 115 ч.2 п.6 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують висновки суду першої інстанції щодо призначеного ОСОБА_2 покарання.

При призначені засудженому покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу, обставини, що обтяжують його покарання, та відсутність обставин, що пом'якшують його.

Так, суд першої інстанції врахував те, що злочини, у вчинені яких ОСОБА_2 визнано винним і засуджено, є особливо тяжкими, дані про особу засудженого, який раніше неодноразово судимий, мав позитивну характеристику за місцем проживання.

Вчинення засудженим злочинів у стані алкогольного сп'яніння та вчинення їх особою, яка раніше скоювала злочини, судом першої інстанції визнано такими обставинами, що обтяжують покарання, та вірно враховано при призначенні покарання. Обставин, що пом'якшують покарання, судом не встановлено.

Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого лише в місцях позбавлення волі, та призначив засудженому за кожен із злочинів покарання у виді позбавлення волі, а остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 15 років, яке є близьким до максимально можливого покарання такого виду.

Отже, покарання засудженому ОСОБА_2 призначено судом першої інстанції відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, призначене йому покарання відповідає вимогам ст.65 КК України.

Згідно вироку суд першої інстанції, визнавши ОСОБА_2 винним за ст.ст. 187 ч.4, 115 ч.2 п.6 КК України, відповідно до вимог ст. 59 КК України та санкцій зазначених статей, додаткове покарання у виді конфіскації майна призначив за кожний злочин окремо, а при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів суд конкретно зазначив частину майна, яке підлягає конфіскації.

Таким чином, додаткове покарання у виді конфіскації майна засудженому призначено відповідно до вимог кримінального закону, а тому доводи касаційної скарги прокурора в цій частині також безпідставні.

При розгляді апеляції прокурора та засудженого суд апеляційної інстанції їх доводи перевірив і своє рішення належним чином мотивував. Ухвала апеляційної інстанції відповідає вимогам ст.377 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги і скасування вироку суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції із направленням справи на новий судовий розгляд не знаходить.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

вирок Краснолуцького міського суду Луганської області від 23 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 02 грудня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.

Судді:

_______________ __________________ _______________

В.В.Наставний С.Г.Дембовський С.І.Кравченко