РІШЕННЯ
Іменем України
2 жовтня 2007 року м. Ужгород
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів ВЛАСОВА CO., КОЖУХ О.А.
при секретарі БОБИК 0.1.
за участю позивача ОСОБА_1 відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Перечинсько-го районного суду Закарпатської області від 31 липня 2007 р. у справі за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
ОСОБА_1 09.01.2007 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2. мотивуючи його тим, що життя з відповідачкою не склалося, у них різні характери, різні погляди на життя, між ними постійно виникають сварки, позивач перебуває у фактичних шлюбних стосунках з іншою жінкою. Шлюб просить розірвати, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на вихованні у матері.
Рішенням Перечинського районного суду від 31.07.2007 р. у позові відмовлено.
Позивачем ОСОБА_1 рішення суду оскаржено, на його думку, воно постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, суд не взяв до уваги фактичні взаємини подружжя, наполягання позивача на розірванні шлюбу, який не може ґрунтуватися на примусі, чим порушив права та інтереси позивача. Апелянт просить рішення суду скасувати та задовольнити позов.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляцію підтримав, на розірванні шлюбу наполягає категорично. Відповідачка ОСОБА_2 апеляцію позивача визнала повністю, також просить рішення суду першої інстанції скасувати, шлюб - розірвати. Сторони пояснили суду, що прийшли до переконання про неможливість збереження сім'ї, відповідачка визнала фактичне припинення шлюбних відносин і проживання позивача з іншою жінкою. Сторони також ствердили, що дійшли згоди щодо проживання з матір'ю після розірвання шлюбу їх сина ОСОБА_3, який перебував на лікуванні і на даний час є практично здоровим, а також щодо його утримання.
Справа № 22ц-1506/07 Номер рядка статистичного звіту: 35
Головуючий у 1-й інстанції АМАРОВИЧВ.П. Доповідач КОНДОР Р. Ю.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, обговоривши їх доводи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в сукупності, суд приходить до наступного.
З свідоцтва про одруження, виданого Зарічівською сільською радою Пере-чинського району ІНФОРМАЦІЯ_2., та з свідоцтва про народження дитини, виданого Дубриницькою сільською радою цього ж району 03.08.2003 p., вбачається, що ОСОБА_1 і /ОСОБА_2 зареєстрували шлюб ІНФОРМАЦІЯ_2. за актовим записом № 05, від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3-4).
Позивач фактично проживає з іншою жінкою, сторони можливості зберегти сім'ю не бачать, примиритися не бажають, свої дії усвідомлюють, обоє бажають розірвати шлюб, який існує лише формально. Строк для примирення, що надавався сторонам судом, до такого не призвів. Позивач просить після розірвання шлюбу дитину залишити при матері, із чим остання згідна. В апеляційному суді відповідачка апеляцію визнала.
Ці факти стверджуються матеріалами справи.
Дані правовідносини регулюються СК України. Відповідно до ст. З ч. 4, ст. 24 ч. 1 СК України, сім'я створюється на підставах, що не суперечать моральним засадам суспільства, зокрема, на підставі шлюбу, який ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки, примушування до шлюбу не допускається. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання судом за позовом одного з подружжя, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України).
Сторони на власний розсуд розпоряджаються своїми процесуальними правами і одним з таких прав є визнання апеляції (ст.ст. 11, 27, 31, 300 ЦПК України). Обставини, визнані сторонами, в порядку ст. 61, ст. 300 ч. 5, ст. 304 ч. 1 ЦПК України враховуються апеляційним судом як такі, що не підлягають доказуванню. Рішення суду є законним, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом (ст. 213 ЦПК України). Підстави для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення передбачені ст. 309 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції є супереч.1ивим, не відповідає обставинам справи, постановлене з порушенням матеріального права і погодитись з ним не можна.
Суд одночасно визнав за встановлене, що позивач не бажає збереження
шлюбу, не використав строк для примирення, проте, оскільки відповідачка виба
чила йому подружню невірність, бажає зберегти сім'ю, а дитина страждає хроніч
ним захворюванням, підстав для задоволення позову немає. Таке рішення не від
повідає вимогам СК України, оскільки порушує принцип добровільності шлюбу та
його відповідності моральним засадам суспільства, а також ґрунтується на припу-
щеннях щодо хвороби дитини. На переконання апеляційного суду, за встановле
них обставин заходи для збереження сім'ї позитивних наслідків не дають, сім'ю
зберегти неможливо. Суд виходить з того, 4Ц0 подальше існування цього шлюбу
порушує права сторін на вільний розвиток особистості, вільний вибір способу жит-
тя, суперечить їх інтересам та інтересам належного виховання дитини. Визнання апеляції відповідачкою враховується в сукупності з іншими доказами та обставинами справи.
З урахуванням вищенаведеного, апеляцію слід задовольнити, постановлене з порушенням норм матеріального права рішення суду першої інстанції - скасувати, позов, який є доведеним, - задовольнити, шлюб розірвати, дитину залишити на вихованні у матері.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд -
вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити, рішення Перечинсь-кого районного суду Закарпатської області від 31 липня 2007 р. у даній справі -скасувати.
Позов ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольни-т и , шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2. Зарічівською сільською радою Перечинського району Закарпатської обл. за актовим записом №05-розірва-т и . При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з ОСОБА_1. 17,00 грн. державного мита на користь держави, звільнивши від сплати ОСОБА_2
Сина ОСОБА_1. і ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на вихованні у матері.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і протягом двох місяців з цього дня може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України.