УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів: Дембовського С.Г., Литвинова О.М.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.,

розглянула 9 серпня 2012 року в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 20 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 20 грудня 2011 року щодо ОСОБА_5

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 20 жовтня 2011 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму,

звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358 КК України у зв'язку з передачею її на поруки для виправлення та перевиховання трудовому колективу ТОВ «Форд», а кримінальну справу щодо неї закрито.

Згідно з постановою, ОСОБА_5, діючи у складі організованої групи, в період 2005-2008 року, за обставин наведених у постанові, діючи повторно, здійснювалося фіктивне підприємництво ПП «ВКФ «Мідос», ПП «Ромакс ЛТД», ПП «Грейн-Майстер», МПМП «Віміна», що виразилося у проведенні безтоварних операцій між вказаними підприємствами та реально діючими СПД України, внаслідок чого до бюджету України не надійшли податок на прибуток у сумі 15 271 050,09 грн та податок на додану вартість у сумі 12 216 840,08 грн, всього на загальну суму 27 487 890,17 грн, що є великою матеріальною шкодою.

Крім того, ОСОБА_5 з 2005 року по лютий 2007 року, під час зайняття фіктивним підприємництвом, систематично підроблювала податкові декларації ПП «ВКФ «Мідос», шляхом внесення до них завідомо неправдивих відомостей, які подавала до ДПІ м. Херсона 22 рази.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 20 грудня 2011 року постанова місцевого суду залишена без зміни.

У касаційній скарзі прокурор вказує на неправильне застосування кримінального закону, а саме ст. 47 КК України та порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України. Просить постанову та ухвалу скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Доводи прокурора про те, що суд першої інстанції не перевірив чи діяння, яке постановлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

ОСОБА_5 інкримінувалося вчинення злочинів з 2005 року по лютий 2007 року, які кваліфіковано за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч.ч. 2, 3 ст. 358 КК України. Місцевий суд не перевірив чи можна за таких обставин вважати, що ОСОБА_5 вчинила злочин вперше.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_5 протягом досудового слідства своєї вини у вчиненні злочинів не визнавала, а у судовому засіданні пояснила, що вона не заподіювала ніякої шкоди, оскільки не вносила до офіційних документів ніякої завідомо неправдивої інформації, оскільки відображала реальні суми руху грошових коштів. Зазначене свідчить про не усвідомлення ОСОБА_5 протиправного характеру своїх дій.

За змістом ст. 47 КК України не може бути передана на поруки особа, яка не визнає себе винною у злочині, а місцевий суд фактично не з'ясував цю обставину.

Крім того, суд не звернув уваги на те, що заявлене колективом клопотання за змістом не відповідає вимогам ст. 47 КК України, оскільки в ньому не зазначено, які заходи виховного характеру та яким чином вони будуть застосовані до ОСОБА_5 і чи зобов'язується вона законослухняною поведінкою та сумлінною працею виправдати довіру колективу, не роз'яснено умови та строк застосування ст. 47 КК України.

Суд також не перевірив, чи відповідає кількість осіб, зазначених у протоколі загальних зборів колективу ТОВ «Форд», які брали участь у зборах, загальній кількості працюючих на підприємстві.

Судом першої інстанції при застосуванні ст. 47 КК України не враховано, що ОСОБА_5 працюючи на підприємстві головним бухгалтером вчинила злочин під час виконання своїх службових обов'язків.

Суд апеляційної інстанції перевіряючи рішення суду першої інстанції не звернув уваги на зазначене, в порушення вимог ст. 377 КПК України не спростував належним чином доводи апеляції прокурора, не зазначив підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою, не навів докладні мотиви прийнятого рішення.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність скасування постанови та ухвали щодо ОСОБА_5 та направлення справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді, суду необхідно перевірити можливість застосування ст. 47 КК України, в разі неможливості застосування зазначеного кримінального закону - прийняти рішення в межах пред'явленого обвинувачення.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 20 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 20 грудня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд.

Судді:

підпис) підпис) підпис)

С.Г. Дембовський О.М. Литвинов В.В. Наставний З оригіналом згідно: суддя О.М. Литвинов