КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2012 року Справа № 1170/2а-2566/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 09-45 год. адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції
про визнання неправомірною та скасування постанови, визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
за участю:
секретаря судового засідання -Ківачука Д.В.,
представників:
позивача -ОСОБА_2,
відповідача -Шершнюка А.А.,
ОСОБА_1 звернулася з позовом, в подальшому уточненим, до Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про:
- визнання неправомірною та скасування постанови від 13.08.2010 р. про закінчення виконавчого провадження;
- визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо не направлення позивачу постанови від 13.08.2010 р. про закінчення виконавчого провадження та не повернення позивачу виконавчого листа №2а-219/08 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Кіровограді ради донарахувати на користь позивача 1 878,05 грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-219/08 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Кіровограді ради донарахувати на користь позивача 1 878,05 грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова від 13.08.2010 р. про закінчення виконавчого провадження винесена відповідачем безпідставно, при цьому в порушення вимог чинного законодавства копія такої постанови не направлялася стягувачу. Також позивач вказує, що всупереч вимогам ст.40 Закону України «Про виконавче провадження»відповідачем не повернуто виконавчого документа стягувачу.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву у відповідності до якого позовні вимоги ним не визнаються у повному обсязі, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження винесена на підставі п.11 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинній на час винесення постанови) у зв'язку з поверненням виконавчого листа до суду, який його видав.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, що зазначені в запереченнях на позовну заяву.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 07.09.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 13.09.2012 р., про що повідомлено в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини постанови.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ВСТАНОВИВ:
Постановою від 15.12.2009 р., відповідно до заяви стягувача, старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП №16424789 щодо виконання виконавчого листа №2а-219 виданого 18.02.2009 р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом (а.с.43, зі зворотного боку, 59).
19.01.2010 р. старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції винесено постанову, якою на начальника Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної ради у м. Кіровограді ОСОБА_4 накладено штраф у розмірі 170,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду та невиконання законних вимог державного виконавця (а.с.46).
Постановою від 25.03.2010 р. старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції на начальника Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної ради у м. Кіровограді ОСОБА_4 накладено штраф у розмірі 340,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду та невиконання законних вимог державного виконавця (а.с.48).
12.08.2010 р. старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції складено акт державного виконавця про невиконання боржником рішення суду з виконання виконавчого листа №2а-219 від 18.02.2009 р. (а.с.49).
13.08.2010 р. старший державний виконавець Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції звернувся до прокурора Кіровського району м. Кіровограда з поданням про порушення кримінальної справи відносно начальника Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Кіровограді ради ОСОБА_4 за ознаками злочину передбаченими ст. 382 КК України за невиконання рішення суду (а.с.50-52).
На підставі п.11 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції по виконавчому провадженню ВП №16424789 щодо виконання виконавчого листа №2а-219 виданого 18.02.2009 р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.08.2010 р (а.с.55-56).
Суд зауважує, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 р. №606-ХІV, в редакції, чинній на момент вчинення відповідних виконавчих дій.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Згідно п.11 ч.1 ст.37 зазначеного Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у випадку повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону.
У відповідності до ч.3 ст.76 вказаного Закону, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.
Відповідно до ч.1, 3 ст.87 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника -фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб -від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу -від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
З системного аналізу зазначених норм вбачається, що підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження згідно п.11 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» є повернення виконавчого документу до суду, що його видав відповідно до постанови державного виконавця, затвердженої начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.
Як встановлено судом, постанова про повернення виконавчого листа №2а-219/2008 виданого 18.02.2009 р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, відповідачем не виносилася, що в судовому засіданні підтвердив представник відповідача.
Більш того, відповідачем не надано суду доказів того, що на час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.08.2010 р., виконавчий лист №2а-219/2008 виданий 18.02.2009 р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом був повернутий до суду, який його видав.
В судовому засіданні представник відповідача повідомив, що виконавчий лист №2а-219/2008 виданий 18.02.2009 р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом повернуто державним виконавцем до Кіровоградського окружного адміністративного суду одночасно з постановою про закінчення виконавчого провадження від 13.08.2010 р.
Суд вважає такі посилання необґрунтованими з огляду на наступне.
В матеріалах справи міститься супровідний лист №60709 від 16.08.2010 р. відповідно до якого на адресу Кіровоградського окружного адміністративного суду направлено постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.08.2010 р., інформації щодо повернення виконавчого листа №2а-219/2008 зазначений супровідний лист не містить (а.с.54, 57). При цьому, суд зауважує, що постановою про закінчення виконавчого провадження від 13.08.2010 р. не прийнято рішення про повернення виконавчого листа №2а-219/2008 до суду, який його видав (а.с.55-56).
Таким чином, на час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.08.2010 р. у відповідача були відсутні підстави для її винесення, визначені п.11 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», а тому позовні вимоги в частині скасування зазначеної постанови підлягають задоволенню.
Згідно ч.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
Відповідно до змісту книги реєстрації поштових відправлень, копія аркуша 91 з якої надана до матеріалів справи, встановлено, що копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.08.2012 р. направлялася лише на адресу Кіровоградського окружного адміністративного суду (а.с.57). Зазначене також узгоджується із змістом супровідного листа №60709 від 16.08.2010 р. (а.с.54).
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту надіслання сторонам виконавчого провадження, в тому числі стягувачу, копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.08.2012 р., відповідачем до суду не надано, а тому позовні вимоги про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо не направлення позивачу копії зазначеної постанови підлягають задоволенню.
Окрім того, позивач просив суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо не повернення позивачу виконавчого листа №2а-219/08 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Кіровограді ради донарахувати на користь позивача 1 878,05 грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що обов'язок державного виконавця щодо повернення виконавчого листа стягувачу випливає із змісту ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», однак не зміг конкретизувати, яка саме частина та пункт зазначеної статті передбачає такий обов'язок відповідача у даному випадку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві визначені ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до змісту якої виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві:
1) за письмовою заявою стягувача;
2) якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
3) якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, що повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням;
4) у разі якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа;
5) якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника -юридичної особи, місце проживання, перебування боржника -фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 цього Закону), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника;
6) якщо у боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави визначені ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження»для повернення виконавчого документа стягувачеві, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-219/08 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Кіровограді ради донарахувати на користь позивача 1 878,05 грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинній на час розгляду справи), у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.
Тобто відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду. Таким чином, відсутні підстави для зобов'язання відповідача вчинити дії, які він зобов'язаний зробити відповідно до вимог зазначеного Закону, а тому вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 13 серпня 2010 р. про закінчення виконавчого провадження ВП №16424789 з примусового виконання виконавчого листа №2а-219/2008 р. виданого 18 лютого 2009 р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.
3. Визнати неправомірною бездіяльність Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського управління юстиції щодо ненаправлення ОСОБА_1 постанови від 13 серпня 2010 р. про закінчення виконавчого провадження ВП №16424789 з примусового виконання виконавчого листа №2а-219/2008 р. виданого 18 лютого 2009 р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.М. Момонт