Справа №2-4481/07 2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2007 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі: головуючого - судді Федусик А.Г., при секретарі - Пальоной І.М. ,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_1до Закритого акціонерного товариства «Одеській Автоскладальний завод» про визнання права власності на квартиру, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суд з позовом до ЗАТ «Одеській Автоскладальний завод» посилаючись на те, що 07.02.2002 року між ним та відповідачем було укладено договір, відповідно до якого він прийняв на себе зобов'язання про здійснення проектування, перепланування та будівництва квартири АДРЕСА_1, а ЗАТ «Одеській Автоскладальний завод» прийняв на себе зобов'язання передати цю квартиру у власність позивачу. Прийняті на себе зобов'язання позивач виконав у повному обсязі, фактично збудувавши спірну квартиру, після чого вселився і до цього часу проживає в ній, оплачує комунальні послуги, а 30.01.2006 року був зареєстрований за зазначеною адресою. Разом з тим відповідач свої зобов'язання по договору від 07.02.2002 року не виконав, зареєструвавши право власності на спірну квартиру на ЗАТ «Одеській Автоскладальний завод». Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просить визнати за ним право власності на спірну квартиру.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1. визнав в повному обсязі та пояснив, що дійсно з позивачем, який є працівником ЗАТ «Одеській Автоскладальний завод», був укладений договір про реконструкцію не житлових приміщень у житлові та передачу у його власність збудованої спірної квартири. Після реконструкції спірної квартири вона була прийнята у встановленому законом порядку до експлуатації, позивач вселився в неї, оплачує комунальні послуги, але право власності на цю квартиру було зареєстровано на ЗАТ «Одеській Автоскладальний завод». З урахуванням зазначеного представник відповідача вважав позов ОСОБА_1. обґрунтованим та не заперечував проти його задоволення.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
У ході розгляду справи встановлено, що 07.02.2002 року між позивачем та відповідачем було укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_1. прийняв на себе зобов'язання про здійснення проектування, перепланування та будівництва квартири АДРЕСА_1, який належав ЗАТ «Одеській Автоскладальний завод», а відповідач прийняв на себе зобов'язання передати цю квартиру у власність позивачу (а.с. 4).
Рішенням розширеного засідання профспілкового комітету та адміністрації ЗАТ «Одеській Автоскладальний завод» від 10.12.2002 року працівникам заводу, в тому числі ОСОБА_1. , було виділено нежитлове приміщення ЖЕУ загальною площею 320 кв.м. , розташоване у відомчому житловому будинку АДРЕСА_1, для реконструкції цього приміщення під житло за рахунок цих осіб з оформленням на них після реконструкції права власності (а.с 5).
Актом прийому-передачі від 16.12.2002 року зазначені приміщенням були передані працівникам заводу відповідно рішення від 10.12.2002 року (а.с. 14-15).
В період з 2002 року по 2004 рік позивач свої обов'язки за договором від 07.02.2002 року виконав в повному обсязі, реконструювавши надане йому не житлове приміщення в жилу двокімнатну квартиру загальною площею 63.6 кв.м. , після чого вселився і приживає в ній, утримує її, оплачує комунальні послуги (а.с. 8-11), а 30.01.2006 року він був зареєстрований за зазначеною адресою (а.с. 7).
Відповідач свої обов'язки за договором від 07.02.2002 року в повному обсязі не виконав, зареєструвавши право власності на спірну квартиру не за позивачем, а за ЗАТ «Одеській Автоскладальний завод» (а.с. 12, 13).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
З урахуванням викладеного, на підставі фактів, встановлених у ході розгляду справи, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1. і визнати за ним право власності на спірну квартиру відповідно до договору від 07.02.2002 року.
Крім цього, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачене ним державне мито в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн..
Керуючись ст. ст. 4, 6, 10, 11, 88, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України ст. 626, 525, 526, 328, 331 ЦК Україна, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 25, 4 кв.м. , загальною площею 63.6 кв.м.
Стягнути з ЗАТ «Одеській Автоскладальний завод» на користь ОСОБА_1сплачене ним державне мито в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн..
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Одеської області протягом місяця через Суворовський районний суд міста Одеси шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з наступного дня після проголошення рішення, та надання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання вказаної заяви.