Справа №221/3326/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
24.09.2012 року Староміський районний суд м.Вінниці
головуючого судді: Антонюка В.В.,
при секретарі: Вавшко Н.С.,
з участю: представника позивача -ОСОБА_1,
відповідача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.02.2011 року позивач в рахунок усних домовленостей, шляхом міжнародного переказу через відповідну банківську установу, на ім.»я відповідача перерахував кошти в розмірі 125 000 (сто двадцять п»ять тисяч) рублів Російської Федерації, а 12.02.2011 року, ще 15000 (п»ятнадцять тисяч) рублів Російської Федерації. Остаточний строк виконання зобов»язання по поверненню коштів, між сторонами встановлено не було.
Відповідачу направлялась рекомендованим листом вимога від 07.05.2012 року з проханням провести розрахунок протягом 7 календарних днів з моменту її отримання. Вказану вимогу відповідачем отримано 11.05.2012 року. Після отримання вимоги, відповідачем перераховано грошову суму у розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч рублів Російської Федерації).
Позивач вказує, що станом на день звернення до суду із вказаним позовом, заборгованість відповідача становить 124 000 (сто двадцять чотири тисячі) рублів Російської Федерації, що за офіційним курсом НБУ складає 30 274 (тридцять тисяч двісті сімдесят чотири ) гривні 60 копійок, яку позивач просить стягнути із відповідача. Окрім цього, позивач просить стягнути із відповідача на його користь судові витрати.
В ході розгляду справи по суті, представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, мотивуючи її тим, що відповідачем частково погашено заборгованість по боргу. Просив стягнути із відповідача на користь позивача 20 898 (двадцять тисяч вісімсот дев»яносто вісім) гривень 44 копійки безпідставно отриманої грошової суми, 4000 (чотири тисячі) гривень витрат за надання правової допомоги та 302 (триста дві) гривні 74 копійки судових витрат.
Відповідач під час розгляду справи позовні вимоги визнав частково та пояснив, що сума боргу становить менший розмір, оскільки його дружина ОСОБА_4, пересилала кошти на адресу позивача на ім.»я ОСОБА_5 в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень, тому сума боргу на час розгляду справи становить 16 898,44 грн. Не заперечив проти задоволення позову в частині стягнення з нього витрат, понесених позивачем на оплату юридичних послуг та судового збору.
З»ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що уточнені позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 526 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку. В даному випадку ОСОБА_3 дійсно здійснив переказ коштів на ім.»я ОСОБА_2 двома переказами: 11.02.2011 року в розмірі 125 000 російських рублів та 12.02.2011 року в розмірі 15 000 російських рублів, що підтверджується довідкою Мурманського РД ЗАО «Москомприватбанк»від 02.12.2011 року (а.с.8), що в судовому засіданні підтвердив відповідач.
Згідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов»язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов»язана повернут майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Також, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов»язаний виконати свій обов»язок, а кредитор прийняти виконання особисто.
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідачу була направлена рекомендованим листом вимога від 07.05.2012 року з проханням провести розрахунок протягом 7 днів з моменту її отримання. Дана вимога отримана відповідачем 11.05.2012 року (а.с.11).
Строк виконання відповідачем своїх зобов»язань зазначений у вимозі від 07.05.2012 року, однак, відповідач ОСОБА_2 до цього часу лише частково повернув кошти позивачеві, чим порушив і вимоги ст. 610 ЦК України, де вказано, що порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
З норм ст.ст.614, 625 ЦК України вбачається, що особа, яка порушила зобов»язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, але боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.
Згідно із ч.1 ст. 60 ЦК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, передбачених ст.61 ЦПК України.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 59 ЦПК України).
Таким чином, представником позивача доведено, що відповідачем не належним чином виконано зобов»язання щодо повернення коштів, а тому право позивача підлягає захисту шляхом стягнення суми заборгованості на користь позивача.
Згідно ч.2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Судом не можуть бути взяті до уваги твердження відповідача про те, що грошові перекази від 20.12.2011 року та 28.12.2011 року на загальну суму 8000 (вісім тисяч) російських рублів кожний (а.с.38), були направлені на погашення заборгованості перед позивачем, оскільки вони вчинені на ім.»я ОСОБА_5 від імені ОСОБА_4 і жодним чином не підтверджують його тверджень.
Щодо витрат на правову допомогу, то суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 4 000 грн. витрат за надання правової допомоги, оскільки вони знайшли своє підтвердження в судовому засіданні копією договору про надання правової допомоги, укладеної між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 33-35), копією акта прийому-передачі наданих послуг від 25.04.2012 року (а.с.36) та квитанцією про сплату коштів від 25.04.2012 року (а.с.37). Також, вказані витрати були визнані в судовому засіданні відповідачем.
Крім цього, суд знаходить, що із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, оскільки відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст..ст.11, 60, 509, 526, 527, 530, 533, 614, 625, 1212 ЦК України, ст..ст.59, 61, 212-215 ЦПК України -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 20 898 (двадцять тисяч вісімсот дев»яносто вісім) гривень 44 копійки безпідставно отриманої грошової суми, 4000 (чотири тисячі) гривень витрат за надання юридичної допомоги та 302 (триста дві) гривні 74 копійки витрат, пов»язаних зі сплатою судового збору.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Староміський районний суд м. Вінниці протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя : В.В.Антонюк