АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1915/8493/2012Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М.
Провадження № 22-ц/1990/1195/12 Доповідач - Костів .З.
Категорія - 2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Кузьми Р. М., Жолудько Л. Д.,
при секретарі - Семяоніді В.А.
з участю представника апелянта -Чорненького В.В.,
представника третьої особи -Зарічанської О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07 серпня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Гілея»ЛТД»про визнання права власності,-
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду із позовом до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа - TзOB фірма «Гілея»ЛТД»про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1.
Заявлені вимоги позивач мотивував тим, що згідно договору про організацію та проведення будівництва від 12 січня 2006 року ним було повністю профінансовано будівництво двохкімнатної квартири АДРЕСА_1. У грудні 2010 року будівництво даного житлового будинку закінчено ті він зданий в експлуатацію. 28 січня 2010 року вищевказана квартира йому була передана для користування. TOB фірма «Гілея»ЛТД неодноразово зверталася до виконкому Тернопільської міської ради з відповідним пакетом документів для оформлення права власності на спірну квартиру, однак, відповідач протягом року безпідставно відмовляє в оформленні та видачі свідоцтва про право власності.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 07 серпня 2012 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Виконавчий комітет Тернопільської міської ради подав на вказане рішення апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказують, що судом невірно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Зазначають, що позивач у встановленому законодавством порядку із клопотанням про оформлення права власності на спірну квартиру не звертався, а тому міська рада жодним чином його права не порушила. Крім цього, ТзОВ «Гілея»ЛТД не виконало умови договору від 17 січня 2001 року щодо необхідності передачі Тернопільській міській раді 6% загальної площі житла у вказаному будинку. Просять рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник апелянта -Чорненький В.В. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви викладені в ній.
Представник третьої особи -Зарічанська О.І. проти апеляційної скарги заперечила, просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що позивачем повністю виконано вимоги договору про дольову участь в будівництві житла, будинок збудований та зданий в експлуатацію, в зв'язку із чим є підстави для визнання права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3
З таким висновком колегія суддів погоджується.
Судом встановлено, що 12 січня 2006 року між ОСОБА_3 та ТзОВ «Гілея»ЛТД укладено договір №27 про організацію та проведення будівництва, згідно якого ТзОВ «Гілея ЛТД»зобов'язалося від власного імені за дорученням ОСОБА_3 та за його рахунок вчинити дії з організації та проведення будівництва 2-х кімнатної квартири площею 68.3 м.кв. у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 зобов'язався оплатити визначену договором вартість квартири та прийняти її в порядку та у строки, визначені Договором.
Позивачем було повністю сплачено кошти за будівництво вказаної квартири, що стверджується довідкою №23/27 від 12 жовтня 2011 року, виданої TOB фірма «Гілея»ЛТД.
У грудні 2010 року будівництво даного житлового будинку було закінчено та будинок зданий в експлуатацію, про що свідчать акт готовності об'єкта до експлуатації №467В від 16 грудня 2010 року та сертифікат відповідності № ТП 000417 від 17 грудня 2010 року.
Згідно акту здачі-приймання виконаних робіт від 28 січня 2011 року позивачу була передана для користування вищевказана квартира та ключі від вхідних дверей.
ТзОВ «Гілея ЛТД»неодноразово зверталося до виконавчого комітету Тернопільської міської ради з письмовим клопотанням про оформлення права власності на квартири та нежитлові приміщення в 32-квартирному житловому будинку з вбудованими адмінприміщеннями по АДРЕСА_1, однак, у зв'язку із виникненням спору між забудівником та органом місцевого самоврядування вказане клопотання на даний час по суті не вирішено.
Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно норм ст.ст.509, 526, 629 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк відповідно до вказівок договору і не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання та одностороння зміна умов договору, за винятком випадків, передбачених законом (договір є обов'язковим для виконання сторонами).
Згідно вимог ст.530 вказаного Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч.1 ст.620 ЦК України, у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.
Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Відповідно до п.11 даного Порядку датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації. Одночасно п.13 цього ж Порядку передбачено, що зареєстрована декларація є підставою для оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до розділу VIII пункту 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту від 07 лютого 2002 року №7/5 з наступними змінами та доповненнями, оформлення права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності проводиться органами місцевого самоврядування за фізичними особами на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам та правилам.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Будівництво багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 завершене, він прийнятий в експлуатацію, відповідає проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, що підтверджується актом готовності об'єкта до експлуатації №467В від 16 грудня 2010 року та сертифікатом відповідності № ТП 000417 від 17 грудня 2010 року.
Таким чином, відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту від 07 лютого 2002 року № 7/5 з наступними змінами та доповненнями та на підставі договору про організацію та проведення будівництва, який був укладений з метою набуття права власності на квартиру, після повного виконання сторонами умов даного договору, у ОСОБА_3 виникло право власності на двокімнатну квартиру по АДРЕСА_1.
Однак, це право не було визнано виконкомом Тернопільською міської ради, що стало підставою для відмови у видачі йому свідоцтва про право власності на квартиру та проведення відповідної державної реєстрації.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що виконкомом Тернопільської міської ради порушено майнові та житлові права позивача.
Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позивач у встановленому законодавством порядку не звертався із клопотанням про оформлення права власності на спірну квартиру, оскільки позивач повністю виконав усі свої зобов'язання за договором про організацію та проведення будівництва від 12 січня 2006 року, будівництво будинку здійснено у відповідності до проектної документації, державних будівельних норм, стандартів та правил.
Забудівник -ТзОВ «Гілея ЛТД»неодноразово зверталося до виконавчого комітету Тернопільської міської ради з письмовим клопотанням про оформлення права власності на квартири та нежитлові приміщення в 32-квартирному житловому будинку з вбудованими адмінприміщеннями по АДРЕСА_1, які на час розгляду справи по суті не вирішено.
Також не заслуговує на увагу посилання апелянта на те, що ТзОВ «Гілея»ЛТД не виконало умови договору від 17 січня 2001 року щодо необхідності передачі Тернопільській міській раді 6% загальної площі житла у вказаному будинку, оскільки позивач не був стороною зазначеного договору, не брав на себе будь-яких зобов'язань, а тому не повинен нести відповідальності за його невиконання. Доказів про те, що предметом договору є саме двокімнатна квартира АДРЕСА_1 виконкомом не наведено, а судом не здобуто.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку із чим підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційний скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Тернопільської міської ради - відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07 серпня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.З. Костів