Справа № 1905/436/2012 Головуючий у 1-й інстанції Антоновський О.О.
Провадження № 22-ц/1990/1120/12 Доповідач - Костів О.З.
Категорія - 37
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2012 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Кузьми Р. М., Жолудько Л. Д.,
при секретарі - Семяоніді В.А.
з участю апелянта -ОСОБА_1,
представника апелянта -ОСОБА_2,
відповідача -ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заліщицького районного суду від 23 липня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області, управління Держкомзему в Заліщицькому районі, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про зобов»язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
В квітні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Заліщицького районного суду із позовною заявою до Товстенської селищної ради, управління Держкомзему в Заліщицькому районі, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку розміром 0.0585 га по АДРЕСА_1.
Заявлені вимоги позивач мотивував тим, що йому на праві власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1, однак, селищна рада безпідставно відмовила йому в передачі у власність земельної ділянки для обслуговування даного житлового будинку.
В травні 2012 року ОСОБА_1 заявлені вимоги уточнив і просив зобов'язати Товстенську селищну раду Заліщицького району надати йому дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.0585 га, що знаходиться по АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд (присадибної ділянки), а також зобов'язати селищну раду передати йому земельну ділянку розміром 0.0585 га. у власність, після затвердження проекту землеустрою.
Рішенням Заліщицького районного суду від 23 липня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_1 подав на вказане рішення апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Зазначає, що він, як власник будинковолодіння, має право на отримання у власність земельної ділянки для його обслуговування, а висновки суду з даного приводу суперечать вимогам чинного законодавства.
В судовому засіданні апелянт та його представник -ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на мотиви, викладені в ній.
Відповідач ОСОБА_3 апеляційну скаргу визнав.
Представники відповідачів -Товстенської селищної ради, управління Держкомзему в Заліщицькому районі, а також ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що у ОСОБА_1 відсутні передбачені законом підстави для набуття права власності на спірну земельну ділянку. Крім цього, вказана ділянка перебуває в оренді та договір оренди не розірваний.
З таким висновком колегія суддів не погоджується, оскільки він суперечить діючому законодавству, зроблений на неповно з'ясованих обставинах, які мають значення для справи, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для ухвалення нового рішення.
Судом встановлено, що згідно договору оренди земельної ділянки від 05 жовтня 2004 року Товстенська селищна рада передала ОСОБА_3 та ОСОБА_6 земельну ділянку розміром 0.0585 га по АДРЕСА_1 Заліщицького району Тернопільської області для будівництва та обслуговування будинковолодіння за вказаною адресою в оренду терміном на 10 років.
У відповідності до договору купівлі-продажу від 20 листопада 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Заліщицького районного нотаріального округу ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 продали, а ОСОБА_1 придбав квартиру №1, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1, яка має загальну площу 83.3 кв.м.
Згідно договору дарування від 10 грудня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Заліщицького районного нотаріального округу ОСОБА_7 ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 нежитлові приміщення (магазин промпродтоварів), що знаходиться по АДРЕСА_1.
Таким чином, ОСОБА_1 правомірно став власником цілого будинковолодіння по АДРЕСА_1, яке складається із житлової квартири та нежитлового приміщення (магазин промпродтоварів), на підставі договорів купівлі-продажу та дарування.
Для обслуговування вказаного будинковолодіння закріплена земельна ділянка площею 0.0585 га, яка згідно договору від 05 жовтня 2004 року була передана в оренду попереднім власникам - ОСОБА_3 та ОСОБА_6.
31 травня 2011 року та 10 серпня 2011 року ОСОБА_1, як власник будинковолодіння по АДРЕСА_1, звертався із письмовою заявою до Товстенської селищної ради про надання у приватну власність земельної ділянки площею 0.0585 га для обслуговування належного йому нерухомого майна.
Однак, у встановленому чинним законодавством порядку вказані звернення розглянуто не було, в зв»язку із чим постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 січня 2012 року зобов'язано Товстенську селищну раду Заліщицького району Тернопільської області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання у приватну власність земельної ділянки площею 0.0585 га по АДРЕСА_1 Тернопільської області.
Рішенням десятої сесії шостого скликання Товстенcької селищної ради Заліщицького району Тернопільської області №447 від 20 січня 2012 року відмовлено ОСОБА_1 у наданні земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку у власність по АДРЕСА_1 Тернопільської області, оскільки дана земельна ділянка знаходиться в оренді до 05 жовтня 2014 року.
Колегія суддів вважає, що вказана відмова органу місцевого самоврядування в наданні ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0.0585 га по АДРЕСА_1 не ґрунтується на вимогах закону та порушує його права виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди земельної ділянки припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташований на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про оренду землі»до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.
Крім цього, згідно рішення тринадцятої сесії шостого скликання Товстенської селищної ради №466 від 09 лютого 2012 року, припинено дію договору оренди землі від 05 жовтня 2004 року, укладеного між орендарями - власниками житлової будівлі АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_6, та орендодавцем -Товстенською селищною радою.
Таким чином, посилання Товстенської селищної ради на те, що земельна ділянка АДРЕСА_1, Заліщицького району знаходиться в оренді та договір оренди землі не розірвано, як на підставу відмови ОСОБА_1 в наданні у власність вказаної земельної ділянки, є неправомірним, оскільки у відповідності до вимог ст. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди земельної ділянки від 05 жовтня 2004 року припинив свою дію після набуття позивачем права власності на будинковолодіння АДРЕСА_1.
Відповідно, помилковими є і висновки суду першої інстанції з даного приводу.
У відповідності до вимог ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Аналогічні вимоги закріплені і в ст.377 ЦК України.
У відповідності до п. «ґ»Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 року, згідно зі статтею 377 ЦК України, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 року №997-V, і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.
Таким чином, у відповідності до вимог ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України ОСОБА_1 набув право користування спірною земельною ділянкою площею 0.0585 га по АДРЕСА_1.
У відповідності до п.п. «б», «в»ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, приватизації земельних ділянок, що були раніше наданні їм у користування.
Згідно п. «г»ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в селищах -не більше 0.15 га.
У відповідності до ч.1 ст.122 ЗК України передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб належить до компетенції органів місцевого самоврядування.
У відповідності до вимог ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог Земельного кодексу України ОСОБА_1, як власник будинковолодіння АДРЕСА_1, набув право користування земельною ділянкою площею 0.0585 га. для обслуговування вказаного будинковолодіння та має право на її приватизацію.
Відмова Товстенської сільської ради у наданні позивачу спірної земельної ділянки у власність не ґрунтується на вимогах закону та порушує його права.
У відповідності до ч.11 ст.118 ЗК України, у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення для справи та дано невірну оцінку доказам, висновки суду суперечать діючому законодавству, в зв»язку із чим апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Заліщицького районного суду від 23 липня 2012 року скасувати та постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Керуючись п.2 ч.1 ст.307, ст.ст.309, 313, 314, 316 ЦПК України, ст.ст.81, 118, 120, 121, 122, ЗК України, ст.377 ЦК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Рішення Заліщицького районного суду від 23 липня 2012 року - скасувати.
Постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Зобов'язати Товстенську селищну раду Заліщицького району надати ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.0585 га, що знаходиться по АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд (присадибної ділянки).
Зобов'язати Товстенську селищну раду Заліщицького району надати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 0.0585 га, після затвердження проекту землеустрою.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.З. Костів