ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" жовтня 2006 р. Справа № 19/232
За позовом Рівненське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Рівнетурист"
до відповідача Приватне підприємство - фірма "Інтур"
про примушення до виконання цивільно-правових зобов'язань
Суддя Тимошенко О.М.
Представники:
Від позивача : представник Вовчук Р.М.
Від відповідача : представник Чучалін В.І.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про примушення відповідача до виконання цивільно-правових зобов'язань, а саме - зобов'язати ПП фірму "Інтур" підписати зміни до договору від 31.12.1999 р. оренди приміщення ресторану - 2-й поверх, борошняний цех - 3-й поверх туркомплексу "Турист" щодо збільшення розміру орендної плати з 2 грн. 30 коп. до 7 грн. 00 коп. за 1 кв.м. В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого статтею 22 ГПК України, підтвердив.
Відповідач у поданому відзиві проти вимог заперечив, мотивуючи тим, що позивач не навів та законодавчо не обгрунтував підстав для зобов'язання ПП фірми "Інтур" підписати зміни до договору оренди щодо збільшення розміру орендної плати. Просить в позові відмовити.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позивачу в позові слід відмовити.
Суд виходив з такого.
"31" грудня 1999 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди приміщення ресторану 2-й поверх, борошняний цех 3-й поверх туркомплексу "Турист" та кіоску громадського харчування загальною площею 818,2 кв.м. строком на 5 років з дня підписання договору. Встановлено орендну плату в розмірі 1 грн. 95 коп.
"01" січня 2002 року сторонами внесено зміни № 1 до договору оренди, збільшивши орендну плату з 1 грн. 95 коп. до 2 грн. 30 коп. за 1 кв.м. орендованої площі. Строк оренди встановлено - 9 років з дня підписання змін.
"01" січня 2005 року сторонами внесено зміни № 2 до договору оренди, збільшивши площу орендованих приміщень із 818,2 кв.м. до 920,8 м.кв. та встановивши додатково орендну плату за оренду обладнання в розмірі 160 грн. в місяць. Всього розмір орендної плати складає 2277,84 грн в місяць.
Як вказує позивач у своїй позовній заяві, при підписанні змін до договору оренди № 2 від 01.01.2005 р. не був проведений економічний аналіз розрахунку орендної плати, в зв'язку з чим вона була встановлена у значно нижчому розмірі, що спричинює до недоотримання прибутку в ЗАТ "Рівнетурист".
В квітні 2006 року ЗАТ "Рівнетурист" було проведено економічний розрахунок орендної плати приміщень блоку ресторану туристичного комплексу "Турист", відповідно до якого орендна плата з врахуванням орендної ставки у розмірі 1 % від вартості майна, запланованого прибутку та податкових платежів має становити 7 грн. за 1 кв.м. При цьому позивачем було взято до уваги рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 11.04.2006 р. № 92 "Про затвердження орендних ставок за використання нерухомого майна, що є власністю територіальної громади м. Рівного".
Враховуючи проведений економічний аналіз, адміністрацією позивача було направлено відповідачу лист від 10.04.2006 р. № 01-210 про збільшення розміру орендної плати та проект угоди про зміну умов договору оренди для його затвердження. Листом від 20.04.2006 р. № 34 відповідач відмовився підписати вказану угоду.
Згідно частин 1, 3 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. За умовами п. 3.2 Договору оренди від 31.12.1999 р. розмір орендної плати може бути переглянуто достроково на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів, що встановлені централізовано, у зв'язку з розвитком інфляційних процесів на Україні, змінами у законодавстві або нормативних актах, що призводять до подорожчання експлуатації орендованого майна та в інших випадках, передбачених законодавством України.
Посилання позивача на рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 11.04.2006 р. № 92 "Про затвердження орендних ставок за використання нерухомого майна, що є власністю територіальної громади м. Рівного" не приймається судом до уваги, оскільки орендовані приміщення не являються власністю територіальної громади м. Рівного. Будь-яких інших законодавчо закріплених змін щодо підвищення розміру ставок орендної плати позивач не навів.
Окрім того, за умовами договору оренди та укладених змін до нього, спільні господарські, комунальні витрати та ін. (користування сміттєзбірниками, інспекція зовнішніх інженерних мереж, зв'язок, електроенергія і т.п.) орендар сплачує по факту використання по виставленими орендодавцем рахунками. Відтак підвищення цін і тарифів на обслуговування приміщень не впливає на розмір орендної плати, яка сплачується окремо.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги про зобов'язання відповідача підписати зміни договору оренди щодо збільшення орендної плати не містять законодавчого підгрунтя і відхиляються судом.
Підстави, наведені позивачем щодо відсутності нотаріального посвідчення змін № 2 до договору оренди і, як наслідок, їх нікчемності, а також щодо недійсності договору оренди від 31.12.1999 р. судом до уваги не прийняті і по суті не розглядались, оскільки позивач не заявив вимогу у позовній заяві про визнання недійсним договору оренди та укладених змін до нього, тощо.
З урахуванням вищевикладеного позивачу в задоволенні позовних вимог слід відмовити. Витрати по сплаті держмита та витрати по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу, у разі такої сплати, на підставі ст.49 ГПК України, покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 811, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позивачу - Рівненському обласному закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Рівнетурист" (вул. Київська 36,Рівне,33027) - в позові відмовити.
Суддя Тимошенко О.М.
Повний текст рішення підписано "27" жовтня 2006 р.