3

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Матківського Р.Й., Ясеновенко Л.В.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю апелянта ОСОБА_1; представників:ВДВС Івано-Франківського МУЮ-Запічної Н.І.; ОСОБА_3-ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, ОСОБА_3 про оспорювання суми заборгованості та звільнення від сплати заборгованості по аліментних платежах за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 12 квітня 2012 року,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся в суд до відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, ОСОБА_3 про оспорювання суми заборгованості та звільнення від сплати заборгованості по аліментних платежах.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12 квітня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

На дане рішення позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт вказує, що судом при ухваленні рішення не враховано те, що на протязі 2008-2011 років він повністю сплачував аліменти та не мав заборгованості, що підтверджується довідками наявними в матеріалах справи.

___________________________________________________________________________

Справа № 2/0907/8271/2011 Головуючий у І інстанції: Бойчук О.В.

Провадження № 22ц/0990/1588/2012 Суддя-доповідач: Ковалюк Я.Ю.

Категорія 46

Також апелянт зазначає, що заборгованість виникла не з його вини, а з вини працівників державної виконавчої служби, які через свою безвідповідальність утворили заборгованість.

На думку апелянта, суд не врахував положення Закону України «Про виконавче провадження», ст. 195 СК України, а також те, що державним виконавцем було порушено "Інструкцію про проведення виконавчих дій", що призвело до прийняття незаконного рішення.

З вище наведених підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове про задоволення позову.

В судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог.

Представники відповідачів скаргу не визнали, вважають її безпідставною, а рішення законним і обґрунтованим, яке просили залишити в силі, відмовивши в задоволенні скарги.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта, заперечення представників відповідачів, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 195 Сімейного кодексу України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Довідками від 21.07.2009 року та 02.11.2010 року відділом державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 по аліментних платежах на користь ОСОБА_3 відсутня.

Зазначені довідки-розрахунки суперечать довідкам, виданим відділом державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції 27.01.2011 року, 09.03.2011 року та 12.04.2012 року про наявність заборгованості ОСОБА_1 по аліментних платежах на користь ОСОБА_3

Давши оцінку усім наведеним довідкам та іншим письмовим доказам, враховуючи, що позивачем не представлено доказів подання ним державному виконавцю довідок про роботу і заробітну плату, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що довідки-розрахунки від 27.01.2011 року, 09.03.2011 року та 12.04.2012 року, які містять розрахунок та розмір заборгованості, свідчать про нарахування позивачу розміру аліментних платежів відповідно до положень ч. З ст. 195 Сімейного кодексу України, які встановлюють визначення заборгованості непрацюючого платника, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, а тому відповідають вимогам чинного законодавства і є такими, які спростовують відомості, зазначені в довідках від 21.07.2009 року та 02.11.2010 року.

Натомість апелянт в суді апеляційної інстанції доказів протилежного не навів, погодився з наявною заборгованістю у довідках-розрахунках за оспорюваний період, мотивуючи це тим, що сплату аліментів ОСОБА_3інколи здійснював наручно.

За таких обставин колегія суддів погоджується з місцевим судом, що дії відділу державної виконавчої служби Івано- Франківського міського управління юстиції при нарахуванні апелянту зазначеного розміру заборгованості по аліментних платежах є правомірними.

Рішення суду ухвалено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.218,307, 308, 313-315, 317 ЦПК України , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 12 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Р.Й. Матківський

Л.В. Ясеновенко

Згідно з оригіналом

Суддя Я.Ю. Ковалюк