ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 вересня 2012 р. Справа №2а-8807/12/0170/16
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., за участю секретаря судового засідання Павленко Н.О.,
представників сторін:
представник позивача - не з`явився;
представник відповідача–Сибірьова О.В., паспорт НОМЕР_1 довіреність № 118 від 26.01.2012р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного Фонду України в м. Армянськ АР Крим
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноперекопськ АР Крим
про стягнення заборгованості у сумі 844,62 грн.
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ Автономної Республіки Крим (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні у м. Красноперекопськ АР Крим (далі -відповідач) витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії, адресної допомоги до пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання та витрат на доставку пенсій потерпілому ОСОБА_2 за період часу з 01.06.2012р до 30.06.2012р. в розмірі 844,62грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що УПФУ у м.Армянськ Автономної Республіки Крим проводить виплату щомісячної державної адресної допомоги до пенсій по інвалідності громадянам, що мешкають у м. Армянськ, нарахованих внаслідок нещасного випадку на виробництві. Відповідно ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання", Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує страхові виплати і надає соціальні послуги певної категорії осіб, за наявності необхідного переліку документів. Якщо потерпілою особою документи не передані до Фонду соціального страхування від нещасного випадку, він продовжує отримувати суми пенсії, що належить йому з Пенсійного фонду України, після чого між фондами надалі проводяться відповідні розрахунки. Між тим, Фонд соціального страхування не прийняв до відшкодування суми витрат на виплату і доставку основного розміру пенсії та державної адресної допомоги з витратами на доставку у сумі 844,62 грн., виплаченої позивачем ОСОБА_2 за період з 01.06.2012р до 30.06.2012р. ПФУ вважає відмову відповідача відшкодувати зазначені суми безпідставною, та такою, що порушує вимоги законодавства та завдає шкоди інтересам держави в особі позивача.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав зазначених у запереченні. При цьому зазначив відсутність підстав для виплати з урахуванням ненадання позивачем на багаточислені запити документів, що підтверджують факт каліцтва потерпілого та ступень втрати працездатності (зокрема, довідки МСЕК), що свідчить про їх відсутність, а також те, що стягнення адресної допомоги суперечить діючому законодавству.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за таких підстав.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Встановлено, що позивачем та відповідачем був підписаний акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким у червніі 2012 року виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Судом встановлено, що розбіжності між розрахунками Управління Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування виникли у зв'язку з незгодою відповідача прийняти до відшкодування суму не відшкодованої адресної допомоги та поштових витрат на її доставку за червень 2012 року відносно ОСОБА_2 у розмірі 844,62 грн., з яких 150,00 гривень складає основної розмір пенсії, 688,00 грн. - адресна допомога та 6,62 грн. - витрати на їх доставку.
Відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" , Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.
У частині 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.
Суд зазначає, що зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, тому позивач обґрунтовано звернувся до Окружного адміністративного суду АРК для вирішення спірних відносин.
Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплаті з системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Так, відповідно до Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" у п. 2 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сумм індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Але відповідно до ч.3 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV від 09.07.2003 року пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 не включається.
Отже суд приходить до висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов'язки саме органі Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 3 Порядку відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094.
Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом -суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів. Даний перелік, який, зокрема включає основній розмір пенсії, є вичерпним, але "державна адресна допомога до пенсії" до нього не входить.
Суд зазначає, що адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до місячної цільової грошової допомоги на прожиття.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265.
Таким чином, судом встановлено, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем на користь позивача суми адресної допомоги та витрат на її виплату та доставку.
Що стосується відшкодування основного розміру пенсії та витрат на його доставку, з огляду на вищенаведені норми законодавства, суд зазначає про наявність у позивача права на відшкодування подібних витрат. Але, при цьому зазначене право обумовлено необхідністю дотримання певних умов.
Так, з аналізу положень Порядку надання та оформлення документів для призначення пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005р слідує, що основним документом для призначення пенсії по інвалідності є витяг з Акту обстеження Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), відомості в яких повністю відповідають паспортним даним осіб, яким призначена пенсія по інвалідності.
Ухвалами суду від 10.08.2012р., 28.08.2012р., та 13.09.2012р. у позивача були витребувані докази по справі, зокрема, довідка МСЕК, копія паспорту та трудової книжки ОСОБА_2, проте, зазначена довідка та інші документи позивачем не були надані до суду, що свідчить про їх відсутність взагалі, враховуючи, що позивачем надано клопотання про розгляд справи без його участі.
Про відсутність у позивача довідки (висновку) МСЕК також зазначив відповідач у судовому засіданні.
Відповідно до п.9 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1, до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах "а" - "г" пункту 7 цього Порядку.
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК.
Згідно п.п. "а" - "г" пункту 7 цього Порядку до заяви про призначення пенсії додаються такі документи: а) довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера заявнику. б) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637; в) довідка про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу; г) документи про місце проживання (реєстрації) особи; ґ) документи, які засвідчують особливий статус особи: д) клопотання (направлення) про достроковий вихід на пенсію (для призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України "Про зайнятість населення").
Таким чином, суд зазначає, що діюче законодавство передбачає необхідний перелік документів, які повинні міститися у пенсійній справі, а також обов'язок органів які призначають пенсію при прийомі документів перевіряти правильність оформлення заяви і подання, відповідних викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж, а отже відсутність обов'язкових документів, незважаючи на фактичну її виплату, може бути підставою для відмови у її відшкодуванні.
Також відповідно до ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. № 1105-ХІУ, Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1317, проводиться визначення ступеню втрати працездатності потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві у відсотках.
Відповідно п.3.1 |"Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат", затвердженого Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007р. № 24, для призначення щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подаються:
1) заява потерпілого про призначення страхових виплат;
2) акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок), висновок за формою Т-1 (якщо такий складався);
(підпункт 2 пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України від 01.03.2012 р. N 4)
3) акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався);
4) акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);
5) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);
6) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності;
7) довідка про середню заробітну плату (доход);
8) копія трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригіналу;
9) довідка про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі про розмір одержуваних надбавок);
10) довідка будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання потерпілого в ньому;
11) протокол засідання комісії з питань охорони праці підприємства, а у разі, якщо вона не створена на підприємстві, комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому на виробництві (у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці).
Відповідно до 3.3 зазначеного порядку Право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Докази в адміністративному судочинстві - це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази не мають для суду наперед установленої сили. Це означає, що кожен доказ підлягає оцінці судом разом з іншими доказами у своїй сукупності.
Принцип, згідно з яким ніякі докази не мають для суду наперед установленої сили і кожен доказ підлягає оцінці судом разом з іншими доказами, означає, що:
ні в законі, ні в підзаконних актах не повинно міститися вказівок, які заздалегідь установлюють доказову силу і значення доказу;
ніякі органи чи посадові особи не вправі давати суду вказівок щодо доказової сили і значення того чи іншого доказу;
докази повинні оцінюватися за їх властивостями;
не можна вважати, що певний вид доказів має переваги, та без належної оцінки і врахування всіх доказів обґрунтовувати ним свою позицію.
Статтею 63 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Змістовне навантаження принципу оцінки доказів відповідно до внутрішніх переконань суду полягає в тому, що суд самостійно вирішує питання щодо достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах. Внутрішнє переконання суду - це його власне ставлення до певного об'єкта, тобто конкретне почуття або сукупність почуттів судді або суддів, які виникають у процесі розгляду і вирішення справи з приводу певних об'єктів, що мають значення для справи. Отже, внутрішнє переконання - це ставлення суду до обставин справи, що ґрунтується на доказах.
Розглядаючи спір, суд при оцінці доказів повинен враховувати сукупність доказів, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, а також доказі, які надані відповідачем у обґрунтування заперечень на позов.
Позивачем не доведено наявність законних підстав для зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу витрати з виплати основного розміру пенсії, адресної допомоги та витрат на доставку.
З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Армянськ АРК до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноперекопськ АР Крим про стягнення заборгованості на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання за червень 2012 року потерпілому ОСОБА_2 в загальної сумі 844,62 грн. відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Александров О.Ю.