Справа № 2-12874/11
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18 вересня 2012 року
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Маліновської В.М.
при секретарі: Лазоришинець К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Газприлад»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та відшкодування збитків, -
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2011 року житлово-будівельний кооператив «Газприлад»(далі -ЖБК «Газприлад») звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуг та відшкодування збитків.
У позові ЖБК «Газприлад»просив стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1, а саме: - з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 8655, 52 грн.; - з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 6529,59 грн., та збитки у розмірі 3049,38грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 (далі - відповідач 1) є власником 43 % частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після померлого ОСОБА_3 згідно довідки І Київської державної нотаріальної контори від 09 листопада 2011 року, а ОСОБА_2 (далі -відповідач 2), є власником 57 % частини цієї квартири на підставі договору дарування від 04 квітня 1995 року.
Комунальні послуги мешканцям будинку, розташованого по АДРЕСА_1 в м.Києві, надає позивач - ЖБК «Газприлад».
За квартирою АДРЕСА_1 у м.Києві наявна заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 15264,86 грн., що підтверджується на думку позивача довідкою комунального підприємства Головний інформаційно-обчислювальний цент Київської міської державної адміністрації від 17 листопада 2011 року.
Крім того, у вказаній квартирі на підставі протоколу зборів мешканців будинку було встановлено газову плиту (вартістю 2861,14 грн., установка 188,24 грн.) з автоматичним вимкненням, оскільки ОСОБА_3, який мешкав у цій квартирі до дня смерті і спадкоємицею якого є ОСОБА_1, зловживав алкогольними напоями та створював пожежну небезпеку іншим мешканцям будинку. Про отримання газової плити ОСОБА_3 склав розписку.
Позивачем вказано, що на письмову вимогу від 03 червня 2011 року про необхідність оплати заборгованості за житлово-комунальні послуги за квартиру відповідачі не відреагували.
З огляду на викладене, та посилаючись на ст. 66,67, 162 Житлового кодексу України, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та ст. 526 Цивільного кодексу України позивач вважає, що з відповідачів підлягає стягненню сума заборгованості за житлово-комунальні послуги та вартість газової плити і робіт по її встановленню.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач 2 проти позовних вимог заперечував посилаючись на те, що дійсно він є власником 57% квартири АДРЕСА_1 в м.Києві з 1995 року, проте зареєструвався і почав проживати у цій квартирі лише з липня 2009 року. Оплату комунальних послуг за свою частину квартиру із вказаного часу здійснює належним чином, виставлену йому заборгованість за житлово-комунальні послуги, що була вказана у рахунках на сплату цих послуг, сплатив у повному обсязі, а тому підстав для задоволення позову не вбачає.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні також проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк пред'явлення вимоги до спадкоємців, встановлений ст.1281 Цивільного кодексу України, а також трьох річний строк звернення до суду з позовними вимогами, визначений ст. 257 цього Кодексу. Як вбачається з довідки про наявність заборгованості за квартиру №60, на яку посилається позивач, станом на 01 грудня 2009 року борг складав вже 13266,79 грн., з якого часу він виник і як розрахований з позову не вбачається. Щодо встановленої у квартирі № 60 позивачем газової плити, зазначив, що з доданих до позову документів не вбачається встановлення саме вказаної позивачем плити та обов'язку померлого ОСОБА_3 чи його спадкоємців повертати вартість цієї плити чи саму плиту. Більш того, вимоги по сплаті його довірителькою -ОСОБА_1, боргу за житлово-комунальні послуги та вартості газової плити позивач направляв до Першої Київської державної нотаріальної контори, листом якої 09 листопада 2011 року було відмовлено у розгляді цих вимог, оскільки в них не вказана сума боргу спадкодавця на день смерті (ІНФОРМАЦІЯ_1). Також його довірителька у травні 2011 року письмово звернулась до позивача з пропозицією сплатити заборгованість за квартиру № 60 у розмірі половини нарахованої суми заборгованості, проте їй було відмовлено. Свідоцтво про право власності на 43% частини вказаної квартири ОСОБА_1 отримала 18 жовтня 2011 року та зареєструвала в БТІ 25 жовтня 2011 року.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 в цілому складається з двох жилих кімнат, загальною площею 54,4кв.м., в тому числі житлової - 33,5кв.м., що не заперечувалось сторонами.
Згідно договору дарування від 14 квітня 1995 року ОСОБА_2 належить 57/100 частини вказаної квартири (а.с. 11).
Інша частина цієї квартири у розмірі 43/100 її частини належала ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що не заперечувалось сторонами.
Спадкоємицею після померлого ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) стала його сестра відповідач 1 -ОСОБА_1, що підтверджується відповіддю Першої Київської державної нотаріальної контори від 09 листопада 2011 року № 9228/02-14 (а.с. 12).
Сторонами не заперечувався той факт, що право власності ОСОБА_4, на 43/100 частини квартири № 60 підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 18 жовтня 2011 року, зареєстрованим в БТІ 25 жовтня 2011 року, хоча дані документи ні стороною позивача ні стороною відповідачів суду надані не були.
Згідно з довідкою комунального підприємства Головний інформаційно-обчислювальний цент Київської міської державної адміністрації від 17 листопада 2011 року (далі -ГІОЦ), яка була направлена керівнику ЖБК «Газприлад»з супровідним листом від 18 листопада 2011 року № 02-1630 на її запит, заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 грудня 2009 року по 01 листопада 2011 року за АДРЕСА_1 за особовим рахунком НОМЕР_1 за ОСОБА_3 за корисну площу -23,4 кв.м. складає 15185,11грн. (а.с. 4,5)
З цієї довідки також вбачається, що заборгованість наявна за покійним ОСОБА_3 за частину квартири, що складає 23,4 корисної площі, вже на грудень 2009 року заборгованість складала 13266,79грн., а оплата за житлово-комунальні послуги по вказаному рахунку почала здійснюватись з травня 2011 року, тобто після смерті ОСОБА_3 (а.с.5).
З наданих представником відповідача 1 копій документів про сплату за житлово-комунальні послуги вбачається, що його довірителька після смерті спадкодавця з травня 2011 року здійснювала належну оплату за 23,4кв.м. опалювальної площі кв.№60 на особовий рахунок НОМЕР_2 (а.с. 95-100).
Більш того, після смерті ОСОБА_3, відповідач-1 зверталась 12 травня 2011 року до позивача із заявою в якій вказувала, що вона є спадкоємицею і готова провести оплату заборгованості за комунальні послуги в розмірі половини нарахованої суми (а.с.10).
Керівник позивача у судовому засіданні пояснила, що на зборах правління ЖБК «Газприлад»вказана заява відповідача1 розглядалась, проте одноголосно було вирішено суму заборгованості ОСОБА_1 не зменшувати, що підтверджується копією протоколу зборів доданою до позовної заяви.
Суд критично оцінює вказаний позивачем протокол розширених зборів правління ЖБК «Газприлад»як доказ у справі, оскільки цей протокол датований днем раніше, а саме -11 травня 2011 року, ніж заява відповідача 1, та не містить будь-яких даних щодо розрахунку наявної на травень 2011 року заборгованості за 43/100 частини квартири №60(а.с.22).
Суд також критично ставиться як до доказу у справі до звернення керівника ЖБК «Газприлад»до мешканців будинку з приводу установки в квартирі №60, де проживав ОСОБА_3, газової плити за рахунок кооперативу з послідуючим занесенням її вартості в борг цієї квартири (без дати) з додатком списку мешканців будинку з підписами та датами з 13 по 15 січня 2011 року, та до розписки ОСОБА_3 за 2 лютого 2011 року, оскільки з цих документів не вбачається яка саме плита і за яку вартість була придбана та встановлена (а.с. 16-19).
Більш того, із вказаного звернення до мешканців будинку вбачається, що попереднє керівництво ЖБК «Газприлад»зверталось до суду з позовом до померлого ОСОБА_3, проте виконавче провадження за судовим рішенням було закрито через неможливість його виконання, що свідчить про наявність судового рішення про стягнення заборгованості за квартиру чи частину квартири №60 з попереднього власника, проте відсутні будь-які докази за який період часу стягувалась заборгованість і з якого розрахунку.
Щодо інших документів стосовно придбання та встановлення у квартирі №60 газової плити, а саме: податкової накладної № 615 від 21 січня 2011 року, згідно з якою ЖБК «Газприлад»придбало у ТОВ «Макс Ейр»газову плиту (а.с.21), рахунку-фактури від 19 січня 2011 року (а.с.26) та акту приймання-здачі робіт між ПАТ «Київгаз»та ЖБК «Газприлад»(а.с.27) про виконання певних робіт у квартирі №60, то суд вважає, що вони підтверджують лише факт придбання кооперативом газової плити та факт надання ПАТ «Київгаз»послуг ЖБК «Газприлад»і не свідчать про обов'язок повернення вартості плити та виконаних робіт саме спадкоємицею померлого ОСОБА_3 -ОСОБА_1, оскільки вказані вимоги не були пред'явлені позивачем до спадкоємиці після відкриття спадщини у визначений ст.1281 Цивільного кодексу України строк, хоча спадкоємиця повідомляла ЖБК про відкриття спадщини ще в заяві від 12 травня 2011 року.
Позивач пропустив вказаний вище строк пред'явлення претензії до відповідача1 і в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, належний розрахунок заборгованості яких відсутній, у зв'язку з чим вимоги направлені до нотаріальної контори не розглядались.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до відповідача 1 позивачем не доведені належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог, заявлених позивачем до відповідача2 судом встановлено наступне.
Згідно заяв відповідача 2 - ОСОБА_2,адресованих позивачу 30 червня та 1 липня 2009 року, він просив зареєструвати його у квартирі №60, оскільки 57/100 її частин належить йому на праві власності, відкрити на його ім'я окремий особовий рахунок та зобов'язувався проводити оплату вартості житлово-комунальних послуг з моменту реєстрації, а також оплатити борг у сумі 1574,00 грн. на протязі трьох місяців (а.с.6,-8).
Жодних документів, які б вказували на те, з якого розрахунку виходив відповідач2 сплачуючи заборгованість у сумі 1574,00 грн. ні стороною позивача ні стороною відповідача суду не надано.
Відповідач2 суду пояснив, що керівник ЖБК «Газприлад»сама вказала йому суму заборгованості, яку необхідно оплатити і в рахунках на сплату житлово-комунальних послуг, які йому надходили і які він оплачував, була вказана поточна сума плати та сума заборгованості, яку він оплатив.
На підтвердження своїх пояснень відповідач2 надав суду для огляду оригінали оплачених ним рахунків на сплату житлово-комунальних послуг за період з липня 2009 року по січень 2012 року, копії яких містяться в матеріалах судової справи (а.с.50-85).
З вказаних рахунків на сплату житлово-комунальних послуг вбачається, що відповідач2 належним чином здійснює оплату отриманих послуг за 31,00кв.м. опалювальної площі квартири №60 на особовий рахунок № НОМЕР_3.
Вказаний особовий рахунок є відмінним від того, що вказаний у довідці ГІОЦ за листопад 2011 року та від того, на який провадила оплату відповідач1 після померлого ОСОБА_3, будь-якої заборгованості у рахунках оплачених відповідачем2 на даний час не значиться. Заборгованість у сумі 1574,00 грн. відповідачем2 було сплачено у період з серпня по жовтень 2009 року (а.с.50-85).
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, заявлені позивачем до відповідача2 є безпідставними і не підлягають задоволенню.
Обов'язок власника чи користувача проводити оплату за користування житлом (квартирна плата) та за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) в залежності від належної йому загальної площі квартири та за затвердженими в установленому порядку тарифами передбачено ст.ст. 66, 67, 162 Житлового кодексу України
Аналогічні положення містяться і у п. 5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою встановлено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 1281 Цивільного кодексу передбачено: - спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги; - кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги; - якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги; -кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно положень п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За статтею 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, розглянувши справу в межах визначених позивачем підстав та предмету спору, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи викладене, на підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст.66, 67 162 Житлового кодексу України, ст. 1281 ЦК України, 10, 11, 60, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Житлово-будівельного кооперативу «Газприлад»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та відшкодування збитків - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: