ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"07" листопада 2006 р. | Справа № 17-6-40/02-7276 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Сидоренко М.В.
суддів Таценко Н.Б., Мишкіної М.А.
при секретарі судового засідання Кійко О.В.
за участю представників сторін
від прокурора Клюкін К.І.
від позивача Нєфьодова О.С.
від відповідача не з’явився в зв’язку з ліквідацією та виключенням з державного реєстру
розглянула у відкритому судовому засіданні заяву
Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський ливарний завод”
про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду
від 09.03.2005 р.
у справі № 17-6-40/02-7276
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський ливарний завод”
до Дочірнього підприємства „П.С.Ц. Трейдінг ХандельсгезмбХ” в Україні
за участю прокуратури Суворовського району м. Одеси
про визнання права власності (сторони та суть спору зазначаються згідно постанови суду)
В с т а н о в и л а:
Рішенням господарського суду від 17.09.2002 р. (суддя Бакланова Н.В.) позовні вимоги задоволені частково, за ТОВ „Одеський ливарний завод” визнано право власності на цілісний майновий комплекс, який розташований за адресою: м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги. В решті позову відмовлено.
08.12.2004 р. заступник прокурора Суворовського району м. Одеси звернувся до господарського суду з поданням про перегляд судового рішення від 17.09.2002 р. за нововиявленими обставинами, в задоволенні якого відмовлено ухвалою господарського суду від 31.01.2005 р.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. скасовано ухвалу господарського суду від 31.01.2005 р., задоволено подання заступника прокурора Суворовського району м. Одеси про перегляд за нововиявленими обставинами, скасовано рішення господарського суду від 17.09.2002 р., визнано недійсним договір купівлі-продажу № 1/ЛЗ від 31.12.2001 р., укладений між ДП „П.С.Ц. Трейдінг ХандельсгезмбХ” та ТОВ „Одеський ливарний завод”, в позові ТОВ „Одеський ливарний завод” відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2005 р. задоволено касаційну скаргу ТОВ „Одеський ливарний завод”, скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р., рішення господарського суду Одеської області від 17.09.2002 р. залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 29.11.2005 р. задоволено касаційне подання Генеральної прокуратури України, скасовано постанову Вищого господарського суду України від 14.06.2005 р., а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. залишено без змін.
14.07.2006 р. до Одеського апеляційного господарського суду повторно звернулось ТОВ „Одеський ливарний завод” з заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. за нововиявленими обставинами, в якій просить заяву задовольнити, постанову суду від 09.03.2005 р. скасувати, провадження у справі припинити. При цьому обґрунтовуючи свою позицію заявник зазначає, що при винесенні постанови від 09.03.2005 р. суд не врахував ухвалу господарського суду від 28.02.2005 р. зі справи № 17-2-32-21-24-2-18/01-1015, яка в подальшому скасована постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2005 р. по вказаній справі в частині визнання майна боржника сукупного валового активу (цілісного майнового комплексу), таким, що знаходиться у власності держави в особі Фонду Державного майна України та ВАТ „Одеський завод „Центролит”. Також, на думку скаржника, постанова суду підлягає перегляду за нововиявленими обставинами в зв’язку із змінами, що стались в чинному законодавстві та ухваленням Конституційним судом України Рішення від 10.06.2003 р. зі справи № 1-11/2003 про мораторій на примусову реалізацію майна з урахуванням судової практики Верховного суду України зі справ про банкрутство та викладенням Вищим господарським судом України інформаційного листа від 18.05.2006 р. № 01-8/1114 „Про Закон України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”.
Ухвалою голови Одеського апеляційного господарського суду від 14.09.2006 р. продовжено строк розгляду до 14.10.2006 р.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2006 р. за клопотанням сторін продовжено строк розгляду заяви до 14.12.2006 р.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 07.11.2006 р. представник ТОВ „Одеський ливарний завод” звернувся з уточненою заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. за нововиявленими обставинами, в якій наведено зовсім інші нововиявлені обставини. Судова колегія порадившись на місці відмовила в прийнятті вказаних уточнень до заяви, оскільки ст.ст. 112-114 ГПК України не передбачає можливості подання уточнень до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами. Отже, вказана „уточнена” заява являється новою заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. за нововиявленими обставинами та підлягає подачі у встановленому порядку.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника заявника, колегія суддів, приходить до наступного.
Відповідно до статті 112 ГПК господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Отже, на підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.
Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.
Враховуючи наведені положення щодо обставин, які слід вважати нововиявленими, а також аналізуючи обставини, зазначені ТОВ „Одеський ливарний завод” саме в якості нововиявлених, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача, оскільки наведені заявником обставини, не являються нововиявленими згідно з імперативними приписами чинного законодавства щодо ознак нововиявлених обставин.
При цьому, колегія суддів, не приймає до уваги посилання скаржника в заяві про те, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. прийнята без врахування ухвали господарського суду від 28.02.2005 р. зі справи № 17-2-32-21-24-2-18/01-1015, яка в подальшому скасована постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2005 р. по вказаній справі в частині визнання майна боржника сукупного валового активу (цілісного майнового комплексу) та змін, що стались в чинному законодавстві з ухваленням Конституційним судом України Рішення від 10.06.2003 р. зі справи № 1-11/2003 про мораторій на примусову реалізацію майна, оскільки остання оскаржувалось у встановленому законом порядку та постановою Верховного Суду України від 29.11.2005 р. залишена в силі (постанова є остаточною та оскарженню не підлягає).
З урахуванням наведених положень постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. слід залишити без змін, а заяву без задоволення.
З огляду на вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105, 112-114 ГПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 р. залишити без змін, а заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський ливарний завод” без задоволення.
Головуючий суддя Сидоренко М.В.
Суддя Таценко Н.Б.
Суддя Мишкіна М.А.