ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"07" листопада 2006 р. | Справа № 15/46-06-1368 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Сидоренко М.В.
суддів Таценко Н.Б., Мишкіної М.А.
при секретарі судового засідання Кійко О.В.
за участю представників сторін
від прокурора: Радянський О.Ю.
від позивача: Івашкова Н.Є., Молчанов Д.М.
від відповідачів: ДП –Миронюк А.М., Мельникова О.О.
МПП – Богданов В.В.
від ІІІ-х осіб на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору: ПП „Корн” –не з’явився, ПП „ІНТЕЛЕКТ-СЕРВІС”- не з’явився, ТОВ „АГАР”- не з’явився, ТОВ „КОРДА”- не з’явився, ПП „УНІВЕРСАЛКОНТРАКТ”- не з’явився, ТОВ „БОЛЕРО-ЗАХІД”- не з’явився, ТОВ „ЛАВІСТА”- не з’явився, ПВКФ „АСТА-2”- не з’явився, ТОВ „ВКФ „МАСКОТ”- не з’явився, ТОВ „МАРІОН”- не з’явився, підприємство „РЕМКОМ”- не з’явився, ОСРЗ „Україна” - не з’явився
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційне подання заступника прокурора Одеської області та апеляційну скаргу Міністерства транспорту та зв’язку України
на рішення господарського суду Одеської області
від 06.05.2006 р.
у справі № 15/46-06-1368
за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України
до державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів”
малого приватного підприємства „Дарт”
треті особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору: ПП „Корн”, ПП „ІНТЕЛЕКТ-СЕРВІС”, ТОВ „АГАР”, ТОВ „КОРДА”, ПП „УНІВЕРСАЛКОНТРАКТ”, ТОВ „БОЛЕРО-ЗАХІД”, ТОВ „ЛАВІСТА”, ПВКФ „АСТА-2, ТОВ „ВКФ „МАСКОТ”, ТОВ „МАРІОН”, підприємство „РЕМКОМ”, ОСРЗ „Україна”
про визнання договорів недійсними
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Апеляційною інстанцією здійснювалась повна фіксація судового процесу.
В судовому засіданні апеляційної інстанції оголошувалась перерва до 18.07.2006 р. на підставі ст. 77 ГПК України.
В с т а н о в и л а:
13.02.2006 р. заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів” (далі –ДП) та малого приватного підприємства „Дарт” (далі –МПП) про визнання недійсними з моменту укладення контрактів № ВР-015500 від 04.04.2001 р., № ВР-015600 від 04.04.2001 р. та № ВР-028000 від 03.10.2001 р., укладених між ДП та МПП з посиланнями на ст. ст. 6, 48, 332, 334 ЦК України, в редакції 1963 р., п. п. 6.4, 6.6 Положення „Про ремонт суден на відомчих ремонтних базах”, затвердженого Наказом Державного департаменту морського та річкового транспорту України № 221 від 05.08.1996 р.
В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, в остаточній редакції яких просив визнати недійсними з моменту укладення контракти № ВР-015500 від 04.04.2001 р., № ВР-015600 від 04.04.2001 р. та № ВР-028000 від 03.10.2001 р. (далі –Контракти), укладені між ДП та МПП з посиланнями на ст. ст. 6, 58 ЦК України, в редакції 1963 р.
Заявою від 28.04.2006 р. ДП визнало позов повністю з урахуванням уточнених позовних вимог щодо визнання Контрактів недійсними на підставі ст. 58 ЦК УРСР як мнимих угод.
Рішенням господарського суду від 06.05.2006 р. (суддя Петров В.С.) в задоволенні уточненого позову заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту України до ДП та МПП про визнання Контрактів недійсними відмовлено із-за необґрунтованості. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність мнимості оспорюваних Контрактів.
Не погоджуючись з рішенням суду заступник прокурора Одеської області (далі –Прокурор) звернувся з апеляційним поданням, в якому просить рішення скасувати повністю, прийняти нове рішення, задовольнивши позовні вимоги. При цьому Прокурор посилається на те, що судом, при винесенні рішення, неповно з’ясовані обставини, які мають суттєве значення для справи та визнано встановленими обставини, які недоведені, не застосовано ч. 1 ст. 58 ЦК України в редакції 1963 р. (далі –ЦК УРСР).
Одночасно, не погоджуючись з судовим рішенням, з апеляційною скаргою звернулось Міністерство транспорту та зв’язку України (далі - Міністерство), яке просить рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої вимоги, Міністерство наводить доводи, котрі цілком співпадають з доводами, викладеними в апеляційному поданні Прокурора, та вважає, що оспорювані контракти являються недійсними як мнимі угоди, згідно до приписів ч. 1 ст. 58 ЦК УРСР.
ДП, у відзиві на апеляційну скаргу та подання, з доводами Прокурора і Міністерства погоджується в повному обсязі.
У своєму відзиві МПП вважає скаргу і подання необґрунтованими, просить залишити рішення без змін, оскільки, на його думку, підстави для визнання Контрактів недійсними відсутні, сторонами Контрактів були здійснені дії, направлені на досягнення правових наслідків, а саме: проведені ремонтні роботи, залучені субпідрядники, здійснена закупка матеріалів, обладнання необхідного для ремонту, технічного обслуговування суден і т.д.
Ухвалою апеляційної інстанції від 18.07.2006 р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги до 19.09.2006 р.
Ухвалою від 19.09.2006 р. колегія суддів залучила до участі у справі в якості ІІІ осіб на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору: ПП „Корн”, ПП „ІНТЕЛЕКТ-СЕРВІС”, ТОВ „АГАР”, ТОВ „КОРДА”, ПП „УНІВЕРСАЛКОНТРАКТ”, ТОВ „БОЛЕРО-ЗАХІД”, ТОВ „ЛАВІСТА”, ПВКФ „АСТА-2”, ТОВ „ВКФ „МАСКОТ”, ТОВ „МАРІОН”, підприємство „РЕМКОМ”, ОСРЗ „Україна”, оскільки судове рішення може вплинути на їхні права і обов’язки щодо однієї із сторін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 07.11.2006 р. Міністерство звернулось з клопотанням про приєднання до матеріалів справи листа регістра Судноплавства України від 03.11.2006 р. № 22.23-3533 та рапорту представника Міністерства Молчанова Д.М. з додатками. Колегія суддів порадившись на місці задовольнила вказане клопотання та залучила надані докази до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників сторін, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв’язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Оскаржуваним рішенням господарського суду відмовлено в задоволенні позовних вимог з підстав, які наведені в мотивувальній частині даної постанови. Судова колегія вважає, що згадане судове рішення прийняте з неповним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а це, в свою чергу, стало підставою для неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права. Отже рішення господарського суду у відповідності до приписів ст. 104 ГПК України слід скасувати.
Так, як вбачається із матеріалів справи, 04.04.2001 р. між Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним управлінням морських шляхів (замовник) та ПМП „Дарт” (виконавець) укладено контракт № ВР-015500, згідно до умов якого замовник передає, а виконавець приймає на себе виконання ремонтних робіт по технічному обслуговуванню з/ч „Геническ” (судно). Виконавець зобов’язався виконати дане замовлення своєю робочою силою, своїми субпідрядниками, матеріалами та засобами в об’ємі, узгодженому в специфікації ремонтних робіт і відомості технічного обслуговування, підписаних уповноваженими особами від обох сторін, які являються відповідно додатком № 1 і № 2 до контракту, останні (додатки № 1 і № 2) являються невід’ємною частиною договору. Договірна вартість ремонтних робіт на момент укладення контракту визначена у відповідності із специфікацією ремонтних робіт (додаток № 1) в сумі 724311 грн. з врахуванням ПДВ. Договірна вартість робіт по технічному обслуговуванню на момент укладення контракту визначена у відповідності з відомістю технічного обслуговування (додаток № 2) в сумі 1465689 грн. з врахуванням ПДВ. При цьому в п. 3.1 договору сторони визначили строк виконання ремонтних робіт і робіт по технічному обслуговуванню судна - 45 днів з дати початку вказаних робіт при умові виконання замовником всіх зобов’язань по даному контракту. Датою початку робіт вважається дата підписання акту поставки судна в ремонт і на ТО. Датою закінчення робіт вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі, до якого додається виконавчий кошторис із зазначенням ціни по кожній позиції окремо. Оплата за ремонтні роботи і роботи по технічному обслуговуванню судна по даному контракту здійснюються замовником в порядку: 20 % в період виконання робіт, 80% на протязі 60 днів з дати отримання замовником документів (акту прийому судна в ремонт і ТО, акту прийому-передачі, рахунку виконавця, виконавчого кошторису, гарантійного сертифікату).
Одночасно, 04.04.2001 р. між Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним управлінням морських шляхів (замовник) та ПМП „Дарт” (виконавець) укладено контракт № ВР-015600, згідно до умов якого замовник передає, а виконавець приймає на себе виконання ремонтних робіт по технічному обслуговуванню з/ч „Десна” (судно). Виконавець зобов’язався виконати дане замовлення своєю робочою силою, своїми субпідрядниками, матеріалами та засобами в об’ємі, узгодженому в специфікації ремонтних робіт і відомості технічного обслуговування, підписаних уповноваженими особами від обох сторін, які являються відповідно додатком № 1 і № 2 до контракту, останні (додатки № 1 і № 2) являються невід’ємною частиною договору. Договірна вартість ремонтних робіт на момент укладення контракту визначена у відповідності із специфікацією ремонтних робіт (додаток № 1) в сумі 680215 грн. з врахуванням ПДВ. Договірна вартість робіт по технічному обслуговуванню на момент укладення контракту визначена у відповідності з відомістю технічного обслуговування (додаток № 2) в сумі 1239566,75 грн. з врахуванням ПДВ. При цьому в п. 3.1 договору сторони визначили строк виконання ремонтних робіт і робіт по технічному обслуговуванню судна - 45 днів з дати початку вказаних робіт при умові виконання замовником усіх зобов’язань по даному контракту. Датою початку робіт вважається дата підписання акту поставки судна в ремонт і на ТО. Датою закінчення робіт вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі, до якого додається виконавчий кошторис із зазначенням ціни по кожній позиції окремо. Оплата за ремонтні роботи і роботи по технічному обслуговуванню судна по даному контракту здійснюється замовником в порядку: 20 % в період виконання робіт, 80% на протязі 60 днів з дати отримання замовником документів (акту прийому судна в ремонт і ТО, акту прийому-передачі, рахунку виконавця, виконавчого кошторису, гарантійного сертифікату).
В подальшому 03.10.2001 р. між Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним управлінням морських шляхів (замовник) та ПМП „Дарт” (виконавець) укладено контракт № ВР-028000, згідно до умов якого замовник передає, а виконавець приймає на себе виконання ремонтних робіт по технічному обслуговуванню з/ч „Рион” (судно). Виконавець зобов’язався виконати дане замовлення своєю робочою силою, своїми субпідрядниками, матеріалами та засобами в об’ємі, узгодженому в специфікації ремонтних робіт і відомості технічного обслуговування, підписаних уповноваженими особами від обох сторін, які являються відповідно додатком № 1 і № 2 до контракту, останні (додатки № 1і № 2) являються невід’ємною частиною договору. Договірна вартість ремонтних робіт на момент укладення контракту визначена у відповідності із специфікацією ремонтних робіт (додаток № 1) в сумі 1 080 000 грн., в тому числі 180 000 грн. ПДВ. Договірна вартість робіт по технічному обслуговуванню на момент укладення контракту визначена у відповідності з відомістю технічного обслуговування (додаток № 2) в сумі 2 160 000 грн., в т.ч. 360 000 грн. ПДВ. При цьому в п. 3.1 договору сторони визначили строк виконання ремонтних робіт і робіт по технічному обслуговуванню судна - 160 днів з дати початку вказаних робіт при умові виконання замовником всіх зобов’язань по даному контракту. Датою початку робіт вважається дата підписання акту поставки судна в ремонт і на ТО. Датою закінчення робіт вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі, до якого додається виконавчий кошторис с зазначенням ціни по кожній позиції окремо. Оплата за ремонтні роботи і роботи по технічному обслуговуванню судна по даному контракту здійснюється замовником в порядку: 30 % в період виконання робіт, 70% на протязі 60 днів з дати отримання замовником документів (акту прийому судна в ремонт і ТО, акту прийому-передачі, рахунку виконавця, виконавчого кошторису, гарантійного сертифікату).
Розглядаючи даний спір по суті, суд першої інстанції помилково виходив з того, що в матеріалах справи містяться докази виконання відповідачами умов наведених вище контрактів і на підставі цього дійшов помилкового висновку, що в діях сторін наявна головна ознака правочину (в даному випадку Контрактів) –спрямованість на встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин. При цьому, господарський суд, всупереч приписів ст. ст. 38, 43 ГПК України, не надав правової оцінки всім наявним в матеріалах справи доказам в їх сукупності та не витребував додаткові докази, необхідні для об’єктивного розгляду справи.
Разом з тим, з наявних та додатково залучених до справи доказів вбачається, що укладаючи Контракти ні МПП, а ні ДП не мало намірів на встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Воля сторін, при укладанні спірних Контрактів, була направлена не на те, щоб створити між ними який-небудь юридичний зв’язок, а на те, щоб створити лише видимість такого зв’язку. Саме для створення такої видимості укладались супідрядні угоди, складались акти, кошториси і т. д.
Наведене цілком підтверджується рапортом представника Міністерства Стоянова Д.М. та наданими до нього і залученими судовою колегією до матеріалів справи доказами, які цілком повно підтверджують, що укладаючи Контракти МПП, штат якого складався з 4 працівників, розташоване у квартирі № 1 житлового будинку № 17 по вул. Фонтанська дорога у м. Одесі, не відповідало жодній з вимог „Руководства по техническому надзору за постройкой судов и изготовлением материалов и изделий” Російського Морського Регістру судноплавства, яким керувався Регістр судноплавства України у 2001 р. та не мало ніякої можливості за відсутністю необхідної технічної бази і оснащення здійснювати роботи для виконання зобов’язань за Контрактами. Аналогічні положення стосуються і фактично всіх супідрядних організацій, з якими МПП укладало відповідні договори начебто на виконання своїх обов’язків за контрактами.
Також матеріалами справи повністю доводиться, що відомості, вказані в актах приймання судів у ремонт, приймально-здавальних актах виконаних робіт не відповідають дійсності, планові ремонти судів проводились в інший час, іншими особами та в іншому обсязі, роботи по ремонту судів та роботи по їх технічному обслуговуванню не виконувались ні МПП, а ні більшістю юридичних осіб, котрі начебто являлись супідрядними організаціями МПП, оскільки такі супідрядники не являлись судноремонтними організаціями та не мали права на виконання таких робіт, ті ж супідрядні організації, які фактично виконували окремі види робіт, не являлись супідрядниками МПП по Контрактам.
З наведеними вище положеннями повністю погодилось ДП.
Відтак, судова колегія розцінює наявні в матеріалах справи докази, які начебто свідчать про виконання сторонами Контрактів своїх обов’язків саме за цими Контрактами, як бажання останніх (сторін) лише документально завуалювати (створити видимість) юридичного зв’язку, а також завуалювати протизаконність своїх цілей. При цьому, судова колегія повністю погоджується з доводами Прокурора та Міністерства, наведеними останніми в апеляційній скарзі і поданні, письмових поясненнях і клопотаннях та не приймає до уваги доводи МПП, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Крім того, суд першої інстанції, всупереч приписам ст. 27 ГПК України, не залучив до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору супідрядників МПП, на права та обов’язки яких могло вплинути рішення по цій справі.
З огляду на викладене, апеляційне подання Прокурора і апеляційна скарга Міністерства, а також позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати, у відповідністю до приписів ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідачів солідарно.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, - П о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу та апеляційне подання задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 06.05.2006 р. по справі № 15/46-06-1368 скасувати.
Позов задовольнити.
Визнати недійсними контракт № ВР-015500 від 04.04.2001 р., контракт № ВР-015600 від 04.04.2001 р., контракт № ВР-028000 від 03.10.2001 р., укладені між ДП „Чорноморсько-Азовським виробничо-експлуатаційним управлінням морських шляхів” та ПМП „Дарт”.
Головуючий суддя Сидоренко М.В.
Суддя Таценко Н.Б.
Суддя Мишкіна М.А.