апеляційний суд автономної республіки крим
у м. Феодосії
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2006 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Притуленко О.В.,
судців Іщенка В.І.,
Мудрової В.В.,
при секретарі: Катковій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Науково-технологічного алмазного концерну „АЛКОН" Національної академії наук України, третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Науково-технологічного алмазного концерну „АЛКОН" Національної академії наук України на заочне рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до НТАК „АЛКОН" НАН України, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення матеріального збитку і моральної шкоди, який мотивує тим, що 28 серпня 2003 р. внаслідок пожежі, що сталася у корпусі НОМЕР_1 пансіонату „Алмаз", в якому вона відпочивала за путівкою їй були спричинені тілесні ушкодження і знищені речі. Внаслідок зазначених подій позивачці спричинені моральні страждання через необхідність лікування, втрати нормальних життєвих зв'язків, а крім того, вона понесла витрати на своє лікування. Взагалі, ОСОБА_1 оцінює матеріальну шкоду, заподіяну їй подією, що сталася з вини працівників пансіонату у 1896 грн. - відшкодування за знищене майно, моральну шкоду у розмірі - 50000 грн.
Заочним рішенням Судацького міського суду АР Крим від 26 січня 2006 р. позов ОСОБА_1 до НТАК „АЛКОН" НАН України про стягнення матеріального збитку і моральної шкоди був задоволений частково: на користь ОСОБА_1 з НТАК „АЛКОН" НАН України стягнуто матеріальний збиток на суму 1796 грн., моральну шкоду - 5000 грн., а всього - 6796 грн., стягнуто державне мито у дохід держави у розмірі 59 грн. 50 коп.
Додатковим заочним рішенням від 11 квітня 2006 року доповнено рішення від 26 січня 2006 року вказівкою про відмову в задоволенні решти вимог ОСОБА_1.
ОСОБА_1 не погодилася з рішенням суду від 26 січня 2006 року і подала апеляційну скаргу, в якій вимагає скасувати рішення суду першої інстанції з постановлениям нового, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.
Справа №22-ц-1741 -Ф/06 Головуючий у першій інстанції
ЛісовськаВ.В.
Суддя-доповідач ІщенкоВ.І.
Апелянт в обгрунтування своїх вимог посилається на те, що рішення суду є неправильним і постановленим з порушенням норм матеріального права, без урахування обставин по справі, які мають суттєве значення. На думку апелянта, рішення суду щодо стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. з НТАК „АЛКОН" НАН України є неправильним, оскільки її розмір судом безпідставно знижено.
НТАК „АЛКОН" НАН України також не погодився з рішенням суду першої інстанції від 26 січня 2006 року і подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати і направити справу на новий судовий розгляд до того ж суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права, зокрема, несвоєчасне і невідповідне попередження відповідача про дату та час судового розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1 і НТАК „АЛКОН" НАН України не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам по справі, оскільки зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлене рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Постановляючи рішення про стягнення сум матеріального збитку і моральної шкоди з НТАК „АЛКОН" НАН України, суд першої інстанції виходив з того, вказане підприємство є державним комерційним підприємством, зі статутом юридичної особи, який несе відповідальність за наслідки своєї діяльності. Згідно з положеннями ст.З п.3.4 Статуту концерн відповідає за своїми зобов'язаннями належними активами, на які, відповідно до законодавства, може бути звернено стягнення.
За ст.74 ч.5 ГК України держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи НТАК „АЛКОН" НАН України щодо неправомірності стягнення з нього сум матеріальної і моральної шкоди з тих підстав, що концерн не є суб'єктом туристичної діяльності, що він не укладав угоди зі СК „Астарта", в тому числі на страхування нещасних випадків при здійсненні туристичної діяльності, що судом не встановлено підстави знаходження потерпілих у пансіонаті „Алмаз" і підстави виплат страховою компанією потерпілим страхових сум.
Відповідно до ст.1172 ч.І ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що службові особи пансіонату „Алмаз" проявили злочинну недбалість відносно виконання вимог норм і правил щодо пожежної безпеки за що були притягнуті до кримінальної відповідальності і засуджені за скоєння злочину вироком Судацького міського суду АР Крим від 14 березня 2005 р. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що моральну шкоду, спричинену ОСОБА_1 під час пожежі, що мала місце 28 серпня 2003 р. на території пансіонату «Алмаз», повинен відшкодувати НТАК «Алкон». Відповідно до ст.1 Закону України «Про туризм» (від 15.09.1995 p., зі змінами, внесеними Законом від 29.05.2001 p.), туризм - це тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних або професійно-ділових цілях.
Туристичною діяльністю є діяльність з надання різноманітних туристичних послуг відповідно до вимог вказаного Закону, тобто організування відпочинку та оздоровлення населення є туристичною діяльністю.
Суб'єктами туристичної діяльності є підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, що зареєстровані у встановленому чинним законодавством України порядку.
Судом встановлено, що пансіонат „Алмаз" є підрозділом НТАК „Алкон" НАН України, без права юридичної особи. Згідно положення про пансіонат «Алмаз», затвердженого генеральним директором НТАК «Алкон» 09.06.1998 року, він створений для організованого відпочинку та оздоровлення працівників концерну, підприємств системи НАН України, населення. Вказаним положенням пансіонату було надано право на укладення від свого імені договорів з юридичними та фізичними особами, а дирекції концерну «Алкон», за наслідками роботи пансіонату за минулий рік, надано право встановлювати ціни та тарифи за подання послуг і вартість путівок. Також було встановлено, що вартість путівок для працівників концерну «Алкон» повинна узгоджуватися з профспілковим комітетом.
Судом також встановлено, що на підставі вищезазначеного положення між пансіонатом «Алмаз» і підприємством «Істок-тур» був укладений договір доручення від 21.04.2003 р. про організацію відпочинку громадян відповідно з графіком заїздів. Відповідно до умов п.3.5 вказаного договору, підприємство «Істок-Тур» забезпечувало відпочиваючих ваучерами, котрі пансіонат «Алмаз» обмінював на путівку.
З матеріалів справи вбачається, що пансіонат «Алмаз» був включений до Єдиного реєстру підприємств і організацій України як підрозділ НТАК «Алкон» з видом діяльності: оздоровчі заклади і заклади відпочинку, тобто його діяльність регулюється Законом України «Про туризм» (а.с.5-9).
Згідно з п.3.1 Статуту НТАК „Алкон" НАН України, концерн є юридичною особою, зареєстрований у Єдиному Державному реєстрі підприємств і організацій України відповідно до вимог ст.80 ЦК України. Як юридична особа, концерн відповідає за діяльність створених ним філій та відокремлених підрозділів, що не є юридичними особами і на нього розповсюджуються усі види діяльності, по яких зареєстровані його відокремлені підрозділи.
Таким чином, суд дійшов до правильного висновку про те, що НТАК «Алкон» є суб'єктом туристичної діяльності і повинен був забезпечувати особисту безпеку туристів та збереження їх майна, що передбачено ст.20 Закону «Про туризм».
Відповідно до положень ст.96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Згідно ст. 176 ЦК України, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 3.4. Статута НТАК «Алкон» передбачено, що Держава та її органи, не відповідають по зобовязанням концерну (а.с.62 зв.ст.).
Судом також встановлено, що між пансіонатом «Алмаз» і підприємством «Істок-Тур» був укладений договір-доручення від 21.04.2003 року про організацію відпочинку громадян, а підприємство «Істок-Тур» в свою чергу 12.06.03 року уклало з Республіканською страховою компанією «Крим-Оранта», правонаступником якої є ВАТ «СК Астарта», договір страхування відповідальності перед третіми особами. Укладення вказаних договорів не суперечить вимогам Закону України «Про страхування».
Відповідно до умов договору страхування НОМЕР_2, об'єктом страхування є відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю третіх осіб у випадках наявності страхових ризиків внаслідок туристичної діяльності. Пунктом 1.4 вказаного договору було передбачено, що відшкодуванню підлягають тільки прямі збитки. Відшкодування непрямих збитків, в тому числі упущеної вигоди, втрати доходу, моральної шкоди, майнової шкоди в разі невиконання або неналежного виконання умов договору надання туристичних послуг, договором не передбачено.
Оскільки Положенням пансіонату «Алмаз» передбачено право на укладення договорів від свого імені, НТАК «Алкон» не може посилатись на те, що йому не було відомо про укладення вказаних договорів.
Доводи апеляційної скарги НТАК «Алкон» про те, що суд першої інстанції допустив порушення процесуального законодавства і розглянув цивільну справу без відкриття провадження по справі, не можуть бути підставою до скасування ухваленого по справі рішення.
З матеріалів справи вбачається, що вказана цивільна справа виникла з кримінальної справи, під час розгляду якої були заявлені цивільні позови, в тому числі і ОСОБА_1. Суд прийняв позови всіх позивачів до розгляду в порядку цивільного судочинства і 18.10.2005 року постановив ухвалу про роз'єднання в самостійні провадження позовних вимог кожного з позивачів (а.с.1).
Згідно положень ч.2 ст.308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Що стосується саме сум відшкодування матіального збитку і моральної шкоди ОСОБА_1 з НТАК „Алкон" НАН України,.то колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і в цій частині з наступних підстав.
Відповідно до ст.ЗЗ ч.1 ЗУ „Про туризм" суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Ст.975 частинами 1 та 4 ЦК України встановлено, що готель (пансіонат), відповідає за збереження речей, які були внесені до готелю (пансіонату), особою, яка там проживає. Річ вважається такою, що була внесена то готелю (пансіонату), якщо вона передана працівникам готелю або знаходиться у відведеному для особи приміщенні.
За ст.951 ч.І п.1 ЦК України у випадку втрати (нестачі) речі або її пошкодженням збитки, заподіяні поклажодавцю, відшкодовуються її зберігачем у розмірі вартості речі. Сума стягнення матеріального збитку з НТАК „Алкон" НАН України на користь ОСОБА_1 є правильною, оскільки розмір шкоди встановлено вироком Судацького міського суду від 14.03.2005 року, яким встановлено, що були знищені під час пожежі речі позивачки у пансіонаті - на суму 1645 грн.(а.с.13 зв.ст.) і решта суми матеріального збитку підтверджується довідками про витрати коштів на лікування (а.с.37,39).
Розмір стягнутої моральної шкоди також, на думку колегії суддів є правильним, оскільки відповідає вимогам ст.1167 ч. 1 ЦК України і ст.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 p., згідно з якою розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Таким чином, заочне рішення суду першої інстанції від 26 січня 2006 року і додаткове рішення від 11 квітня 2006 року колегія суддів вважає правильними, ухваленими з дотриманням норм матеріального права, всі обставини по справі судом були досліджені і їм була надана належна правова оцінка, тому підстав для скасування зазначених рішеннь за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та НТАК „Алкон" НАН України немає.
На підставі наведеного і керуючись статтями 303, 307 частиною 1 пункт 1, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія судців судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Науково-технологічного алмазного концерну „АЛКОН" Національної академії наук України - відхилити.
Заочне рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2006 року та додаткове рішення від 11 квітня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Науково-технологічного алмазного концерну „АЛКОН" Національної академії наук України, третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.