АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

Головуючого, судді:   Притуленко О.В. суддів:   Мудрової В.В. Іщенка В.І. при секретарі:   Апостолові О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату Автономної республіки Крим про донарахування розміру пенсії та її виплати, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду  АР Крим від 03 серпня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військового комісаріату АР Крим про донарахування розміру пенсії та її виплати.

Позовні вимоги мотивоваував тим, що з 04.12.1987 року він є пенсіонером Міністерства оборони України і йому встановлена пенсія згідно з вимогами Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» №2262-ХП. Не зважаючи на проведені збільшення грошового утримання військовослужбовців, які проходять військову службу, відповідач відповідні перерахунки пенсії не зробив, що суперечить вимогам статей 43, 55 і 63 вказаного Закону України.

Ухвалою Кіровського районного суду АР Крим від 04 серпня 2006 року провадження по справі призупинено до прийняття та набрання законної сили рішення Конституційним Судом України у справі за поданням 48 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 43,51,55,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року і щодо відповідності Конституції України другого речення пункту 2 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15.06.2004р.

При постановленні ухвали від 03 серпня 2006 року, суд першої інстанції дійшов до висновку, що наявність на розгляді Конституційного суду України щодо тлумачення і відповідності Конституції України норм закону, що регулює правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб, унеможливлює розгляд справи.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при постановленні ухвали судом не прийнято до уваги те, що конституційне провадження було відкрито за зверненням Комітету по захисту прав

Головуючий в першій інстанції

суддя Чулуп О. С

суддя-доповідач    Мудрова В.В.

Справа № 22-а-1849 - Ф/06

військовослужбовців, працівників МВС та СБ України „За справедливість", до яких Військовий комісаріат АР Крим та Міністерство оборони України не мають ніякого відношення.

Апелянт також вказує, що справа яка знаходиться у конституційному провадженні не має відношення до адміністративної справи за його позовом до Військового комісаріату АР Крим.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга задоволенню не підлягає з . наступних підстав.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Судом встановлено що, ухвалою другої колегії судців Конституційного Суду України від 20 вересня 2005 року відкрито конституційне провадження у справі за конституційним зверненням Комітету по захисту прав військовослужбовців та працівників МВС і СБ України „За справедливість" (до членів якого належить і позивач) про офіційне тлумачення положень статей 43, 51, 55, 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" № 2262-ХП від 09.04.1992р., пункту 2 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15 червня 2004 року № 1769-1У.

Крім того, ухвалою цієї ж колегії від 04 жовтня 2005 року в одне конституційне провадження об'єднані конституційні звернення Комітету по захисту військовослужбовців працівників МВС та СБ України „За справедливість", Партії правозахисту, Української спілки ветеранів Афганістану про офіційне тлумачення положень статей 43,51,55,63 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" № 2262-ХП від 09.04.1992р., пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1769-IV від 15.06.2004р. „Про внесення змін до статті 43 вказаного Закону України" та конституційні подання 48 і 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статей 43, 51,55, 63 Закону України від 09.04.1992р. № 2262-ХП і щодо відповідності Конституції України (конституційності) першого речення пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 15.06.2004р. №1769-IV.

Згідно статті 147 Конституції України, статей 1, 13 Закону України „Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні і вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем порушені положення статей 43,55 і 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" № 2262-ХП від 09.04.1992р., у зв'язку з офіційним тлумаченням яких Конституційним Судом України відкрито конституційне провадження.

За таких підстав колегія суддів погоджується с висновками суду першої інстанції про неможливість розгляду справи до прийняття Конституційним Судом України рішення щодо тлумачення і відповідності Конституції України норм закону, що регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб.

Апеляційна скарга доводів щодо скасування ухвали суду першої інстанції від 04  серпня 2006 року не містить.

Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обгрунтованим, ухваленим з дотриманням норм процесуального та матеріального законодавства.

Враховуючи   наведене,   керуючись   статтями   199,   200  Кодексу   адміністративного судочинства України 303,308, колегія суддів судової палати по цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити. Ухвалу Кіровського районного суду   АР Крим від 03 серпня 2006 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця, відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.