Справа 2/1301/45/2012р.

Р І Ш Е Н Н Я №2-93/2011р.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.08.2012 Бориславський міський суд

Львівської області

в складі головуючого-судді: Посисень Л.М.,

при секретарі: Гадубяк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бориславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виплату розрахункових коштів, затримку у виплаті розрахункових коштів та моральної шкоди.

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1, остаточно уточнивши свої позовні вимоги, станом на 30.08.2012 року просить стягнути із відповідача ОСОБА_2 на її користь 506 грн. 21 коп. -розрахункових при звільненні з роботи;

4867 грн. 20 коп. -середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку з 14.04.2010 року по 09.11.2010 року;

5000 грн. -у відшкодування моральної шкоди та

392 грн.80 коп. понесених витрат за почеркознавчу експертизу.

Відповідач ОСОБА_2. та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилися.

Позивач ОСОБА_1 пояснила, що згідно до трудового договору від 18 вересня 2008 року, що було укладено між нею, ОСОБА_1, та відповідачем, ОСОБА_2, вона була прийнята до нього на роботу продавцем продовольчого магазину „Смак", що знаходиться по вул.Мазепи у м.Трускавець, з окладом у розмірі 1000,00 гривень. Про що відповідачем було здійснено відповідний запис у її трудову книжку.

14 квітня 2010 року вона була звільнена з роботи за ст.38 КЗпП України - за власним бажанням.

Згідно до підписаного між ними трудового договору, відповідач був зобов"язаний надати їй щорічну оплачувану відпустку в серпні 2009 року тривалістю у 24 календарних дні. Належну їй за трудовим договором відпустку вона не використала. При звільнені відповідач зобов'язаний виплатити їй розрахункові кошти в повному обсязі, у тому числі грошову компенсацію за невикористану нею відпустку та лікарняні. Відповідач цього не виконав, посилаючись на те, що в нього на це відсутні кошти.

На перших засіданнях судового розгляду її позову, представник відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_4 стверджував, що заробітну плату повинен їй виплачувати не відповідач ОСОБА_2., а Трускавецький міський центр зайнятості, що й підтверджує те, що відповідач не збирався виплачувати їй розрахункові кошти, а саме компенсацію за невикористану відпустку. Такі його твердження не відповідають дійсним обставинам.

По-перше: трудовий договір підписано між нею та відповідачем, згідно до якого за її працю він здійснює її оплату.

По-друге: згідно довідки Трускавецького міського центру зайнятості №950/03 від 22.07.2010 року відповідачу відшкодовувалась виплачена ним їй заробітна платня за період з 18 вересня 2008 року по 17 вересня 2009 року, в наступний період - з 18 вересня 2009 року по 17 вересня 2010 року відповідачу дотація не надається, а заробітна платня за нею зберігається і має бути не менше договірної, а саме, не менше 1000 грн. на місяць (Трудовий договір від 18 вересня 2008 року; документ, поданий відповідачем з Трускавецького міського центру зайнятості від 06.09.2010 року, розд. 6, п.6.1.). Свідчення п.ОСОБА_5., працівника Трускавецького міського центру зайнятості, що проводила документальну перевірку у магазині, в котрому вона працювала у відповідача, підтверджують також те, що на 21.04.2010 року з нею не було проведено розрахунок і це при тому, що її звільнення відбулось 14.04.2010 року. Не зважаючи на ці об'єктивні факти, відповідач і надалі стверджує, що в неї немає доказів про затримку у виплаті їй розрахункових при звільненні.

У той же час відповідачем так і не були надані суду платіжні відомості на суму 320 грн. (які вона отримала в день розрахунку, 14.04.2010 року, хоч підписала відомість 07.06.2010 року, яка не фігурує в розрахунках відповідача) і 864,45 грн., які вона отримала від відповідача та підписала платіжну відомість від 09.11.2010 року. Ненадані оригінали відомостей виплат заробітної плати про які вона зазначала при наданні клопотання від 30.12.2011 року щодо почеркознавчої експертизи. Крім голослівних заперечень по позову відповідачем не надано суду жодного доказу про виплату їй належних розрахункових у день її звільнення, або наступного дня після звільнення.

07.06.2010 року відповідачем були надані їй кошти за невикористану відпустку у розмірі 1200 грн., хоч дата у платіжній відомості зазначена 15 квітня 2010 року. І хоч відповідач заперечує про передачу зазначених коштів саме 07.06.2010 року, але той факт, що відповідачем не було надано оригінали тих відомостей для почеркознавчої експертизи згідно ухваленого Бориславським міським судом її клопотання від 30.12.2011 року щодо проведення такої експертизи у Львівському науково-дослідному інституті судових експертиз, ще раз підтверджує про оманливі дії з боку відповідача.

В своїх розрахунках за невикористану відпуску відповідач бере до розрахунку виплати заробітної плати їй на руки, згідно платіжних відомостей, а не фактичну, передбачену договором від 18 вересня 2008 року, заробітну плату, а також не враховує заробітну плату за лютий 2010 рік - 15 робочих днів, і за квітень 2010 рік - 2 робочі дні.

Розрахунок оплата за невикористану відпустку згідно Постанови КМ України від 08.02.1995 року № 100 становить 1284 грн. 50 коп., виходячи із слідуючого розрахунку:

1000 грн на місяць (фактична з/п) х 12 місяців = 12000 грн. - заробітна плата за рік; 12000 грн (заробітна плата за рік):355 (кількість днів у розрахунковому періоді) = 33,80 грн - це середньоденний заробіток.

Невикористані дні відпустки за період з 18 вересня 2008 року по 14 квітня 2010 року: 24 дні + 14 днів = 38 днів (кількість календарних днів, що припадають на час відпустки) 33,80 грн. х 38 днів = 1284,50 грн.

Сума, що підлягає до стягнення з відповідача по компенсації за невикористану відпустку: 1284,50 грн. - 1200,00 грн. = 84,50 грн.

В період з 22.02.2010 року по 11.04.2010 року вона знаходилась на стаціонарному лікуванні, їй за цей період було виписано лікарняні листи (№ 909846 від 26.02.2010 року, № 111004 від 09.03.2010 року, № 55990 від 13 березня 2010 року). Згідно Постанови КМ України від 08.02.1995 року № 100, для начислення допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, середньоденний заробіток нараховується з фактичної заробітної плати. В листку непрацездатності, в графі «Сума фактичної заробітної плати, з якої нараховуються страхові внески відповідачем заповнено наступним чином:

Місяць, рік, кількість робочих днів (годин)Сума фактичної заробітної плати, з якої нараховуються страхові внескиСередньоденна (середнього динна) заробітна плата

Серпень, 09, 201000,00

Вересень, 09, 221000,00

Жовтень, 09, 22650,00

Листопад, 09, 21744,00

Грудень, 09, 23744,00

Січень, 10, 19869,00

Усього 1275007,0039,43

Тобто відповідачем змінено заробітну платню всупереч трудовому договору від 18 вересня 2008 року, а отже і нарахування здійснено хибно, всупереч трудовому законодавству, оскільки згідно трудового договору від 18 вересня 2008 року, укладеному між нею і відповідачем, її заробітна плата становить 1000 грн. на місяць, а тому і належні їй до оплати кошти за листками непрацездатності повинні відповідати наступному розрахунку:

Місяць, рік, кількість робочих днів (годин)Сума фактичної заробітної плати, з якої нараховуються страхові внески (грн.)Середньоденна (середнього динна) заробітна плата (грн.)

Серпень, 09, 201000,00

Вересень, 09, 221000,00

Жовтень, 09, 221000,00

Листопад, 09, 211000,00

Грудень, 09, 231000,00

Січень, 10, 191000,00

Усього 1276000,0047,24

Відповідно сума до оплати по листкам непрацездатності повинна становити: середньоденна заробітна плата 47,24 грн. х на кількість робочих днів які припадають на період лікарняних 34 дн. = виплата по лікарняним 1606,16 грн.

Виплати лікарняних коштів відповідачем здійснювались 14 квітня 2010 року у розмірі 320 грн., 09 листопада 2010 року у сумі 864,45 грн., видача останніх зафіксована у платіжній відомості від 09.11.2010 року, копія якої надана на розгляд суду, а оригінали відомостей на суму 320 грн. та 864,45 грн. відповідач повинен був подати суду згідно її, позивача, клопотання від 16.06.2011 року, але цього не зробив.

Тобто, відповідачем були надані їй кошти у розмірі: 320,00 грн. + 864,45 грн. = 1184,45 грн., хоч сума, яка була нарахована відповідачем у відповідності до виплат по лікарняним ((№ 909846 від 26.02.2010, № 111004 від 09.03.2010 р„ № 55990 від 13 березня 2010 року) становить 1340, 62 грн. Різниця 1340,62 - 1184,45 = 156,17 грн. Сума, що підлягає до стягнення з відповідача по листках непрацездатності:1606,16 грн. - 1184,45 грн. = 421.71 грн.

Її клопотання від 30.12.2011 р., щодо почеркознавчої експертизи було задоволено судом 30.12.2011 р. і нею було перераховано у Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз кошти у розмірі 2550, 20 грн для оплати зазначеної експертизи (квитанція № 10618.200.1 від 14.05.2012 р.). Але експертиза не була проведена по причині не надання відповідачем оригіналів відомостей, в яких він ніби то розрахувався з нею по листках непрацездатності. Таким чином відповідач не підтвердив правдивість своїх тверджень щодо повного розрахунку з нею.

Не зважаючи на всі заперечення відповідача по її позову, 09.11.2010 року їй було виплачено 864, 40 грн. лікарняних, які входять у розрахункові кошти.

Крім того, у відповідності до вимог ст.ст.116,117 КЗпП України, відповідач повинен їй сплатити середню заробітну платню по день фактичного розрахунку. Згідно вищезазначених розрахунків, відповідач має виплатити їй:

84,50 грн. виплата за невикористану відпустку + 421,71 грн. виплата по листках непрацездатності, що дорівнює = 506,21 грн. розрахункові кошти

Розрахунок виплат середнього заробітку за період з 14.04.2010 р. по 09.11.2010 року, беручи до уваги стрімке намагання здійснити з нею розрахунок саме 09.11.2010 року.

Місяць, рік, кількість робочих днів затримкиСередньоденна заробітна плата (грн.)

Квітень, 10, 12

Травень, 10, 17

Червень, 10, 21

Липень, 10, 22

Серпень, 10, 21

Вересень, 10, 22

Жовтень 10, 21

Листопад, 10, 8

Усього 14433,80

Зважаючи на дані вищенаведеної таблиці, можна зазначити, що відповідач повинен відшкодувати їй за час затримки кошти у розмірі:

Середньодобова заробітна плата 33,80 грн. х кількість робочих днів затримки 144 дня = виплата затримки розрахункових 4867,20 грн.

Свідомо порушуючи її трудові права, позбавивши її можливості отримати від відповідача зароблені нею кошти та витратити їх на свої потреби та лікування, відповідач створив несприятливі умови для її існування, що вимагало від неї додаткових зусиль щодо організації її повсякденного життя, а також завідомо неправдивими свідченнями принижував її гідність, чим заподіяв їй моральну шкоду. Розмір моральної шкоди, яку вона просить стягнути з відповідача становить 5000 гривень. Впевнена, що ця сума є необтяжливою для підприємця його рівня, зважаючи на його матеріальний статок і становище у суспільстві.

Позов просить задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в письмовому запереченні від 22.09.2011 року в позові позивача ОСОБА_1 просив відмовити, зазначаючи, що відповідач ОСОБА_2 станом на день звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи, виконав всі зобов'язання щодо виплати їй всіх передбачених чинним законодавством сум та не завдав позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, показання свідка ОСОБА_5, з»ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані докази, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов позивача ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково.

С У Д О М В С Т А Н О В Л Е Н О, що відповідно до трудового договору від 18 вересня 2008 року, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, позивач ОСОБА_1 була прийнята на роботу відповідачем - продавцем продовольчого магазину „Смак", що знаходиться по вул.Мазепи у м.Трускавець, з окладом у розмірі 1000,00 гривень.

В період з 22.02.2010 року по 11.04.2010 року позивач ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні і їй за цей період видано листки непрацездатності № 909846 від 26.02.2010 року, № 111004 від 09.03.2010 року, № 55990 від 13 березня 2010 року.

14 квітня 2010 року позивач ОСОБА_1 звільнена з роботи за ст.38 КЗпП України - за власним бажанням, що підтверджено трудовим договором від 18.09.2008 року /т.1,а.с.2/, світлокопією трудової книжки позивача /т.1, а.с.163/ та світлокопіями листків непрацездатності № 909846 від 26.02.2010 року, № 111004 від 09.03.2010 року, № 55990 від 13 березня 2010 року./т.1, а.с.39-41/

При звільненні 14.04.2010 року позивача ОСОБА_1 з роботи, відповідач ОСОБА_2. зобов»язаний був виплатити позивачу ОСОБА_1 - .грошову компенсацію за 38 днів невикористаної відпустки за період з 18 вересня 2008 року по 14 квітня 2010 року в сумі 1284 грн.50 коп., виходячи із наступного розрахунку:

1000 грн на місяць (фактична з/п) х 12 місяців = 12000 грн. - заробітна плата за рік; 12000 грн (заробітна плата за рік) : 355 (кількість днів у розрахунковому періоді) = 33,80 грн. /одноденний заробіток/.

Невикористані дні відпустки за період з 18 вересня 2008 року по 14 квітня 2010 року: 24 дні + 14 днів = 38 днів (кількість календарних днів, що припадають на час відпустки); 33,80 грн. х 38 днів = 1284,50 грн.

1606 грн. 16 коп. по листках непрацездатності, виходячи із наступного розрахунку 6000 грн. /сума фактичної заробітної плати, з якої нараховуються страхові внески - серпень 2009 року - 1000 грн. + вересень 2009 року -1000 грн. + жовтень 2009 року -1000 грн. + листопад 2009 року -1000 грн. + грудень 2009 року - 1000 грн. + січень 2010 року - 1000 грн = 6000 грн./: 127 робочих днів = 47 грн. 24 коп. -/одноденна заробітна плата/ х 34 дні /перебування на листках непрацездатності/ = 1606 грн.16 коп.

Фактично відповідач ОСОБА_2 виплатив позивачу ОСОБА_1 в день звільнення 14.04.2010 року тільки 320 грн. по листках непрацездатності, 07.06.2010 року виплатив 1200 грн. грошової компенсації за невикористану відпустку, а 09.11.2010 року виплатив 864 грн. 44 грн. по листках непрацездатності, що підтверджено показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що на день, 21.04.2010 року, перевірки нею, як представником Трускавецького МЦЗ, ОСОБА_2, вона не виявила не цільового використання коштів Трускавецького МЦЗ ОСОБА_2, на день перевірки позивач ОСОБА_1, яка працювала продавцем у ОСОБА_2 за скеруванням МЦЗ, з роботи була звільнена, розрахунку з нею проведено не було; запрошенням відповідача позивачу /т.2,а.с.6/ та світлокопією платіжної відомості 02 на видачу лікарняних від 09.11.2010 року /т.1, а.с.194/

Тобто, судом встановлено, що з вини відповідача ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 невиплачено належні їй суми при звільненні з роботи 14.04.2010 року, тому відповідач ОСОБА_2 зобов»язаний виплатити позивачу ОСОБА_1 її середній заробіток в сумі 4867 грн. 20 коп. за весь час затримки по день фактичного розрахунку з 14.04.2010 року по 09.11.2010 року, виходячи із наступного розрахунку: 33 грн. 80 коп. /одноденна заробітна плата/ х 144 робочі дні /з 14.04.2010 року по 09.11.2010 року/ = 4867 грн. 20 коп. /

Судом також встановлено, що порушення відповідачем ОСОБА_2 законних права позивача ОСОБА_1, - позбавленням її можливості отримати, зароблені нею кошти та витратити їх на свої потреби і лікування, призвели позивача ОСОБА_1 до моральних страждань, створили позивачу ОСОБА_1 несприятливі умови для її існування, вимагали від неї додаткових зусиль щодо організації її повсякденного життя, тому відповідач ОСОБА_2 зобов»язаний відшкодувати позивачу ОСОБА_1 моральну шкоду, розмір якої суд визначає -2000 грн., що є розумним і справедливим відшкодуванням.

З відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 також слід стягнути 392 грн.80 коп. понесених нею витрат за почеркознавчу експертизу

При встановлених в судовому засіданні обставинах позов позивача ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково..

З врахуванням наведеного та

Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 209 ч.3 ЦПК України,

ст.ст.116, 117, 221, 237-1 КЗпП України,

суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 506 грн. 21 коп. -розрахункових при звільненні з роботи;

4867 грн. 20 коп. -середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку з 14.04.2010 року по 09.11.2010 року;

2000 грн. -у відшкодування моральної шкоди та

392 грн.80 коп. понесених витрат за почеркознавчу експертизу, а всього стягнути 7766 грн. 21 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 321 грн.90 коп. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: