Справа № 11 - 613 2006 рік. Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України. Головуючий у першій інстанції: Мартинов О.О. Доповідач апеляційного суду: Ржепецький О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

22 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі: Головуючого: Ржепецького О.П. Суддів: Куценко О.В. Пісного І.М. за участю прокурора: Князевої Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від ЗО травня 2006 року, яким

ОСОБА_1, уродженець м. Вознесенська Миколаївської області, раніше судимий 03.11.1993 року Вознесенським міським судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 140 КК України ( 1960 року) до двох років виправних робіт; 21.05.1996 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 187, 86-1, 44, 42, 43 КК України ( 1960 року ) до двох років восьми місяців позбавлення волі; 21.05.1998 року Новобугським районним судом Миколаївської області ст. 17, ч. 2 ст. 81 КК України ( 1960 року ) до трьох років шести місяців позбавлення волі; 04.09.2000 року Вознесенським районним судом Миколаївської області за ч. З ст. 81, 44 КК України ( 1960 року ) до трьох років позбавлення волі з застосуванням вимог ст. 46-1 КК України ( 1960 року ); 27.03.2002 року Вознесенським міським судом Миколаївської області за ч. З ст. 81 КК України ( 1960 року ) до трьох років позбавлення волі; звільнений 23.12.2004 року за відбуттям покарання, засуджений за ч. З ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі.

ОСОБА_1. визнаний винним в тому, що він в ніч на 15 грудня 2005 року проник в приміщення тваринницької ферми Мигіївського коледжу Миколаївського державного аграрного університету, розташованої в с Мигія Первомайського району, і таємно викрав кобилу вагою 470 кг., вартістю 3283 гривень та кобилу вагою 350 кг., вартістю 2443 гривень.

В апеляції засуджений ОСОБА_1. просить вирок суду змінити та пом'якшити покарання. З його точки зору, суд не врахував належним чином його розкаяння, відшкодування матеріальних збитків, наявність на утриманні доньки, яка хвора і потребувала лікування. Вважає, що злочин вчинив у зв'язку з скрутним матеріальним становищем сім'ї.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1., який просив задовольнитии його апеляцію та пом'якшити покарання, думку прокурора про необгрунтованність апеляції, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів не знаходить підстав до задоволення апеляції.

Як видно зматеріалів кримінальної справи, досліджені судом докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. З ст. 185 КК України. В апеляції засуджений не оспорює кваліфікацію злочину.

Вирішуючи питання про покарання, суд врахував пом'якшуючі обставини, а саме: розкаяння, добровільне відшкодування матеріальної шкоди, наявність на утриманні доньки, тобто ті обставини, на які є посилання в апеляції. Доказів же вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин в матеріалах не має. Судом було враховано і те, що ОСОБА_1. негативно характеризується та рецидив злочинів як обтяжуючу покарання обставину.

Таким чином, засудженому призначено покарання яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав до зміни вироку не має.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

Ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від ЗО травня 2006 року, у відношенні ОСОБА_1, залишити без зміни.