У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.07.08 Справа №16/145-08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Федоров І.О. судді Федоров І.О. , Хуторной В.М. , Яценко О.М.
при секретарі: Пересаді О.В.,
за участю представників:
від позивача: Кравченко Г.І. (довіреність без номеру від 18.07.2008 р.),
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Генічеськ Херсонської області,
на рішення господарського суду Херсонської області від 05.05.2008 р. у справі № 16/145-08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макінтош», м. Херсон,
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Генічеськ Херсонської області,
про стягнення 14000,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
На підставі розпорядження голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1287 від 17.07.2008 р. колегією суддів у складі: головуючого судді Федорова І.О. (доповідач), суддів: Яценко О.М., Хуторной В.М. справу № 16/145-08 прийнято до свого провадження.
За клопотанням представника позивача судове засідання проводилося без застосування засобів технічної фіксації судового процесу, за його згодою в судовому засіданні 18.07.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.05.2008 р. у справі № 16/145-08 (суддя Немченко Л.М.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь ТОВ «Макінтош» 14000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 258,00 грн. судових витрат.
Відповідач з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд рішення господарського суду Херсонської області скасувати, провадження у справі припинити. На підтвердження своїх доводів посилається на те, що даний спір вже розглядався господарським судом Херсонської області в межах іншої справи і у задоволенні позову позивачу було відмовлено. Крім того, відповідач вважає, що спір між ним та позивачем має вирішуватися в порядку цивільного судочинства у зв'язку з тим, що, на його думку, між сторонами існують трудові відносини.
Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав. У судовому засіданні його представник проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів дійшла висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, і оскільки згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, розгляд апеляційної скарги можливий без присутності представника відповідача.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання матеріальної (моральної) шкоди іншій особі; інші юридичні факти (ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, Платіжними дорученнями № 1 від 20.05.2005 р. та № 4 від 07.07.2005 р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_1. відповідно 10000,00 грн. та 4000,00 грн. (а.с. 9-10). У графі «Призначення платежу» в платіжному дорученні № 1 зазначено: «Сплата за будівельні матеріали згідно договору № 1/04 від 12.04.2005 р.», у відповідній графі платіжного доручення № 8 зазначено: «Сплата за трансформатор згідно рах. № 5/07 від 30.06.2005 р. Таким чином, позивач загалом перерахував відповідачу 14000,00 грн.
Матеріали справи не містять договору № 1/04 від 12.04.2005 р., на який є посилання у платіжному дорученні № 1. Стягання грошових коштів на підставі вказаних платіжних доручень з посиланням на договір було предметом розгляду господарського суду Херсонської області в іншій справі - № 15/429-07 за позовом ПП «Юридична агенція «Правозахист» до ПП ОСОБА_1. про стягнення 24000,00 грн. Рішенням від 11.12.2007 р. у цій справі встановлено, що позивач не довів факту укладення договору у формі, передбаченій ст. 181 ГК України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач зазначив, що за грошові кошти у сумі 10000,00 грн., які були перераховані позивачем, він придбав будівельні матеріали у ПП ОСОБА_2 , які були встановлені в ангарі, орендованому ПП «Юридична агенція «Правозахист» у КП «Пляж», що розміщений за адресою: м. Генічеськ, вул. Свердлова, 40. На підтвердження цих доводів відповідач посилається на накладну № 49 без дати на суму 3705,00 грн. та на квитанцію до прибуткового касового ордеру № 38 від 17.05.2005 р.
Проаналізувавши надані документи, колегія суддів дійшла висновку, що надані відповідачем накладна та квитанція не підтверджують факту придбання відповідачем будівельних матеріалів на підставі договірних зобов'язань перед позивачем. Крім того, відповідачем не доведено, що він передав будівельні матеріали позивачу або розпорядився ними за домовленістю з позивачем. Відповідач також посилається на договір № 15 від 16.05.2005 р. між КП «Пляж» та ТОВ «Макінтош». Але цей договір не може свідчити, що ПП ОСОБА_1. діяв у межах цього договору, бо він не є його стороною, а позивач не приймав зобов'язань щодо реконструкції ангару.
Відповідач вказує, що грошові кошти у сумі 4000,00 грн. були отримані ним на підставі договору № 15 від 16.05.2005 р. для придбання трансформатора для подальшої його установки на пляжі. На підтвердження цього посилається на накладні № 1/06 від 14.06.2005 р. та № 1 від 16.02.2006 р. Зі змісту цих накладних вбачається, що ТОВ «Макінтош» передав КП «Пляж» трансформатор вартістю 24950,00 грн. та ПП «Юридична агенція «Правозахист» передала КП «Пляж» трансформатор на суму 6721,60 грн. Однак вказані накладні не свідчать про те, що позивач передав той трансформатор, який, за твердженням відповідача, він придбав. Відповідачем не надано суду доказів придбання ним трансформатора та передачі його позивачу.
Таким чином, відповідач не довів суду, що грошові кошти у сумі 14000,00 грн. були отримані ним від позивача для виконання будь-яких договірних господарських зобов'язань. Отже, позивач отримав вказані грошові кошти від позивача без достатньої правової підстави.
Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів в сумі 14000,00 грн. підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на те, що даний спір вирішено судовим рішенням від 11.12.2007 р. справі № 15/429-07, є необґрунтованим, оскільки сторони та підстави позовів у даних справах різні (договір та безпідставне набуття майна).
Доводи відповідача про те, що грошові кошти передавалися йому у зв'язку із виконанням трудових обов'язків не відповідають матеріалам справи, оскільки на платіжних дорученнях зазначено, що грошові кошти перераховувались не громадянину ОСОБА_1., а приватному підприємцю ОСОБА_1. із зазначенням його коду та банківських реквізитів приватного підприємця.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99,101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Генічеськ Херсонської області, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 05.05.2008 р. у справі №16/145-08 залишити без змін.
Головуючий суддя Федоров І.О.
судді Федоров І.О.
Хуторной В.М. Яценко О.М.