Справа №11 а-549

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковальська І. А.

Доповідач Кульбака С.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Суржка А.В.

Суддів: Кульбака С.С, Пікановського Б.В.

За участю прокурора: Курбатової І.Л.

Та адвокат ОСОБА_1, ОСОБА_2

ОСОБА_3

Розглянула у відкритому засіданні в м. Вінниці 7 вересня 2006 р. кримінальну справу за апеляцією адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_6 на вирок Замостянського районного суду віл 1 квітня 2005 р. згідно якого, -

ОСОБА_7,

уродженець та житель м. Вінниці,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,

не одружений, -

засуджений за ст. 185 ч. З КК України до 3 років позбавлення волі; за ст. 296 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі; за ст. 187 ч. 2 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК України остаточна міра покарання призначена 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим,

ОСОБА_8,

уродженець смт. Чечельника, житель

м. Вінниці, працюючий ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

гр-на. України, -

засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі; за ст. 187 ч. 2 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Відповідно до ст. 70 КК України остаточну міру покарання призначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

ОСОБА_6, уродженець

та житель м. Вінниці раніше не судимий,

працюючий ІНФОРМАЦІЯ_2, -

засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі; за ст. 187 ч. 2 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК України остаточну міру покарання призначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_10 846 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та солідарно із ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 5000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23 червня 2005 року зазначений вирок змінено, в частині засудження ОСОБА_8 та ОСОБА_6 за ст. 187 ч. 2 КК України справа закрита у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину. Пом'якшено ОСОБА_8 та ОСОБА_6 покарання за ст. 296 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, застосовано ст. 75 КК України, засуджених звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки з покладанням відповідних обов'язків. Виключено з вироку кваліфікуючу ознаку - вчинення хуліганства з винятковим цинізмом.

В частині засудження ОСОБА_7 за ст. 296 ч. 2 КК України справу закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Пом'якшено покарання ОСОБА_7 за ст. 187 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 остаточно визначено покарання - 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна. У решті вирок щодо засуджених залишено без змін

Ухвалою колегії судців Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 8 червня 2006 року ухвала апеляційного суду Вінницької області від 23 червня 2005 року щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 скасована, а справа направлена на новий апеляційний розгляд.

ОСОБА_7 засуджений за те, що на початку березня 2004 року вночі з метою таємного викрадення чужого майна проник у будинок АДРЕСА_1, звідки таємно викрав належне ОСОБА_10 майно на загальну суму 810 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 7.05.2004 року близько 22 год. ОСОБА_7, разом з ОСОБА_8, ОСОБА_6 та невстановленою особою, знаходячись на вул. М. Вовчок Хутора Шевченка м. Вінниці, перебуваючи в нетверезому стані, грубо порушували громадський порядок, з мотивів неповаги до суспільства. Проявляючи особливу зухвалість, ОСОБА_6 безпричинно, з хуліганських мотивів, намагався нанести удар неповнолітньому ОСОБА_9, від якого той ухилився, а ОСОБА_6 впав. Після цього ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та невстановлена особа почали наносити потерпілому удари кулаками та ногами в область голови та по різних частинах тіла, від яких ОСОБА_9 впав, а вони продовжували наносити удари по голові та тулубу, спричинивши неповнолітньому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Під час нанесення ударів ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та невстановлена особа відкрито викрали у потерпілого спортивну куртку та кросівки загальною вартістю 270 грн.

В апеляції адвоката ОСОБА_4 ставиться питання про перекваліфікацію дій ОСОБА_7 зі ст. ст. 296 ч. 2 та 187 ч. 2 КК України на ст. 185 ч. 2 КК України та застосувати відносно нього ст. 75 КК України.

В апеляції адвоката ОСОБА_5 ставиться питання про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за ст. 187 ч. 2 КК України та пом'якшення міри покарання за ст. 296 ч. 2 КК України.

В апеляції адвоката ОСОБА_1 ставиться питання про закриття справи за ст. 187 ч. 2 КК України відносно ОСОБА_8, а за ст. 296 ч. 2 КК України пом'якшити йому міру покарання.

В апеляції засудженого ОСОБА_6 ставиться питання про скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд, оспорюючи кваліфікацію його дій за ст. 296 ч. 2 КК України.

Державний обвинувач відізвав апеляцію.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали справи судова колегія вважає, що апеляції: адвоката ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.

Висновок суду про винність ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, у скоєнні злочинів, за які вони засудженні підтверджується сукупністю доказів, перевірених в судовому засіданні.

Так, неповнолітній потерпілий ОСОБА_9 пояснив в судовому засіданні, що 7.05.2004 року близько 22 год. він разом із ОСОБА_11 приїхали на хутір Шевченка м. Вінниці, де на зупинці зустрілись з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 і пішли гуляти.

На зупинці знаходились четверо незнайомих йому хлопців, яких знали ОСОБА_12 і ОСОБА_13. Вони їх познайомили з хлопцями. Через деякий час ОСОБА_11 разом з ОСОБА_13 пішов до неї до дому, щоб комусь зателефонувати, а він залишився з ОСОБА_12 До них підійшов ОСОБА_8 і почав чіплятись до ОСОБА_12. Він зробив йому зауваження. Тоді ОСОБА_8 відізвав його в сторону поговорити. Поговоривши вони підійшли до компанії. Через пару хвилин до нього підійшов ОСОБА_6, який почав його штовхати. Ухиляючись він шарпнув ОСОБА_6 за руку і той впав. В цей час ОСОБА_8 схопив його за шию і хотів його кинути, але вони обоє впали на землю. ОСОБА_8 швидко піднявся і почав наносити йому удари ногами в основному по голові. До них підійшли ОСОБА_6, ОСОБА_5 та невстановлена особа, які також стали наносити йому удари по голові і тулубу. Потім ОСОБА_5 сказав, щоб всі перестали його бити. ОСОБА_5 підняв його і почав відводити його від зупинки в темне місце. Коли вони відійшли від зупинки ОСОБА_5 сказав йому, щоб знімав свої кросівки. За ними відійшли від зупинки ОСОБА_8, ОСОБА_6 та невстановлена особа, які продовжували його бити. В цей час хтось із них зняв з нього спортивну куртку. Кросівки він відмовився знімати, але хтось з підсудних зняв їх з його ніг. Після цього ОСОБА_8 потягнув його до зупинки, де до нього підійшов ОСОБА_5 і сказав, щоб він взував кросівки і тікав. Коли він взув кросівки і хотів відійти, до нього підійшли ОСОБА_8 та ОСОБА_6, які знов почали його бити. Від ударів він впав, після чого хтось із підсудних знову зняв з нього кросівки.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що 7.05.2004 року він разом із ОСОБА_9 поїхали на хутір Шевченка де їх ОСОБА_12 познайомили з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6. Відійшовши на декілька хвилин зателефонувати від ОСОБА_13 він повернувся на зупинку, де знаходилась лише ОСОБА_12. На його питання остання відповіла, що ОСОБА_9 пішов з хлопцями говорити. Він хотів підійти до хлопців, але ОСОБА_12 його не пустила. Через пару хвилин він побачив ОСОБА_9, який був без кросівок і спортивної куртки. До нього підійшов ОСОБА_5 і сказав, щоб він забирав ОСОБА_9.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 винним себе визнав частково і пояснив, що дійсно в березні 2004 року він здійснив крадіжку з квартири ОСОБА_10, але рушниці для підводної охоти він не крав.

Крім того, ОСОБА_5 пояснив, що 7.05.2004 року у вечірній час він разом з ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_14 розпили 1 літр горілки, після чого пішли на зупинку, де їх знайомі дівчата ОСОБА_12 та ОСОБА_13 познайомили з ОСОБА_9 і ОСОБА_11. ОСОБА_11 відійшов з ОСОБА_13, а ОСОБА_8 почав обнімати ОСОБА_12. ОСОБА_9 сказав ОСОБА_8, щоб той не обнімав ОСОБА_12, так як у неї є хлопець. ОСОБА_8 відізвав ОСОБА_9 поговорити. Він побачив, що вони один одного почали штовхати. Потім підійшов ОСОБА_6, який спитав ОСОБА_9, за що той ударив його брата. Через деякий час ОСОБА_6 безпричинно вдарив ОСОБА_9 в обличчя, а потім декілька разів ударив ОСОБА_8 і він. ОСОБА_9 від ударів впав. Вони нанесли йому ще декілька ударів в тому числі і ОСОБА_14 який сказав, щоб ОСОБА_9 зняв куртку. Після цього ОСОБА_14 сказав, що йому потрібні кросівки і зняв їх з потерпілого. Помірявши кросівки ОСОБА_14 сказав, щоб він віддав їх потерпілому, так як вони були завеликі для нього. Взувши кросівки, ОСОБА_9 почав тікати, але в цей час підійшли ОСОБА_8 і ОСОБА_6, які стали доганяти ОСОБА_9. Коли вони догнали потерпілого, то він знову сказав Ігнатенку, щоб той зняв кросівки. Кросівки він віддав ОСОБА_14.

Аналогічні показання дали в судовому засіданні ОСОБА_6 і ОСОБА_8.

Вина підсудних підтверджується речовими доказами, актом судово-медичної експертизи та іншими матеріалами справи.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд правильно кваліфікував дії підсудних за ст. 296 ч. 2 та ст. 187 ч. 2 КК України і відповідно до ст. 65 КК України правильно призначив їм міру покарання.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне виключити з обвинувачення кваліфікуючу ознаку хуліганства - винятковий цинізм, так як вона не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 365 та 366 КПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляції адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 1 жовтня 2005 року відносно ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 - без змін. На підставі ст. 365 КПК України виключити з вироку кваліфікуючу ознаку ст. 296 ч. 2 КК України - скоєння хуліганства з винятковим цинізмом.

Головуючий:

Судді:

З оригіналом вірно: