Справа №11а-640/2006

Головуючий у суді 1-ї інстанції Мішеніна С.В.

Доповідач Пікановський Б.В.

УХВАЛА

Іменем України

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Пасько Д.П.,

суддів: Пікановського Б.В., Нешик Р.І.,

за участю прокурора Заброцької Л.О.,

адвоката ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці 07 вересня 2006р. кримінальну  справу  за  апеляцією  адвоката  ОСОБА_1   в  інтересах засудженого ОСОБА_2

на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці

від 09 червня 2006 р., яким засуджено

ОСОБА_2, не судимого,

за ст. ст. 296 ч. 2, 122 ч. 1, 187 ч. 2, 70, 98 ч. 2 КК України на 7 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 727 грн. 80 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 400 грн. за надання послуг адвоката; на користь потерпілого ОСОБА_5 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, у стягненні матеріальної шкоди відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 353 грн. 08 коп. за проведення експертизи. Вирішене питання з речовими доказами.

Вироком встановлено, що 02.05.2005 року, приблизно о 21 год 30 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи в групі з особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження, біля кафе ІНФОРМАЦІЯ_1, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, наніс удар ногою в обличчя потерпілого ОСОБА_5, заподіявши йому середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді травматичного періондиту першого зуба справа та перелому кореня першого зуба зліва на верхній щелепі, що викликало тривалий розлад здоров'я.

Крім того, ОСОБА_2 17.09.2005 року, біля 20 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою з особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження, неподалік зупинки громадського транспорту "ГГятничани", що по вул. О.Кобилянської в м. Вінниці, вчинив напад на ОСОБА_4 з метою заволодіння його майном. При цьому ОСОБА_2 та особа, справа щодо якої виділена в окреме провадження, нанесли удари потерпілому руками, ногами та заздалегідь підготовленою палицею по голові та тулубу. Внаслідок ударів потерпілий впав на землю, а ОСОБА_2 разом з особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження, продовжували наносити йому удари, вивернули кишені куртки ОСОБА_4 та заволоділи грішми в сумі 13 гривень. Зазначеними діями потерпілому ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку легкого ступеня, що належить до середнього ступеня тяжкості, забою грудної клітини, травматичного пальманіту, що належить до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, синців в лівій тім'яній ділянці, в ділянці лівого плеча, що належать до легких тілесних ушкоджень.

В апеляції адвоката ОСОБА_1 ставиться питання про зміну вироку у зв'язку з неправильним застосуванням закону та суворістю призначеного покарання. Основними доводами апеляції є те, що суд не застосував до засудженого Закон України від 31.05.2005 р. "Про амністію" за першим епізодом обвинувачення, в діях засудженого відсутні ознаки розбійного нападу, оскільки його дії охоплюються ст. 296 ч. 2 КК України, також суд не врахував особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, а тому просить пом'якшити покарання та звільнити від його відбування на підставі ст. 104 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка проти апеляції заперечує, вважає її необгрунтованою, проте вважає необхідним виключити з вироку посилання на вчинення злочину разом із ОСОБА_6, оскільки справа щодо цієї особи на розгляд суду не надходила, виступи засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1, які апеляцію підтримали, пославшись на наведені у ній мотиви, виступ законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3, яка проти апеляції заперечує, вважає вирок суду правильним, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляції без задоволення з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчинені злочинів за які його засуджено, грунтується на сукупності доказів, які досліджені в судовому засіданні і яким дана належна оцінка.

Так, потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 17.09.2005 року, приблизно о 21 годині він повертався з роботи і зайшов в магазин. Після виходу з магазину почув, що його хтось наздоганяє і одразу отримав удар в голову якимось предметом. Нападниками були двоє невідомих йому хлопців. Від одного з ударів він впав на дорогу і хлопці продовжували бити його ногами, удари наносились одночасно з різних сторін. Він лежав обличчям до низу і відчув, як хлопці вивертають йому кишені. Після виходу з магазину у нього в кишені куртки було 13 гривень, а коли нападники втекли, грошей вже не було (а. с. 267-270).

Ці показання підтверджуються показаннями свідків, висновками експертиз та іншими, наведеними у вироку доказами.

Зокрема, з показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 вбачається, що 17.09.2005 р., біля 20 год.30 хв. вони почули крики ОСОБА_4 про допомогу, бачили як двоє хлопців били потерпілого та тягнули його в бік кладовища. Побачивши їх, хлопці втекли, а потерпілий залишився лежати на землі. Потерпілий пояснював, що на нього напали і збили з ніг ударом палиці (а. сі5, 288-289).

За висновком судово-медичної експертизи № 3296 від 22.11.2005 р. у ОСОБА_4 виявлено забій головного мозку легкого ступеня, який належить до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, а також забій грудної клітки, травматичний пульмоніт, синці в лівій тім'яній ділянці, в ділянці лівого плеча, які виникли від дії тупого твердого предмету, по давності відповідають терміну - 17.09.2005 р. (а. с. 110-111).

Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за цим епізодом за ст. 187 ч. 2 КК України. Доводи апеляції про те, що засуджений вчинив хуліганські дії, спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_4 про те, що під час побиття, нападники вивернули його кишені та заволоділи грішми в сумі 13 гривень.

Безпідставними є доводи апеляції про незастосування амністії за епізодом хуліганських дій щодо потерпілого ОСОБА_5, оскільки згідно із ст. 12 Закону України від 31.05.2005 р. "Про амністію" дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності. Як встановлено вироком суду, один із злочинів вчинений ОСОБА_2 17.09.2005 р., тобто після цієї дати. Застосування ж акту амністії до окремих злочинів, які входять у сукупність, Законом не передбачено.

При призначені покарання суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши дані про особу винного та обставину, що пом'якшує покарання. За відсутності декількох обставин, що пом'якшують покарання, при наявності лише однієї такої обставини (вчинення злочину неповнолітнім), немає підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено санкцією ст. 187 ч. 2 КК України, та звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням. А тому, доводи апеляції в цій частині теж є необгрунтованими.

В мотивувальній частині вироку, формулюючи обвинувачення, яке визнане доведеним, суд, порушивши презумпцію невинуватості, зазначив, що злочини ОСОБА_2 вчинив разом з ОСОБА_6. Однак, справа щодо останнього на стадії досудового слідства виділена в окреме провадження та зупинена у зв'язку із розшуком даної особи. У зв'язку з цим, зазначену вказівку суду необхідно з вироку виключити.

Керуючись ст. 365, 367 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В порядку, передбаченому ст. 365 КПК України, виключити з вироку Ленінського районного суду м. Вінниці від 09 червня 2006 року щодо ОСОБА_2 вказівку про вчинення злочинів з ОСОБА_6. Вважати, що злочини вчинені ОСОБА_2 з особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження.

В решті вирок суду залишити без змін. Головуючий: (підпис)