ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2012 р. Справа № 141725/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Левицької Н.Г.,
судді: Попка Я.С.,
судді: Сапіги В.П.,
розглянувши в письмовому провадженні в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 10.11.2011р. у справі № 2-а-5157/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області про визнання неправомірною відмови у здійсненні перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області, в якому зазначила, що з 16.01.2001р. отримує пенсію за віком, але продовжувала працювати. З 12.04.2010р. за її заявою відповідачем було проведено перерахунок пенсії, виходячи із показника заробітної плати в середньому на одну особу по Україні за 2007 рік у розмірі 1197 грн. 91 коп.
Не погодившись з такими результатами перерахунку, вона звернулася до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати за календарний рік, що передує перерахунку, тобто за 2009 рік. Однак листом від 03.06.2011р. за вих. № 2396/09 відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку.
Вважаючи таку відмову відповідача неправомірною, просить зобов'язати його здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2010р. із застосуванням середнього показника середньої заробітної плати за 2009 рік.
Постановою Лановецького районного суду Тернопільської області від 10.11.2011р. позов задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 09.03.2010р. по 22.07.2011р. із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, за попередній 2009 рік. Постанову звернено до негайного виконання відповідно до ч.1 ст.256 КАС України.
Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 10.11.2011р. скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми існуючої редакції ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також посилається на те, що відповідно до спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11.03.2009р. №20/0/18-02/039, 4096/02-01 до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2009 році відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.).
Особи, які беруть участь у справі, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що позивач з 16.01.2001р. отримує пенсію за віком і перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області. На підставі заяви позивача, їй проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.).
Не погодившись з такими результатами перерахунку, позивачка звернулася до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати за календарний рік, що передує перерахунку, тобто за 2009 рік. Однак листом від 03.06.2011р. за вих. № 2396/09 відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з приписів ст.ст. 40, 42, 45 Зако-ну України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", зазначивши при цьому, що при проведенні перерахунку слід обрати показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, за попередній, 2009 рік, а не за 2007 рік, як це зробило управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він ґрунтується на неіснуючій нормі права.
Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28.12.2007р. № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 даного Закону при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина 1 статті 40 вказаного Закону передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000р., незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000р..
Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що середня заробітна плата праців-ників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звер-нення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії від-повідно до ч. 2 ст. 40 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і є величиною постійною та незмінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Крім того, необхідно зазначити, що не можна ототожнювати визначення "середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії", оскільки ці поняття є різними правовими категоріями, основу яких становлять різні економічні критерії.
Отже, суд першої інстанції помилково підмінив поняття та безпідставно застосував показник середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення" та Закон України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності, закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не можуть застосовуватись до спірних відносин.
Перерахунок пенсії з більш високого заробітку передбачений статтею 69 Закону "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії, у тому числі за віком не менш як два роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд для призначення пенсії відповідно до статей 64 - 67 цього Закону. У разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку.
З урахуванням наведеного, підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, відсутні.
Відповідно до ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову.
Керуючись вимогами ст.ст. 195, 197, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області задоволити.
2.Постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 10.11.2011р. у справі № 2-а-5157/11 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області про визнання неправомірною відмови у здійсненні перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, відмовити.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н.Г. Левицька
Суддя: Я.С. Попко
Суддя: В.П. Сапіга