Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-5107/12р. Головуючий у 1-й інстанції: Ковальова Ю.В.

Суддя-доповідач: Забіяко Ю.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бєлка В.Ю.

суддів:Забіяко Ю.Г.

Глазкової О.Г.

при секретарі:Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди , -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 29.04.2011 року до Печерського районного управління ГУМВС України в м. Києві надійшла заява від ОСОБА_6, в якій вказано, що «ОСОБА_5 використовує своє службове становище, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 в сумі 60 319,64 грн. та з погрозами застосування фізичного впливу не хоче їх повертати».

Позивач вказує, що ця інформація є недостовірною, оскільки не була підтверджена в ході перевірки Печерським РУ ГУМВС України в м. Києві.

Розповсюдження недостовірної інформації завдало шкоди його діловій репутації, оскільки під час проведення перевірки за заявою ОСОБА_6, інформація, яка викладена в заяві стала відома особам, які спілкувались з оперуповноваженими, що поставило під загрозу його перебування на займаній посаді.

Розповсюдження недостовірної інформації завдало позивачу моральної шкоди, та порочить його честь та гідність. Факт поширення недостовірної інформації про нього, яка стала відома працівникам підприємства, керівником якого позивач є, призвів до моральних та душевних страждань у повсякденному житі, внаслідок чого у нього часто виникає головний біль, підвищується тиск, що в свою чергу призводить до швидкої втоми, порушення сну, дратівливості. Моральну шкоду позивач оцінив в 100 000 грн.

Виходячи з вищевикладеного позивач просив суд визнати недостовірною інформацію розповсюджену ОСОБА_6 у зверненні до начальника Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, а саме: «використовуючи своє службове становище шахрайським шляхом заволодів моїми грошовими коштами в сумі шістдесят тисяч триста дев'ятнадцять гривень 64 копійки, та з погрозами застосування фізичного впливу не хоче їх повертати»; зобов'язати ОСОБА_6 спростувати недостовірну інформацію в зверненні до начальника Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві від 19.04.2011 року здійснивши спростування шляхом подачі звернення до начальника Печерського РУ ГУМВС України, в якому здійснити спростування вказаної недостовірної інформації, а саме: «використовуючи своє службове становище шахрайським шляхом заволодів моїми грошовими коштами в сумі шістдесят тисяч триста дев'ятнадцять гривень 64 копійки, та з погрозами застосування фізичного впливу не хоче їх повертати»; зобов'язати ОСОБА_6 сплатити моральну шкоду в сумі 100 000 грн. та судовий збір на користь ОСОБА_5

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 серпня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, заслухавши учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Конституція України визнає честь та гідність людини найвищою соціальною цінністю, а також право кожного на повагу до його гідності (ст.ст.3, 28).

Разом з цим, відповідно до ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та(або) членів її сім"ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно роз'яснень, викладених в п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

У випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст.40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

У випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів слід враховувати висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей).

Разом з тим, наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов'язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд першої інстанції, дослідивши докази в справі та надавши їм належну оцінку, а також врахувавши обставини справи, дійшов вірного висновку про відсутність передбачених законом підстав для захисту честі, гідності та ділової репутації, а також відшкодування моральної шкоди.

Так, суд правильно розцінив, що направлена відповідачем 29.04.2011 року заява до Печерського районного управління ГУМВС України в м. Києві про проведення перевірки відносно ОСОБА_5 про нібито використання ним службового становища, та шахрайських дій не містили мети поширення щодо нього недостовірної інформації та формування негативної думки громадськості чи окремих громадян щодо його діяльності, а є передбаченим законом право на звернення громадян до правоохоронних органів.

Отже висновки суду узгоджуються із зібраними у справі доказами і не суперечать вимогам законодавства.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду по їх оцінці.

Зазначені доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст.309 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-15, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 -відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 серпня 2012 року по цій справі -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: