Справа № 1615/3500/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.09.2012 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді Мурашової Н.В.
при секретарі Омельченко О.М.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_3
про стягнення грошових коштів в сумі 40000 грн., -
встановив:
ОСОБА_1 подав до суду позов із внесеними змінами до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в сумі 40000 грн. Свої вимоги мотивував тим, що 30 червня 2012 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 була укладена усна угода купівлі-продажу транспортного засобу, за якою ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 40000 грн., а ОСОБА_3 зобов'язався продати позивачу автомобіль AUDI 100, чорного кольору, 1992 р.в., шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, шляхом зняття з реєстраційного обліку для подальшого переоформлення на ім'я позивача. Відповідач ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 автомобіль з документами на нього, а також розписку, що продав автомобіль, проте відповідач не виконав своє зобов'язання, не зняв автомобіль з реєстраційного обліку, щоб зареєструвати автомобіль на ім'я ОСОБА_1 13 липня 2012 року у ОСОБА_1 викрали автомобіль невідомі особи, і по даному факту було порушено кримінальну справу. На даний час автомобіль знайдений та знаходиться на штрафмайданчику в міліції. З огляду на наведене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 40000 грн., сплачених за придбання автомобіля.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з викладених у ньому підстав.
Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що вимоги позивача є безпідставними. Обґрунтовуючи заперечення відповідач зазначив наступне. Дійсно ОСОБА_3 домовився з ОСОБА_1 про продаж автомобіля AUDI-100. Договір купівлі-продажу транспортного засобу в установленому законом порядку між ними не укладався. 30 червня 2012 року біля магазину "Амстор" в м. Кременчук ОСОБА_1 оглянув автомобіль. ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 автомобіль, технічний паспорт та довіреності на нього. А також на вимогу покупця ОСОБА_3 дав розписку, в якій зазначив, що продав автомобіль ОСОБА_1 Разом з тим, вони домовилися, що гроші за автомобіль будуть оплачені після зняття його з реєстрації в м. Біла Церква. В той день 30 червня 2012 року позивач ОСОБА_1 відмовився зняти автомобіль з реєстрації, посилаючись на зайнятість в роботі. А тому ОСОБА_1 і не сплатив гроші ОСОБА_3 за автомобіль.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що автомобіль AUDI 100, чорного кольору, 1992 р.в., шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрований на ОСОБА_5 в м. Біла Церква Київської області, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.5).
Відповідно до довіреності від 01.10.2011 року, посвідченої приватним нотаріусом Острозького нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_6, ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 управляти та розпоряджатися автомобілем AUDI 100, чорного кольору, 1992 р.в., шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, який зареєстрований в м. Біла Церква Київської області (а.с. 8).
Відповідно до довіреності від 11.10.2011 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, ОСОБА_8 уповноважив ОСОБА_3 та ОСОБА_10 розпоряджатися (зняти з обліку та стати на облік в органах ДАІ, продати) автомобілем AUDI 100, чорного кольору, 1992 р.в., шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрований в м. Біла Церква Київської області (а.с.7).
30 червня 2012 року відповідач ОСОБА_3 дав письмову розписку про те, що продав позивачу ОСОБА_1 автомобіль AUDI 100, 1992 р.в. Разом з тим в цій розписці не зазначено, що ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 гроші в сумі 40000 грн. (а.с.4).
Як визнали сторони в судовому засіданні, між ними не укладався в установленому законом порядку попередній договір або договір про купівлю-продаж автомобіля AUDI 100, 1992 р.в., д.н.з.НОМЕР_1.
Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Істотними умовами договору купівлі-продажу вважається предмет та ціна.
Статтею 208 ЦК визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09. 1998 р. N 1388, встановлено, що державна реєстрація транспортних засобів (правочинів щодо транспортних засобів) є обов'язковою для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.
Частиною 3 статті 640 ЦК України, визначено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації -з моменту державної реєстрації.
Розписка, яка надана позивачем як єдиний доказ укладання договору купівлі-продажу автомобіля, не містить істотних умов договору купівлі-продажу (а саме ціни), а також в ній не дотримано форми, в якій повинен бути укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу.
В роз'ясненнях п.8 Пленуму ВСУ України "Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 року вбачається, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно). Згідно із ст.ст. 210, 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
Таким чином, неукладеним вважається договір щодо якого сторонами не досягнуто згоди з однієї чи з усіх істотних умов договору, не дотримано форми укладення правочину.
Так, при укладанні договору між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про купівлю-продаж автомобіля AUDI 100, чорного кольору, 1992 р.в., шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, -було порушено порядок укладання договору купівлі-продажу транспортного засобу, не зазначено істотних умов договору купівлі-продажу, не проведено державну реєстрацію правочину.
Суд не вбачає обґрунтованими твердження представника позивача про те, що продавець ОСОБА_3 ухилився від оформлення договору купівлі-продажу автомобіля в установленому законом порядку, а цей договір був фактично укладений, шляхом передачі від продавця покупцю автомобіля разом з довіреностями та свідоцтвом про реєстрацію. Оскільки в судовому засіданні як позивач ОСОБА_1 так і відповідач ОСОБА_3 визнали, що автомобіль не був знятий з реєстрації в той же день 30 червня 2012 року саме з вини позивача ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що він не погодився поїхати в м. Білу Церкву Київської області, де був зареєстрований цей автомобіль.
З огляду на наведене, суд вважає, що договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про купівлю-продаж автомобіля AUDI 100, чорного кольору, 1992 р.в., шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, - є неукладеним.
В роз'ясненнях Пленуму ВСУ України "Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 року зазначено, що при неукладених договорах застосовуються правові наслідки, передбачені нормами, що регулюють зобов'язання з безпідставного збагачення, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК України.
До неукладених правочинів не можуть застосовуватися наслідки недійсних правочинів, передбачені статтями 215-236 ЦК України.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно потерпілому. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Разом з тим, позивач ОСОБА_1, вимагаючи від ОСОБА_3 повернення 40000 грн., в обґрунтування своїх вимог надав суду лише письмову розписку про те, що ОСОБА_3 продав ОСОБА_1 автомобіль AUDI 100, 1992 р.в. Проте в цій розписці немає відомостей, що ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_3 за автомобіль кошти в сумі 40000 грн. В той же час характерно, що позивач, вимагаючи у відповідача повернення грошей, не порушив питання про повернення автомобіля.
З огляду на наведене, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 не надав належні, допустимі та достатні докази, які б мали підтвердити його доводи про те, що він сплатив ОСОБА_3 40000 грн.
Хоча твердження ОСОБА_1 про оплату за автомобіль грошей в розмірі 40000 грн. підтвердили свідки в судовому засіданні, проте зі змісту аб.2 ч.1 ст.218 ЦК вбачається, що не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину. Випадки, коли свідчення свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, у ЦК визначені прямо (ч.2 ст.937, ч.3 ст.949 ЦК України).
Відповідно до статей 10, 11, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на наведене, суд вважає, що в ході судового розгляду не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_3 40000 грн., оскільки позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вказаних доводів.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 205-210, 215-236, 218, 638, 640, 1212 ЦК України, ст.ст. 3,10,11, 60, 88, 208-209, 213-215, 218, 294 ЦПК України, -
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в розмірі 40000 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Крюківський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Мурашова Н.В.