АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

(03680, м. Київ, пл.Солом'янська, 2-а)

справа № 22-2690/9620/2012 Головуючий у 1 інстанції: Макуха А.А.

Доповідач: Поліщук Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2012 року Колегія суддів з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючого судді: Поліщук Н.В.

Суддів : Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.

при секретарі: Василевському Я.П.

за участю позивача ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_4 на підставі договору, на заочне рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 22 лютого 2012 року у справі за позовною заявою ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_6, Комунальне підприємство «Відрадницьке» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2011 року позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та третя особа, що заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6 звернулись з позовом до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_6, Комунальне підприємство «Відрадницьке» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Посилаються на те, що 02 травня 2011 року з вини відповідача, яка мешкає у квартирі АДРЕСА_1, сталось залиття належної їм на праві власності квартири № 4, яка розташована в цьому ж будинку поверхом нижче.

Зазначили, що згідно з розрахунком вартості ремонтних робіт від 12 липня 2011 року розмір відшкодування заподіяної шкоди складає 17 258, 00 грн.

Крім того, їм заподіяно моральну шкоду, яка полягає у порушенні права власності на квартиру, порушенні нормальних життєвих зв'язків, витрачання часу та зусиль для відновлення своїх прав.

Просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 11505, 33 грн., на користь ОСОБА_2, відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 5752, 66 грн., стягнути на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн., на користь ОСОБА_2 моральну шкоду 5000,00 грн., стягнути на користь третьої особи ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 6000,00 грн., а також відшкодувати судові витрати.

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 22 лютого 2012 року позовну заяву ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_6, Комунальне підприємство «Відрадницьке» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково, вирішено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 11505, 00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 2000,00 грн. в рахунок моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 5762, 66 грн., в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 2000,00 грн. в рахунок моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 294,00 грн.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_4 на підставі договору, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся за відсутності відповідачки, чим порушено принцип змагальності.

Особа, що подала апеляційну скаргу посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно прийнято до уваги Акт КП «Відрадницьке» від 18.11.2011 року, оскільки всупереч вимогам Правил утримання будинків та прибудинкових територій, відсутні підписи мешканців квартир про ознайомлення з вказаним актом.

Вказує, що КП «Відрадницьке» було повідомлено відповідачем про встановлення лічильників та заміну труб, при цьому, будь-яких спеціальних дозволів на такі дії не вимагається.

Вважає, що належним відповідачем у справі є КП «Відрадницьке», оскільки відповідно до Правил утримання будинків та прибудинкових територій, відповідальність за експлуатацію майна, що перебуває на його балансі, несе балансоутримувач.

Зазначає про те, що зміст Звіту з визначення дійсного розміру шкоди, виконаний ТОВ «Експертна компанія «Укратоекспертиза Стандарт» не відповідає ч. 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в

Україні», до складу розміру шкоди включено витрати, які не мають відношення відновлювального ремонту і комунальний податок, податок на додану вартість, кошти на оплату перших п'яти днів непрацездатності.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивачі заперечували проти задоволення апеляційної скарги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явились, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі рішення, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як установлено судом та убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками АДРЕСА_2

Згідно даних Договору купівлі-продажу від 05.11.2007 року ОСОБА_4 є власником АДРЕСА_1.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того,що внаслідок залиття 02 травня 2011 року з вини власника квартири АДРЕСА_1 квартири позивачів, останнім завдано матеріальних збитків та моральної шкоди, які підлягають стягненню з відповідачки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на вимогах закону та доводами апеляційної скарги не спростовується .

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини відповідача в заподіянні шкоди колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.. 57-60 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або

юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини ( ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

За правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов»язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі ( передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З наведеного убачається, що обов»язок доказування розподіляється згідно із перерахованими нормами таким чином : позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач - відсутність його вини в заподіянні шкоди.

Заперечуючи проти даних Акту від 18 травня 2011 року, в якому причиною залиття помешкання позивачів визначено пошкодження різьбового з»єднання на вентилі холодного водопостачання в квартирі, що належить на праві власності відповідачці, останньою не зазначено доводів на спростування вказаної обставини.

Разом з цим, підтверджуючи факт самостійного встановлення лічильників та заміни труб, відповідачка вважає, що належним відповідачем по даній справі є балансоутримувач Комунальне підприємство «Відраднинське».

Проте відповідно до п.6 ч.2 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов»язаний забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі. За змістом ст. 319 ЦК України власність зобов»язує. Відповідно до ст. 322 ЦК України тягар утримання майна, що перебуває у власності, покладається на власника. Окрім того, ст. 151 ЖК України обов»язок забезпечувати схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, покладено на власника квартири.

Ураховуючи, що відповідачка є власником квартири, з приміщення якої відбулось залиття помешкання позивачів, доказів на підтвердження відсутності вини відповідача в заподіянні шкоди - не надано, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги в тій частині, що балансоутримувач повинен відповідати за шкоду, завдану залиттям квартири позивачів.

Посилання апеляційної скарги на те, що Звіт з визначення дійсного розміру шкоди, завданої власникам через пошкодження майна, який виконано ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», не відповідає ч.2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майна прав та професійну оціночну діяльність в Україні» , оскільки не містить розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна, спростовуються даними самого Звіту, в якому зазначено, що висновок складений на підставі візуального огляду приміщення, виконано процедуру з огляду приміщення, визначенню обсягів робіт, локальний кошторис складено на підставі ДБН Д.1.1-1-2000 з врахуванням ринкових цін на матеріальні та трудові ресурси станом на 12 липня 2011 року. Окрім того, звіт містить вихідні дані із зазначенням використаних документів, обсяг та етапи дослідження.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що оцінювачем до складу шкоди включені витрати, що не мають відношення до відновлювального ремонту, зокрема, податок на додану вартість, відхиляються колегією суддів, оскільки даний податок за своєю юридичною природою є частиною новоствореної вартості, сплачується до бюджету на кожному етапі виконання робіт , надання послуг, отже, при обрахунку вартості виконання робіт з відновлювального ремонту також повинен враховуватись.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо безпідставного включення до складу шкоди комунального податку в сумі 5 грн., враховуючи, що Податковим кодексом України сплата такого податку не передбачена. Окрім того, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в частині безпідставного включення до кошторису суми коштів на оплату перших п»яти днів непрацездатності в розмірі 114 грн., що не передбачено чинним законодавством.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що вартість ремонтних робіт по усуненню ушкоджень, які виникли внаслідок затоплення помешкання позивачів, підлягає зменшенню з 24654 грн. до 24535 грн., відповідно з урахуванням 30% фізичного зносу оздоблення дійсний розмір шкоди становить 17174 грн. 50 коп. Таким чином, на користь ОСОБА_1 стягненню підлягає 11 449 грн. 66 коп. та на користь ОСОБА_2 5724 грн. 83 коп.

Доводів на спростування висновків суду щодо визначення розміру моральної шкоди апеляційна скарга не містить.

Посилання особи, що подала апеляційну скаргу на порушення принципу змагальності та розгляд справи в суді першої інстанції за її відсутності, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки таке право відновлено в суді апеляційної інстанції.

За правилами ст. 88 ЦПК України судові витрати стягуються пропорційно до розміру позовних вимог, що задовольняються судом.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 305, 307, 309, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_4 на підставі договору, задовольнити частково.

Заочне рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 22 лютого 2012 року змінити в частині відшкодування матеріальної шкоди, зменшивши розмір стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 з 11 505 грн.00 коп. до 11 449 грн. 66 коп., зменшивши розмір стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 з 5762 грн. 66 коп. до 5724 грн. 83 коп.

Рішення суду в частині стягнення судових витрат скасувати та в цій частині ухвалити нове наступного змісту :

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 234 грн. 50 коп.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 57 грн. 24 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :