Справа №2-573/12

1019/1536/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого-судді Залеської А.О.

при секретарі Руденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа : ПП «Будівельна компанія «Спецтехтранс» про відшкодування майнових збитків та стягнення моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом та просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь: 54 600 грн., якими відповідач заволодів в результаті укладення з ним на підставі недійсної довіреності договору купівлі-продажу автомобіля, визнаного судом недійсним, а також просить стягнути 25000 грн. моральної шкоди і судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав і просив задовольнити його посилаючись на те, що 03.10.2009 року позивач ОСОБА_1 придбав автомобіль марки «DАF-95 ХF4ЗО» 2003 року випуску, який зареєстрований за ПП «Будівельна компанія «Спецтехтранс», інтереси якої за довіреністю підчас укладення угоди представляв ОСОБА_2 Пізніше, 14.05.2010 р. рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області визнано недійсною довіреність, за якою діяв ОСОБА_2, а також визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля від 03.10.2009 р. На виконання цього рішення суду ОСОБА_1 повернув автомобіль законному власнику ПП «Будівельна компанія «Спецтехтранс». Відповідач ОСОБА_2, отримані від позивача кошти в сумі 54 600 грн. позивачу не повернув, а тому володіє ними незаконно вже кілька років. На думку представника, позивач, як добросовісний набувач, має право на відшкодування заподіяної йому шкоди та повернення коштів переданих за недійсним правочином ОСОБА_2 Вважає, що відповідач не повернув кошти власнику автомобіля. Інакше останній не звертався б в суд у 2010 році з відповідними вимогами до ОСОБА_2

Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнала, вважає що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки рішенням суду витребувано автомобіль з незаконного володіння позивача в порядку віндикації і немає підстав застосовувати спеціальний наслідок недійсного правочину ще й двосторонню реституцію. Вважає також, що ОСОБА_2 03.10.2009 р. вчинив правочин від імені ПП «Будівельна компанія «Спецтехтранс», маючи на те всі повноваження, оскільки довіреність та договір купівлі-продажу були визнані судом недійсними лише у 2010 р. Кошти отримані від продажу автомобіля, позивачу має повернути «Спецтехтранс», як сторона недійсного договору, а не ОСОБА_2, який діяв за довіреністю в інтересах цієї особи, а тому він не являється належним відповідачем. Щодо моральної шкоди, вважає позов в цій частині недоведеним.

Третя особа ПП «Будівельна компанія «Спецтехтранс» про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялась судом, однак не забезпечила явку в судове засідання свого представника, що було сприйняте судом, як небажання брати участь у справі на будь-якій стороні, самостійних вимог не заявляла.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи цивільної справи № 2-26/10, оцінивши всі належні докази в їх сукупності зібрані по справі, суд находить позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 14 травня 2010 року, яке набрало законної сили (справа № 2-26/10), позов ПП «Будівельна компанія» Спецтехтранс» до ОСОБА_2, задоволено позовні вимоги повністю: визнано недійсною довіреність від 26.08.2009 р. посвідчену нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_5; визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля від 03.10.2009р. №934636, укладеного на УТБ між ПП «Будівельна компанія» Спецтехтранс» в особі ОСОБА_2, який діяв на підставі названої довіреності та ОСОБА_1; витребувано з чужого незаконного володіння громадянина ОСОБА_1 автомобіль - вантажний сідловий тягач «DАF-95 ХF4ЗО» та документи, які підтверджують його право власності на користь ПП «Будівельна компанія» Спецтехтранс».

Зі змісту, визнаного судом недійсним біржового договору купівлі-продажу від 03.10.2009 р. вбачається, що ОСОБА_2 представляв члена біржі ПП «Будівельна компанія» Спецтехтранс» на підставі довіреності від 26.08.09 р. та діяв як продавець вантажного автомобіля «ДAF» при укладанні договору з іншим членом біржі - покупцем ОСОБА_1 Відповідно до п. 3 цього договору продавець продав цей транспортний засіб на підставі свідоцтва про його реєстрацію покупцю за 54 600 гривень, які він одержав до підписання договору. Таким чином є всі підстави вважати, що зазначену суму коштів від ОСОБА_1 отримав ОСОБА_2

Той факт, що з позовом про визнання довіреності та договору купівлі-продажу недійсними до суду звернулось ПП «БК «Спецтехтранс» вже через два дні після укладання договору, а саме 05.10.2009р., вказує на неприйняття останньою як дій ОСОБА_2, так і того, що було одержане ним в результаті вчинення правочину за недійсною довіреністю, тобто коштів отриманих в результаті продажу автомобіля. На це також вказують ті обставин, що ОСОБА_2, будучи відповідачам по справі № 2-26/10 не порушував питання про визнання договору дійсними внаслідок його реальності, тобто фактичного отримання ПП «БК «Спецтехтранс», власником автомобіля коштів від його продажу. За таких обставин у суду є всі підстави вважати, що 54 600 гривень, які передав ОСОБА_1, як плату за автомобіль ОСОБА_2 залишились в останнього.

Враховуючи те, що судовим рішенням від 14.05.2010 р. з володіння ОСОБА_1 було витребувано придбаний ним автомобіль, та з огляду на обставини встановлені судом при розгляді справи, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 був добросовісним набувачем автомобіля «DАF-95 ХF4ЗО», який вибув з володіння ПП «Будівельна компанія» Спецтехтранс» поза волею останнього, внаслідок дій ОСОБА_2

За правилами ч.1 ст. 236 ЦК України правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З цих же підстав визнана судом недійсною довіреність від 26.08.2009 р., на підставі якої діяв ОСОБА_2 від імені ПП «БК «Спецтехтранс», є недійсною з 26.08.2009 р., тобто: з моменту її видачі.

Таким чином, суд вважає, що між ПП «БК «Спецтехтранс» та ОСОБА_1 існували позадоговірні відносини і повернення власнику його майна за рішенням суду від 14.05.2010 р. здійснювалось не за правилами віндикації, як наслідку недійсного правочину, а за правилами п.3 ч.1 ст. 388 ЦК, тобто у спосіб захисту права власності особи ПП «БК «Спецтехтранс», яка фактично не була стороною договору.

Відтак, твердження представника відповідача про те, що ПП «БК «Спецтехтранс» було дійсною стороною (продавцем) при укладанні договору купівлі-продажу і тому повинно відшкодовувати збитки покупцю, не ґрунтується на обставинах справи та вимогах закону.

Суд також вважає, що в якості продавця як сторони договору про відчуження майна може виступати, як власник цього майна, що діє самостійно, так і довірена його особа, що діє від імені власника, наділена повноваженнями продавця.

Зі змісту оглянутої судом недійсної довіреності слідує, що ОСОБА_2 був уповноважений діяти самостійно: зокрема, експлуатувати та продавати автомобіль марки «DАF-95 ХF4ЗО». Такий зміст довіреності, сприймається судом як наділення повіреного усіма правами продавця в тому числі і щодо визначення ціни продажу ввіреного йому автомобіля, отримання від продажу коштів. А тому саме ОСОБА_2 виступав в якості продавця при укладанні з ОСОБА_1 біржового договору купівлі-продажу автомобіля.

Те, що відповідач ОСОБА_2, а також організатор торгів ймовірно не знали про недійсність довіреності не спростовує самого факту укладання недійсного договору між сторонами та настання певних юридичних наслідків, зокрема, отримання ОСОБА_2 коштів від покупця.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України, визначено особливі правові наслідки недійсності правочину. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Встановлено, що при вирішенні спору між ПП «БК «Спецтехтранс» та ОСОБА_2 у справі № 2-26/10, суд не застосовував положення ст. 216 ЦПК, як правовий наслідок недійсності правочину, фактично укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Відтак, у позивача ОСОБА_1 є право вимоги до відповідача повернути те, що останній отримав за недійсним правочином.

Крім цього, суд враховує те, що позивач ОСОБА_1, є добросовісним набувачем, який одержав автомобіль «DАF-95 ХF4ЗО» безпосередньо від ОСОБА_2 який був неправомочний здійснював оплатне відчуження майна, а тому і з цих підстав відшкодовувати матеріальну шкоду повинен відповідач, який отримав кошти за недійсним правочином.

За правилами ч.2 ст. 216 ЦК України, якщо у зв'язку з вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано моральної шкоди, вона підлягає відшкодуванню винною стороною.

Таким чином, відшкодування моральної шкоди у зв'язку із вчиненням недійсного правочину закон покладає на винну сторону. З огляду на те, що судовим рішенням від 14.05.2010 року не встановлена винність ОСОБА_2 у вчиненні недійсного правочину, суд вважає, що у позивача ОСОБА_1 не має права вимоги до нього про відшкодування моральної шкоди. Крім цього, доводи представника позивача про те, що ОСОБА_2 при відчуженні автомобіля на користь ОСОБА_1 знав, що діє за недійсною довіреністю тобто такою, яка відкликана довірителем ПП «БК «Спецтехтранс» не находять підтвердження матеріалами оглянутої в суді справи № 2-26/10. В матеріалах цієї справи (а.с.100) міститься конверт з повідомленням ОСОБА_2 про відкликання довіреності, направлений рекомендованим листом, при цьому зворотне повідомлення про вручення його адресату відсутнє. Крім цього, суд враховує те, що позивач ОСОБА_1 брав участь у справі № 2-26/10 про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 і не використав своє право заявити самостійні вимоги до нього чи до позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 54 600 гривень, як плати за недійсним договором, підлягають задоволенню, а в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити з причин їх необґрунтованості та безпідставності.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума понесених ним судових витрат, пропорційно розміру задоволених вимог та у відповідності до ставок, визначених ЗУ «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.216, 388 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та Постановою Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», керуючись ст. ст.10,57-62, 212 -215 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа : ПП «Будівельна компанія «Спецтехтранс» про відшкодування майнових збитків та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 54600 ( п'ятдесят чотири тисячі шістсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 546 (п'ятсот сорок шість) грн.00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ : підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя: