№1-130/12

ВИРОК

Іменем України

23 серпня 2012 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.

при секретарі Товстій В.О.

з участю прокурора Слабковська О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький

справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Мазінки, Переяслав-Хмельницького р-ну, українка, гр. України, освіта повна середня, розлучена, не працююча, має на вихованні неповнолітню доньку, раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, проживаюча АДРЕСА_1 в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 наприкінці лютого 2012 року (точна дата досудовим слідством не встановлена) будучи раніше знайомою з ОСОБА_2, використовуючи його довіру до себе та товариські відносини, маючи при цьому умисел спрямований на незаконне заволодіння чужим, шляхом шахрайства, з метою власного збагачення пообіцяла останньому допомогти продати його корову, ОСОБА_2 довіряючи словам ОСОБА_1 та не підозрюючи незаконних намірів, щодо його майна, близько 19 години наприкінці лютого 2012 року (точна дата не встановлена) на власному автомобілі привіз корову по кличці «Квітка», українська чорно-ряба, молочної породи, ідентифікаційний номер UA 3201089334, 20.04.2010 року народження, вагою 400 кг. до місця проживання ОСОБА_1, а саме до АДРЕСА_1 де за усною домовленістю залишив корову останній для реалізації, визначивши ціну за неї, як 7000 грн. ОСОБА_1 не заперечувала та пообіцяла повернути гроші за продаж корови на протязі одного тижня.

На початку березня 2012 року (точна дата не встановлена) ОСОБА_1 продала корову, яка належала ОСОБА_2 невідомим людям за 6000 грн. Отриманими грошима розпорядилася на власний розсуд.

Пізніше, коли ОСОБА_2 почав вимагати повернення семи тисяч гривень, ОСОБА_1 стала уникати розмов про повернення коштів та весь час відстрочувала зустріч з ОСОБА_2 так і не повернувши гроші.

Згідно довідки виданої директором ПП «Строкова -Агро» ОСОБА_3 вартість одного кілограми живої маси молодняка великої рогатої худоби станом на лютий 2012 року становить 17 грн. 50 коп. Таким чином злочинними діями ОСОБА_1, ОСОБА_2 заподіяно матеріальної шкоди на суму 7 000 гривень 00 копійок.

По суті пред'явленого обвинувачення в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, підсудна ОСОБА_1 визнала себе винною повністю і дала покази, що підтверджують фабулу обвинувачення та пояснила, що після того, як вона отримала гроші, всю суму потратила на лікування, оскільки мала грижу хребта. До лікарні не ходила, зверталася до народної медицини так званих цілителів.

ОСОБА_2 про продаж корови повідомила, лише коли останній звернувся до правоохоронних органів. До того часу обманювала потерпілого, що телиця в неї вдома та вона не може її продати. Цим самим відтягувала час, думала що пізніше дістане гроші та поверне їх.

Злочинні дії підсудної ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України, як шахрайство - тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою.

Кримінальна справа відносно ОСОБА_1 надійшла до суду від Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора з обвинувальним висновком.

У судовому засіданні підсудна свою вину у вчиненому злочині визнала, зазначивши, що фактично не оспорює фабулу обвинувачення, визнав свою вину у інкримінованому йому злочині, зазначила про своє усвідомлення вчиненого та юридичну кваліфікацію його дій, розкаялась.

Враховуючи те, що підсудна та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 299 КПК України, провів судове слідство у справі із застосуванням правил ч. 3 ст. 299 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Дії підсудної ОСОБА_1 органами досудового слідства правильно кваліфіковано по ст. 190 ч. 1 КК України, оскільки вона своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, підсудна вчинила злочин передбачений ч. 1 ст. 190 КК України.

Обставинами, які пом'якшують покарання, визнано щире каяття підсудної у вчиненому, активне сприяння розслідуванню кримінальної справи, оскільки вона вину у вчиненому визнала повністю, під час досудового та судового слідства дала правдиві та послідовні показання, з'являлась на виклики слідчого та суду.

Обставин, які обтяжують покарання, не виявлено.

Обираючи міру покарання підсудному підсудній ОСОБА_1суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.

З врахуванням усіх обставин справи, суд вважає необхідним призначити покарання у виді громадських робіт.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання у вигляді громадських робіт 100 (сто) годин.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі відсутні.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення .

Суддя