Справа №11 а- 935/2006 Головуючий у 1-й інстанції: Красновський І.В.
Категорія; ст.122 ч.І КК України Доповідач ЖнлаІЕ.
УХВАЛА
іменем України
17 жовтня 2006 року м.Херсон
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого; Червоненка В.Я.
суддів : Гемми Ю.М., Жили І.Е. з участю прокурора: Литвиненка О.О. захисника: ОСОБА_1 засудженого : ОСОБА_2 розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок місцевого Каланчацького районного суду Херсонської області від 19.08.2006 року»
встановила: Цим вироком :
ОСОБА_2, уродженець м. Зеленодольськ Республіки Татарстан, росіянин, громадянин України, освіта середня спеціальна, одружений, має на утриманні 1 неповнолітню дитину, працює ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає АДРЕСА_1, раніше судимий: 12.07.04р. Каланчацьким районним судом за ст. 125 ч. 2 КК України до 1 року виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 20 % від заробітку в доход держави, постановою Каланчацького районного суду від 26.08.05р. звільнений від покарання на підставі п."б" ст.1 Закону України "Про амністію" від 31.05.2005 року,
засуджений за ст.122 ч.І КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням в 2 роки, запобіжний захід обраний - підписка про невиїзд.
За вироком суду з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто 33 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 28.09.05р. близько 22 год, виконуючи свої функціональні обов'язки ІНФОРМАЦІЯ_2, неподалік від с.Гаврилівка Каланчацького району Херсонської області, побачив невідомих громадян, вважаючи, що вони викрадають рибу із ставка ПП "Амур", умисно зв'язав ззаду руки потерпілому ОСОБА_3 та на ірунті раптово виниклих неприязних відносин, навмисно наніс декілька ударів потерпілому ОСОБА_3 за допомогою палки по тілу в наслідок чого потерпілий отримав ушкодження середньої тяжкості по критерію тривалості розладу здоров'я.
В апеляції захисник ОСОБА_1 вказує на однобічність та неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону. Суд необгрунтовано не взяв до уваги показання засудженого та свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про непричетність ОСОБА_2 до злочину і про те, що тілесні ушкодження потерпілий ОСОБА_3 отримав в результаті падіння з моста, а ушкодження руки у того були раніше. Суд не дав належну оцінку показанням свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про те, що потерпілий ОСОБА_3 та інші рибалки при доставці їх у чергову частину райвідділу міліції були у мокрому одягу та не скаржилися на побиття їх палицею засудженим. Суд безпідставно та не мотивовано поклав в основу вироку показання потерпілого ОСОБА_8, свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10, тоді як їх показання є суперечливими тавзаємовиключними. Потерпілий у судовому засіданні не довів, а суд у вироку не мотивував із чого складається розмір моральної шкоди. Крім того суд не врахував наявність на утриманні засудженого неповнолітньої дитини, непрацюючої дружини, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання. Просить скасувати; вирок, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суддів, відмовивши в задоволенні цивільного позову про відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, захисника ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, пояснення засудженого, який просив задовольнити апеляцію захисника, останнє слово засудженого про його невинуватість, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Провина ОСОБА_2 у скоєнні злочину, за який він засуджений при обставинах встановлених судом та викладених у вироку, підтверджується наступними доказами.
У суді першої інстанції засуджений свою провину не визнав та пояснив, що він застав потерпілого ОСОБА_3 з іншими особами під час ловлі риби. Рибалки вчинили супротив охоронцям та втекли. Коли він спіймав ОСОБА_3, то повів того через дамбу, звідки потерпілий впав на залізобетонні плити. Рука у потерпілого ОСОБА_3 боліла, ще до затримання. Він ОСОБА_3 не зв'язував і не бив.
Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що він з ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 приїхали до річки Каланча на рибалку. Коли він знаходився в автомобілі, його затримав засуджений з іншим чоловіком. Після цього його поклали на землю обличчям вниз, а засуджений зв'язав йому руки та побив його дерев'яною биткою по тулубу та руках. Битка представляла собою круглу дерев'яну палку біля 1 метра Після цього його з іншими вкинули у човен, привезли на базу та заставили залізти у воду вибирати рибу з сіток. До побиття у нього із здоров'ям було все гаразд. Через дамбу його не вели, з неї він не падав. В міліції він не казав що ОСОБА_2 його побив, оскільки про це його не питали. Наступного дня він звернувся до лікарні.
Потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що він з ОСОБА_3, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 приїхав на рибалку на річку Каланча їх спіймали охоронники, які їм не представились. Охоронники зв'язали їм руки, поклали на землю, та побили палками по тулубу та руках. ОСОБА_3 бив ОСОБА_2 биткою. Битка представляла собою круглу, дерев'яну палку. До цього у ОСОБА_3 з рукою було все нормально. В міліції, де їх протримали до ранку, вони ні на кого не скаржились.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що він з потерпілими поїхав на рибалку, де їх зустрів засуджений з іншим чоловіком. їм всім зв'язали руки та побили. Заставляли лазити у ставок. ОСОБА_2 бив ОСОБА_3 биткою та ногами. Через дамбу їх не водили, і з неї ні хто не падав. В міліції ОСОБА_3 скаржився на біль у руці. До зазначених подій ОСОБА_3 відчував себе нормально, у нього ні чого не боліло.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що він з потерпілими і ОСОБА_9 поїхали на рибалку, де їх спіймали зв'язали руки та побили. ОСОБА_3 побив ОСОБА_2 дубинкою. Після цього ОСОБА_3 скаржився на біль у руці. Через дамбу або міст їх не водили.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що він по заяві ОСОБА_5 опитував останнього за фактом крадіжки риби. Затриманих він не опитував, ушкоджень на них не бачив.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що він опитував двох затриманих осіб, серед яких був чоловік вірменської національності. Цей чоловік скаржився на біль у руці, проте не казав що його побили.
Згідно з протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_5, потерпілий підтвердив свої показання про побиття його засудженим дерев'яною палицею та про те, що він не падав з дамби (а.с.47).
Із висновку судово-медичної експертизи видно, що у потерпшого ОСОБА_3 виявлено: закритий перелом 9-го ребра ліворуч та закритий косий перелом правої ліктьової кістки в нижній третині, синці на спині, лівому стегні, які виникли від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, можливо рук або ніг людини, а також палиці, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я (ас.34)
Згідно з показаннями у судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_11, ушкодження, які були заподіяні потерпілому ОСОБА_3 не могли виникнути внаслідок падіння, а спричинені предметом з обмеженою поверхнею, могли бути спричинені папкою.
Таким чином, вказані докази у сукупності повністю спростовують доводи апеляції про непричетність засудженого до вчинення інкримінованого йому злочину, та підтверджують його провину в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Дії засудженого за ст. 122 ч.І КК України кваліфіковані правильно.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 показали, що ОСОБА_2 не причетний до інкримінованого злочину, оскільки потерпілий ОСОБА_3 тілесні ушкодження отримав в результаті падіння з моста дамби. Суд обгрунтовано визнав зазначені показання, як такі, що не відповідають дійсності, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 про побиття ОСОБА_3 засудженим за допомогою папки. Показання потерпілих та свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 об'єктивно підтверджуються висновками судово-медичної експертизи про наявність у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, які виникли від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, можливо рук або ніг людини, а також палиці.
Показання засудженого та свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, крім вказаних доказів спростовується і показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_11 про неможливість отримання тілесних ушкоджень прн падінні.
Отже, доводи апеляції захисника ОСОБА_1 про невзяття судом до уваги показань засудженого та свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - є необгрунтованими.
Твердження апеляції захисника про суперечливість показань потерпілих, а також свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 є надуманими, оскільки вказані особи давали показання які узгоджуються між собою, зокрема щодо побиття ОСОБА_3 засудженим за допомогою палки, при цьому однаково описували знаряддя злочину.
Посилання захисника у своїй апеляції на ігнорування судом показань свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про відсутність скарг потерпілого щодо побиття його ОСОБА_2 - є безпідставними, оскільки суд у вироку врахував показання свідків, які не були очевидцями злочину. Той факт, що потерпілий не скаржився на ОСОБА_2 одразу при доставці його до райвідділу міліції, ні як не впливає на доведеність провини засудженого. ОСОБА_3 пояснював що дійсно спочатку на засудженого він скарг не заявляли, проте наступного дня він звернувся до лікарні та до міліції (ас. 10).
Також являються безпідставними посилання апелянта на показання свідків ОСОБА_6. і ОСОБА_7 щодо одягу потерпілого, який був мокрий. Зазначений факт ОСОБА_3 та ОСОБА_9 пояснили тим, що при затриманні їх заставили залізти у воду та вибирати сітки.
Колегія судців вважає, що при вирішенні цивільного позову у частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції у вироку мотивував, з чого вія виходив встановлюючи розмір такої шкоди у 1500 грн., зокрема, врахував: обставини справи, наслідки злочину, моральні страждання потерпілого тощо, а тому доводи апеляції захисника в цій частині - являються необгрунтованими.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б були підставами для скасування або зміни вироку - не встановлено.
Призначаючи засудженому вид та міру покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання, зокрема і ті на які посилається захисник у апеляції.
Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, та є необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок місцевого Каланчацького районного суду Херсонської області від 19.08.2006 року щодо ОСОБА_2- залишити без змін.
Головуючий : Судді: