Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2006 р. Справа № НОМЕР_1
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Казакова О.В.
за участю представників сторін:
прокурора - Зуєва І.В.
стягувача - ОСОБА_3.
боржника - ОСОБА_1.
ДВС - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДВС у Роменському районі (вх. № 3501С/3-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 08.06.06 р. за поданням прокурора Сумської області в інтересах держави в особі ДВС у Роменському районі про перегляд ухвали господарського суду Сумської області від 22.09.2005 р. про затвердження мирової угоди за нововиявленими обставинами по справі № НОМЕР_1
за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Ромни
до Колективне мале підприємство "Моноліт" м. Ромни
про стягнення 202234,83 грн.
встановила:
В липні 2005 р. позивач -фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м. Ромни звернулася до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача -Колективного малого підприємства „Моноліт”, м. Ромни 202234,83 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 14.07.2005 р. (суддя Малафеєв І.В.) по справі № НОМЕР_1 позов задоволено. З відповідача на користь позивача стягнуто 202234,83 грн. боргу, 2022,35 грн. витрат по сплаті держмита, 118 грн. судових витрат. На виконання рішення видано відповідний наказ № НОМЕР_1 від 25.07.2005 р.
Ухвалою господарського суду від 22.09.2005 р. по справі № НОМЕР_1 за заявою позивача від 13.09.2005 р. затверджено мирову угоду від 09.09.2005 р., укладену сторонами на стадії виконання та закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до умов ухвали боржник визнав існування заборгованості перед стягувачем в сумі 204375,18 грн.; боржник зобов”язався погасити заборгованість в сумі 179762 грн. шляхом передання стягувачеві у власність наступне нерухоме майно:
- приміщення магазину, розташованого по вул. АДРЕСА_1 в смт. Липова Долина, Сумської області вартістю 47176 грн. площею 111,5 кв. м.;
- адміністративний будинок, розташований по вул. АДРЕСА_2 в м. Ромни вартістю 94980 грн. площею 380,9 кв. м.;
- вбудоване складське приміщення, розташоване в м. Ромни, АДРЕСА_3 вартістю 37606 грн. площею 520,3 кв. м.
Решту заборгованості в сумі 24613,18 грн. боржник зобов”язався погасити протягом 3-х календарних місяців з моменту затвердження мирової угоди.
В січні 2006 р. прокурор Сумської області в інтересах держави в особі ДВС у Роменському районі Сумської області звернувся до господарського суду з поданням про перегляд ухвали господарського суду від 22.09.2005 р. про затвердження мирової угоди по справі № НОМЕР_1 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.06.2006 р. по справі № НОМЕР_1 в задоволенні подання прокурора відмовлено, залишено без змін ухвалу господарського суду Сумської області від 22.09.2005 р. про затвердження мирової угоди по справі № НОМЕР_1.
Ухвалу мотивовано з тих підстав, що з матеріалів справи та подання прокурора не вбачається наявність нововиявлених обставин; що факт арешту на майно, яке стало предметом мирової угоди, міг би бути підставою для звернення заінтересованої особи до суду у інший порядок і спосіб; що відповідно до фактичних даних, викладених в ухвалі апеляційного суду Сумської області від 28.02.2006 р. у боржника є в наявності й інше майно, за рахунок якого також можливе вирішення питання щодо рішення суду на користь ОСОБА_2., як іншого стягувача; що балансова вартість майна боржника складає 1102083,05 грн., і прокурором та ДВС не надано доказів його неліквідності та ін.
ДВС з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвали від 08.06.2006 р. по справі № НОМЕР_1, від 22.09.2005 р. по справі № НОМЕР_1 про затвердження мирової угоди та припинити провадження по справі в частині затвердження мирової угоди між стягувачем та боржником по справі № НОМЕР_1.
В обгрунтування своїх вимог ДВС посилається на те, що на виконання рішення Роменського міського суду від 26.08.2003 р. про стягнення з боржника на користь фізичної особи ОСОБА_2. заборгованості в сумі 141092,56 грн., на спірне майно боржника декілька разів накладався арешт і на час винесення господарським судом ухвали від 22.09.2005 р. дане майно перебувало під арештом; що боржник при ухваленні мирової угоди, затвердженою ухвалою господарського суду від 22.09.2005 р. по даній справі навмисно приховав факт того, що спірне майно вже знаходилось під арештом, в зв”язку з чим, передача даного майна у власність стягувача є, на думку ДВС, незаконною; що господарський суд, виносячи ухвалу від 22.09.2005 р., на думку ДВС, порушив права та законні інтереси іншого стягувача -фізичної особи ОСОБА_2. та ін.
Прокурор в судовому засіданні підтримує позицію ДВС, та просить суд скасувати ухвали господарського суду від 08.06.2006 р. про відмову в задоволенні подання прокурора, та від 22.09.2005 р. про затвердження мирової угоди а також просить припинити провадження у справі в частині затвердження мирової угоди між стягувачем та боржником по справі № НОМЕР_1.
Стягувач та боржник просять суд ухвалу господарського суду від 08.06.2006 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
ДВС свого представника в судове засідання не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, та надіслав до суду клопотання з проханням розглядати апеляційну скаргу без участі його представника.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Рішенням господарського суду Сумської області від 14.07.2005 р. по справі № НОМЕР_1 позов задоволено. З відповідача на користь позивача стягнуто 202234,83 грн. боргу, 2022,35 грн. витрат по сплаті держмита, 118 грн. судових витрат.
Ухвалою господарського суду від 22.09.2005 р. по справі № НОМЕР_1 за заявою позивача від 13.09.2005 р. між сторонами затверджено мирову угоду від 09.09.2005 р. на стадії виконання та закінчення виконавчого провадження, відповідно до умов якої боржник зобов”язався погасити заборгованість в сумі 179762 грн. шляхом передання стягувачеві у власність наступного нерухомого майна:
- приміщення магазину, розташованого по вул. АДРЕСА_1 в смт. Липова Долина, Сумської області вартістю 47176 грн. площею 111,5 кв. м.;
- адміністративний будинок, розташований по вул. АДРЕСА_2 в м. Ромни вартістю 94980 грн. площею 380,9 кв. м.;
- вбудоване складське приміщення, розташоване в м. Ромни, АДРЕСА_3 вартістю 37606 грн. площею 520,3 кв. м.
В січні 2006 р. прокурор Сумської області в інтересах держави в особі ДВС у Роменському районі Сумської області звернувся до господарського суду з поданням про перегляд ухвали господарського суду від 22.09.2005 р. про затвердження мирової угоди по справі № НОМЕР_1 за нововиявленими обставинами, мотивуючи його тим, що на час винесення ухвали вказані об'єкти перебували під арештом, накладеним державною виконавчою службою на виконання ухвали Роменського міського суду від 28.07.03р. про забезпечення позову ОСОБА_2. до боржника по даній справі державним виконавцем 06.08.03 р. описано нерухоме майно на суму 222 104,94 грн., в т.ч. вищевказаний адміністративний будинок і складське приміщення. Постановою від 08.08.05р. цю нерухомість арештовано та оголошено заборону на її відчуження.
У подальшому на виконання судових рішень у вищевказаній та інших цивільних справах 12.05.04 р. та 08.04.05 р. повторно накладався арешт і заборона на відчуження адмінбудівлі боржника. Майно залишено на зберігання останньому.
Як свідчать матеріали справи, господарський суд відмовляючи в задоволенні подання прокурора ухвалою від 08.06.2006 р., мотивував її тим, що обставини, викладені прокурором в поданні не є нововиявленими, а також тим, що винесення ухвали від 22.09.2005 р. про затвердження мирової угоди ніяким чином не перешкоджає відділу державної виконавчої служби у Роменському районі виконувати покладені на нього функції.
Однак, на думку колегії суддів, подання розглянуто з порушенням норм діючого законодавства виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 29 ГПК України Прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.
Відповідно до ст. 113 ГПК України судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за поданням прокурора лише у справах, в яких стороною є держава в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, тобто обов”язковими умовами участі прокурора є наявність в спорі інтересів держави та участь державного органу в якості сторони по справі.
Однак, як свідчать матеріали справи, жодна зі сторін по даній справі не є державним органом, в інтересах якого прокурор має право подати подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставнами.
Не можуть прийматися судом до уваги доводи прокурора про те, що подаючи апеляційне подання він виступав в інтересах відділу державної виконавчої служби, оскільки даний орган не є стороною по даній справі, а норми діючого законодавства України не передбачають можливість звернення Державної виконавчої служби з заявою про перегляд рішення суду за новововиявленими обставинами в разі, якщо вищевказаний орган не був стороною по справі. Разом з тим державний виконавець відповідно до ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження” в разі необхідності має право звертатися до суду за роз'ясненням рішення.
Враховуючи викладене, подання прокурора про перегляд ухвали господарського суду 22.09.2005 р. не підлягає розгляду господарським судом України, в зв”язку з чим, ухвала господарського суду від 08.06.2006 р. по даній справі підлягає скасуванню, а провадження по розгляду подання прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами судової ухвали від 22.09.2005 р. по даній справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.
Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника апеляційної скарги, з яких він оспорює ухвалу не можуть бути підставою для задоволення цієї скарги.
Керуючись п. 1 ст. 80 ст. 101, 102, п. 3 ст. 103, п. 1 ст. 104 ст. 105, ст. 106, ст. 113 ГПК України, удова колегія -
постановила:
Ухвалу господарського суду від 08.06.06 р. по справі НОМЕР_1 скасувати.
Припинити провадження за поданням прокурора Сумської області про перегляд Ухвали господарського суду Сумської області від 22.09.05 р. по цій справі за нововиявленими обставинами.
Головуючий суддя
Судді