ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2012 р. Справа №5023/2015/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бондаренко В.В., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,
при секретарі Голозубовій О. І.,
за участі представників сторін:
позивача -Зайцева В.М., дов. від 21.09.12 р., Ільченко С.М., дов. від 03.01.12 р.,
відповідача -ОСОБА_3, дов. від 21.09.12 р., ОСОБА_4, дов. від 06.06.12 р.
третя особа -не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2219 Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 28.05.2012 року по справі №5023/2015/12,
за позовом Солоницівської селищної ради смт. Солоницівка,
до 1-ого відповідача - ПП ОСОБА_6, с. Подвірки,
2-ого відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Дон», м. Харків,
третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області,
про зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ПП ОСОБА_6, в якому просив суд прийняти рішення про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки і здійснення за рахунок відповідача самочинно розміщеного торговельного кіоску по АДРЕСА_1 Дергачівського району Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.05.2012 року у справі №5023/2015/12 (суддя Лаврова Л. С.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Зобов'язано ФОП ОСОБА_6 звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку та знести за свій рахунок самочинно розміщений торговельний кіоск по АДРЕСА_1, Дергачівського району, Харківської області. Стягнуто з ФОП ОСОБА_6 на користь Солоницівської селищної ради судовий збір 1073 грн.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 28.05.2012 року у справі №5023/2015/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В обґрунтування своєї апеляційної скарги позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт зазначає, що він не був належним чином повідомлений місцевим господарським судом про час та місце розгляду справи. Зазначена обставина, на думку відповідача, є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Спростовуючи висновки суду першої інстанції, відповідач вказує на те, що земельну ділянку по АДРЕСА_1 самовільно не займав, оскільки ця земельна ділянка під розміщення торгівельного павільйону була відведена ще в 1995 році на підставі рішення виконавчого комітету Солоницівської селищної ради від 10.10.1995 року №690 «Про відведення земельної ділянки під розміщення торгового кіоску ТОВ «Дон». Спірний торгівельний кіоск по АДРЕСА_1 належить ТОВ «Дон».
Солоницівська селищна рада Дергачівського району Харківської області надала відзив на апеляційну скаргу (вх. №6205 від 01.08.2012 року), в якому зазначає, що ФОП ОСОБА_6 про час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, однак відповідач зумисно відмовлявся одержувати рекомендовані поштові відправлення.
Окрім того, позивач вказує на те, що договір оренди земельної ділянки ТОВ «Дон»укладений не був, торгівельний павільйон ТОВ «Дон»не будувало. Жодного підтвердження щодо існування орендних відносин між ТОВ «Дон»та ФОП ОСОБА_6 відповідачем не надано. Жодним рішенням органу місцевого самоврядування ФОП ОСОБА_6 спірна земельна ділянка у власність чи у користування не надавалась. Таким чином, позивач просить рішення господарського суду Харківської області від 28.05.2012 року по справі №50023/2015/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 року у даній справі залучено ТОВ «Дон»у якості другого відповідача.
24.09.2012 року до судового засідання з'явились представники позивача та 1-ого відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.
Другий відповідач та третя особа,будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку своїх представників у призначене судове засідання.
Враховуючи те, що явка 2-ого відповідача та 3-ї особи не була визнана обов'язковою, а також те, що її неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника 2-ого відповідача та 3-ї особи за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
З акта законності розміщення торгівельного павільйону (кіоску) від 13.05.2011 року, складеного заступником селищного голови Ткачем М.О., за участю депутата селищної ради Черновим С.О., юрисконсультом селищної ради Ільченко С.М., землевпорядником Тризна І.Д., вбачається, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 Дергачівського району Харківської області орієнтовною площею 0,0033 га біля жилого будинку АДРЕСА_1 використовується суб'єктом господарювання, а саме ФОП ОСОБА_6, під торгівельним павільйоном (кіоском). Павільйон займає площу близько 0,0016 га. На момент обстеження правовстановлюючі документи на земельну ділянку під торгівельним павільйоном були відсутні (а.с. 34).
В зазначеному торгівельному кіоску цілодобово здійснюється торгівля алкогольними напоями, чим завдаються незручності мешканцям житлового будинку. Через що мешканці будинку АДРЕСА_1 неодноразово звертались до відповідача з вимогою про демонтаж кіоску. Однак, відповідач на звернення ніяким чином не відреагував.
З листа першого заступника начальника Головного управління Держкомзему у Харківській області від 24.12.2010 року за №13-14-37/12702 вбачається, що постійна депутатська комісія з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та використання природних ресурсів, екології, землевпорядкування провела перевірку законності розташування та роботи кіоску ФОП ОСОБА_6. В результаті перевірки встановлено, що торгівельний кіоск встановлено без будь-яких погоджень з відповідними службами району та дозволів з боку Солоницівської селищної ради. Земельна ділянка біля будинку АДРЕСА_1 сел. Солоницівка Дергачівського району Харківської області, на якій встановлено кіоск з продажу алкогольних напоїв, використовується без правовстановлюючих документів.
З листа КП «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради»вбачається, що торгівельний кіоск біля будинку АДРЕСА_1 сел. Солоницівка Дергачівського району Харківської області в бюро не зареєстрований.
Судом встановлено, що земельна ділянка під будівництво торгівельного кіоску відповідачеві не відводилась, право користування чи право власності на неї не оформлялось. Відповідних документів ФОП ОСОБА_6 не надано. Проект будівництва та дозвіл на виконання будівельних робіт, архітектурно-планувальні завдання, проекти тимчасових торгових павільйонів та матеріали їх узгодження, дозволи на виконання будівельних робіт відповідачеві не видавались.
Позовні вимоги про знесення торгівельного кіоску та звільнення земельної ділянки селищна рада обґрунтовує самовільним захватом земельної ділянки.
Колегія суддів вважає позовні вимоги такими, що повністю відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а також нормам чинного законодавства. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на наступному.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки є самовільним зайняттям земельної ділянки.
Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власнику земельної ділянки або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування.
Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що за самовільне зайняття земельної ділянки громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.
Пунктом 3.1. Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Надання в оренду земельних ділянок оформляється відповідно до вимог ст. 124 Земельного кодексу України, в якій зазначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документів, що посвідчують право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що спірна земельна ділянка під будівництво торгівельного кіоску відповідачу не відводилась, право користування чи право власності на неї не оформлялось. Відповідних документів ФОП ОСОБА_6 не надано. Відповідач не виконав свій обов'язок відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України по доведенню обставин, на які він посилається.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вбачає наявність правових підстав для застосування наслідків самовільного зайняття земельної ділянки, в даному випадку у вигляді знесення самочинно збудованого торгівельного кіоску за свій рахунок.
Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання
стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Твердження відповідача про те, що ФОП ОСОБА_6 лише користується спірною земельною ділянкою та орендує торгівельний кіоск у ТОВ «Дон»спростовується матеріалами справи. Оскільки відповідачем не надано будь-яких договорів оренди, ці твердження є безпідставні, не ґрунтуються на відповідних доказах. В свою чергу, представник відповідача у судовому засіданні в поясненнях зазначив, що договір оренди кіоску у відповідача відсутній.
Також рішення виконавчого комітету Солоницівської селищної ради від 10.10.1995 року №690 «Про відведення земельної ділянки під розміщення торгового кіоску ТОВ «Дон», акт вибору земельної ділянки для розміщення зупиночного павільйону в с. Солоницівка ТОВ «Дон»від 26.02.1998 року, протокол земельного торгу №5 від 01.07.1998 року не можуть вважатися доказами на підтвердження права користування спірною земельною ділянкою ТОВ «Дон»чи ФОП ОСОБА_6 в розумінні ст. 126 Земельного кодексу України, відповідно до якої правовстановлюючими документами є, зокрема, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди, державний акт на право власності.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги позивача законні, обґрунтовані, підтверджені відповідними доказами та підлягають задоволенню.
Окрім того, ФОП ОСОБА_6 в апеляційній скарзі стверджує, що судова кореспонденція йому не направлялась, через що він не був обізнаний про час та місце проведення судового засідання, в якому було ухвалене рішення по справі.
Перевіривши ці твердження відповідача, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції належним чином повідомив ФОП ОСОБА_6 про час та місце проведення судового засідання, направивши йому ухвалу господарського суду Харківської області від 22.05.2012 року у справі №5023/2015/12 про відкладення розгляду справи. Про вказане свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа сторонам.
Відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України №75 від 10.12.2002 року (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Відмітки на наявних в матеріалах справи процесуальних документах оформлені відповідно до наведених вимог названої Інструкції, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.
Вказаним спростовується посилання апелянта на неналежне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Як вбачається із резолютивної частини оскаржуваного рішення, відповідача зобов'язано звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку та знести за свій рахунок самочинно розміщений торговельний кіоск по АДРЕСА_1, Дергачівського району, Харківської області. Тобто, в рішенні не зазначено точної площі земельної ділянки.
Статтею 84 Господарського процесуального кодексу України, а саме п. 4 встановлено, що при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження.
У п. 9.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №6 «Про судове рішення»зазначено, що у рішенні про вчинення певних дій повинно міститися припис із зазначенням конкретного місцезнаходження майна згідно з поштовою адресою, точної площі, строк виконання певних дій.
Резолютивна частина рішення повинна мати інформацію щодо місцезнаходження спірної земельної ділянки, її точний розмір.
Оскільки місцевий господарський суд в своєму рішенні не конкретизував точний розмір земельної ділянки, яку зобов'язано відповідача звільнити та повернути, таке рішення не відповідає вимогам законодавства.
Зважаючи на наведене, рішення господарського суду Харківської області від 28.05.2012 року у справі №5023/2015/12 підлягає скасуванню в цій частині із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 99, 101, п. 2 статті 103, п. 4 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 28.05.2012 року у справі №5023/2015/12 скасувати частково в частині зобов'язання ФОП ОСОБА_6 звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку та знести за свій рахунок самочинно розміщений торговельний кіоск по АДРЕСА_1, Дергачівського району, Харківської області.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Зобов'язати ФОП ОСОБА_6 (АДРЕСА_2, р/н НОМЕР_1) звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0033 га біля житлового будинку АДРЕСА_1 в смт. Солоницівка, Дергачівського району, Харківської області та знести за свій рахунок самочинно розміщений на ній торгівельний кіоск.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Повний текст постанови складено 01.10.2012 року.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Россолов В.В.