Справа № 1414/62/2012 р.
Провадження № 1/1414/185/12 р.
В И Р О К
Іменем України
29.05.2012 року Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого -судді Непши О.І.,
при секретарі -Панасюк Н.С.,
за участю прокурора - Титаренка Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Миколаєві, громадянин України, освіта вища, неодружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,
у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.1, ст.185 ч.2, ст.15 ч.2 КК України,
в с т а н о в и в :
01 грудня 2011 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 перебував в торговельному залі супермаркету філії «Миколаївська»приватного підприємства «Таврія Плюс», що розташований в місті Миколаєві по проспекту Жовтневому, 234-В.
Керуючись раптово виниклим корисним умислом, направленим на протиправне таємне заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 взяв з торговельного стелажу коробку з парою чоловічих туфель чорного кольору 43-ого розміру, взув їх, а власне взуття залишив у коробці з-під туфель.
Після цього ОСОБА_1 залишив приміщення супермаркету, не розплатившись за взуття на касі, чим спричинив філії «Миколаївська»приватного підприємства «Таврія Плюс»матеріальні збитки на суму 250 грн. 31 коп.
Крім того, 08 грудня 2011 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 знову перебував в торговельному залі супермаркету філії «Миколаївська»приватного підприємства «Таврія Плюс»за вищевказаною адресою.
Керуючись раптово виниклим корисним умислом, направленим на протиправне таємне заволодіння чужим майном, діючи повторно, ОСОБА_1 взяв з торговельного стелажу сумку-барсетку «BOLUMAS»зі шкірозамінника вартістю 329 грн. 92 коп. і направився з нею до виходу з супермаркету, не оплативши зазначене майно на касі, намагаючись у такий спосіб довести свій умисел на заволодіння майном до кінця.
Проте на виході з торговельного центру його зупинили працівники служби безпеки, які при перевірці виявили неоплачений товар, що ОСОБА_1 намагався таємно викрасти, але не довів свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 в інкримінованих злочинах визнав себе винним повністю та показав, що 01 грудня 2011 року близько 19 год. 00 хв. приїхав до супермаркету «Таврія-В». Там поміряв туфлі, які йому сподобалися. Після чого вирішив не перевзуватися, поставив свої кеди у коробку з-під туфель, а в туфлях вийшов з приміщення супермаркету. Сигналізація на виході не спрацювала. Іншим разом, 08 грудня 2011 року біля 16 год. 00 хв. він знову приїхав до супермаркету, де побачив сумку (барсетку) з ременем через плече, яку також вирішив викрасти. Взявши сумку та повісивши її на плече, він намагався вийти з нею з приміщення супермаркету, але був зупинений працівниками охорони з неоплаченим товаром. В подальшому його запросили до кімнати охорони, де при перегляді відеозаписів з камер відеоспостерження також був виявлений факт викрадення ним раніше чоловічих туфель.
Крім показань підсудного, його вина у вчиненому злочині підтверджується письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме: заявами адміністратора торговельного центру від 08 грудня 2011 року про спробу крадіжки сумки та від 22 грудня 2011 року про крадіжку туфель (а.с.4, 31), протоколами огляду місця події від 08 грудня 2011 року та від 22 грудня 2011 року з фототаблицями (а.с.5-7, 32), протоколом виїмки кедів від 04 січня 2012 року з фототаблицею та протоколом виїмки чоловічих туфель від 29 грудня 2011 року з фототаблицею (а.с.40-41, 51-52), актами інвентаризації від 08 грудня 2011 року та від 22 грудня 2011 року (а.с.11, 36) про вартість майна, яке викрав та намагався викрасти ОСОБА_1 (а.с.11, 36), розпискою адміністратора торгового центру про прийняття на зберігання сумки та чоловічих туфель (а.с.9), заявою адміністратора торгового центру про відшкодування ОСОБА_1 матеріальних збитків у сумі 580, 23 грн. (а.с.19).
Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.1 та ст.185 ч.2, ст.15 ч.2 КК України, та кваліфікує його дії як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) і як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений повторно.
Обираючи підсудному вид та міру покарання, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 вчинив два злочин середньої тяжкості, спрямованих проти власності, один з яких є незакінченим, що знижує ступінь його суспільної небезпеки, підсудний раніше не судимий, повністю визнав свою вину та щиро покаявся у вчинених злочинах, задовільно характеризується за місцем проживання, матеріальна шкода, спричинена злочинами, відшкодована у повному обсязі. Проте суд також звертає увагу на малий проміжок часу, що пройшов між вчиненням першого та другого злочину, і пов'язує це із відчуттям безкарності у підсудного.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що для виправлення підсудного та запобігання в подальшому вчинення ним нового злочину йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.
В той же час, зважаючи на сукупність пом'якшуючих покарання обставин, суд переконаний, що досягти цілей покарання підсудного можливо без ізоляції його від суспільства із застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України та звільненням його від відбування покарання.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
з а с у д и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.1, ст.185 ч.2, ст.15 ч.2 КК України, та призначити йому покарання:
- за ст.185 ч.1 КК України -у виді позбавлення волі на строк один рік,
- за ст.185 ч.2, ст.15 ч.2 КК України -у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців.
В порядку ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік, та покласти на нього обов'язки у відповідності до п.3, п.4 ч.1 ст.76 КК України повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчій інспекції.
До набрання вироком законної сили залишити засудженому раніше обраний запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази по справі:
сумку-барсетку «BOLUMAS»зі шкірозамінника, пару чоловічих туфель чорного кольору 43-ого розміру, що передані під розписку ОСОБА_2, -залишити в розпорядженні супермаркету філії «Миколаївська»приватного підприємства «Таврія Плюс»;
пару кедів 43-ого розміру, що передані на зберігання ОСОБА_1, -залишити в його розпорядженні;
диск DVD-R 4.7 Gb з відеозаписом від 01 грудня 2011 року -зберігати в матеріалах кримінальної справі.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через суд, який постановив вирок, протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя О.І.Непша