Справа № 22-ц - 5294/2006 р. Головуючий 1 інст. Божко В.В.
Категорія стягнення зарплати Доповідач ЛуспеникД.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 р.
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Луспеника Д.Д.,
суддів - Ялини В.Б., Швецової Л.А.,
при секретарі - Шевченко О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 27 липня 2006 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної допомоги імені проф. О.І. Мещанінова про стягнення заборгованості із заробітної плати,
встановила: У липні 2006 р. до суду зі вказаною позовною заявою звернулася ОСОБА_1.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27.07.2006 р. провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою представника позивача від позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду для розгляду позову по суті.
При цьому вказується на порушення судом норм цивільного процесуального права, оскільки суд не звернув уваги на те, що повноважень представнику на відмову від позову вона не надавала, письмової чи усної заяви представника позивача про відмову від позову в матеріалах справи немає.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.
Закриваючи провадження у справі, районний суд виходив з того, що представник позивача відмовився від позову, про наслідки відмови від позову він попереджений, така відмова не порушує прав позивача.
Судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції в силу п. З ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до районного суду для вирішення позову по суті.
З матеріалів справи вбачається, що позивач видала довіреність на участь у справі своїй матері ОСОБА_2. (а.с.15).
В силу ч. 1 ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Частина 2 цієї ж статті зазначає, що обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.
Таким чином, посилання апеляційної скарги на те, що представник позивача не мала повноважень на відмову від позову є безпідставні, оскільки у виданій довіреності немає такого застереження.
Разом з тим, відповідно до частин 1 і 2 ст. 174 ЦПК України усна заява про відмову від позову заноситься до протоколу судового засідання, а відповідна письмова заява приєднується до матеріалів справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову (таке ж право має й представник позивача) суд роз'яснює наслідки вчинення відповідних процесуальних дій.
Проте, зазначивши в ухвалі суду про те, що представник позивача попереджений про наслідки відмови від позову, таких записів протокол судового засідання не містить, окремого документу, який би містив роз'яснення представнику позивача наслідків відмови від позову, у справі немає.
Крім того, суд допустився й інших помилок. Так, з протоколу судового засідання вбачається, що проводилось попереднє судове засідання (а.с.16), а з ухвали суду вбачається, що проводилось судове засідання по суті (ас. 17), при цьому ч. 4 ст. 130 ЦПК України суд не керувався.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст. 307, п. З ст. 312, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 27 липня 2006 р. скасувати, справу направити до районного суду для розгляду позову ОСОБА_1. по суті.
Ухвала апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає, оскільки в силу ч. 1 ст. 324 ЦПК України не перешкоджала по дальшому провадженню у справі.