АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц - 5075/2006 р. Головуючий 1 інст. Єлізаров І.Є.
Категорія право приватної власності Доповідач ЛуспеникД.Д.
ОКРЕМА УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2006 р.
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді'ЛуспеникаД.Д.,
суддів - Яцини В.Б., Швецової Л.А.,
при секретарі - Шевченко О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвали Московського районного суду м. Харкова від 29 червня 2006 р. та 14 липня 2006 р.
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частину квартири, треті особи - Харківський міський центр приватизації та Харківське міське БТІ,
встановила: Ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 11.10.2006 р. скасовані ухвали Московського районного суду м. Харкова від 29.06.2006 р. та 14.07.2006 р. про залишення вищевказаного позову без руху та подальше визнання його неподаним.
При розгляді справи апеляційною інстанцією були встановлені порушення з боку головуючого судді суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення у справі.
Судом встановлено, що первісний позов пред'явлений 17.11.2005 р.
На порушення ч. З ст. 122 ЦПК України суддя в десятиденний строк не вирішив питання про відкриття провадження у справі і в цей же час не залишив його без руху, а лише 23.12.2006 р. залишив позов без руху для усунення його недоліків, в тому числі для сплати судового збору (не зазначивши його розміру). Дана вказівка є незаконною, оскільки в позові позивач просив звільнити його від сплати судового збору, тому суд спочатку зобов'язаний був розглянути вказане клопотання.
Незважаючи на це, позивач уточнив позовні вимоги, сплатив судовий збір.
30.01.2006 р. суд визнав, що позов відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства і відкрив провадженні у справі, призначив попереднє судове засідання на 23.03.2006 р. (а.с.37). При цьому знову ж порушений встановлений ст. 129 ЦПК України місячний строк, в який повинно бути призначене і проведене попереднє судове засідання.
Крім цього, 23.03.2006 р. суд, замість проведення попереднього судового засідання, в яке з'явився позивач, відклав його на 25.04.2006 р. через неявку відповідачів (а.с.38). Зазначене є неправомірним, оскільки ч. 8 ст. 130 ЦПК України передбачає лише один випадок відкладення попереднього судового засідання - це заява однієї або обох сторін, якої у суду не було.
У подальшому, не провівши попереднє судове засідання, не постановивши про це ухвалу, як того вимагає ч. 10 ст. 130 ЦПК України, суд призначив справу до розгляду і 1.06.2006 p., 14.07.2006 p. проводив судові засідання (ах.55, 86).
14.06.2006 р. позивач уточнив позовну заяву в сторону зменшення позовних вимог (а.с.59-60).
Одноособовою ухвалою судді від 29.06.2006 р. уточнена позовна заява залишена без руху (а.с.74). Зазначене є неправомірним, оскільки справа вже розглядалась по суті. Підставою для залишення пред'явленого уточненого позову без руху було те, що: не повністю вказані засоби зв'язку зі сторонами; позовні вимоги не конкретизовані; не сплачений судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Суд першої інстанції залишив уточнений позов без руху з порушенням норм цивільного процесуального законодавства, оскільки: по-перше, із поданої до суду позовної заяви чітко вбачається зміст позовних вимог - визнання права власності на 1/3 частину квартири; позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, посилається на певні докази та надав їх; судовий збір був сплачений при усуненні недоліків первісного позову, а уточненим позовом зменшені вимоги, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи були сплачені (а.с.58).
Крім цього, суд не мав права залишати уточнений позов без руху, оскільки це питання вирішується лише на стадії відкриття провадження у справі. Як вбачається з матеріалів справи, суд провадження у справі вже відкрив, а надалі позивач скористався своїм диспозитивним правом, передбаченим ст. 31 ЦПК України, на уточнення позовних вимог, при цьому в сторону зменшення.
Зазначеними процесуальними діями суду порушуються конституційне право позивача на судовий захист та на справедливий судовий розгляд у розумні строки, передбачений ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.
Так, за ст. 157 ЦПК України справа повинна бути розглянута протягом двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Суд відкрив провадження у справі 30.01.2006 p., однак за час, що минув, суд навіть не розпочав справу розглядати по суті.
Судова колегія вважає за необхідне про зазначені вище факти довести до відома голови районного суду для належного реагування і прийняття відповідних заходів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 211, 320 ЦПК України, судова колегія судової палати,
УХВАЛИЛА:
Про зазначене в ухвалі судової колегії апеляційного суду довести до відома голови Московського районного суду м. Харкова для належного реагування та повідомлення про вжиті заходи у встановлений законові строк.