Справа № 10 - 129 2006 рік.
Категорія: запобіжний захід.
Головуючий у першій інстанції: Галагуза В.В.
Доповідач апеляційного суду: Ржепецький О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
11 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі: Головуючого: Ржепецького О.П. Суддів: Пустовара М.Л. Тімошевського В.П. за участю прокурора: Багірової В.А. захисника:ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 вересня 2006 року, якою у відношенні
ОСОБА_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимої, обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Як видно з подання слідчого Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Обґрунтовуючи необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, слідчий послався на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину і з врахуванням даним про її особу вона може продовжити злочинну діяльність.
Задовольняючи подання слідчого, суд послався на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, та можливість вчинення нею нових злочинів та необхідність забезпечення виконання процесуальних дій.
В апеляції захисник ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати та обрати обвинуваченій запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. З її точки зору, суд не врахував в достатній мірі те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, утримує двох малолітніх дітей, раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, а тому обрав запобіжний захід в порушення вимог ст. 150 КПК УКраїни.
Заслухавши доповідача, пояснення захисникаОСОБА_1, яка просила задовольнити апеляцію, думку прокурора про законність постанови суду, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів не знаходить підстав до задоволення апеляції.
Матеріали кримінальної справи свідчать, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. З пояснень ОСОБА_2 видно, що збут наркотиків є джерелом матеріального забезпечення сім'ї. Таким чином, висновок суду, що ОСОБА_2 може продовжити злочинну діяльність, є вірним.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд прийняв до уваги те, що ОСОБА_2 має двох дітей та інші обставини, на які є посилання в апеляції. Але з врахуванням даних про особу обвинуваченої, суд обгрунтовано послався на необхідність забезпечення виконання процесуальних дій мірою запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Таким чином, судом не допущено порушень вимог ст. ст. 148, 150, 155 КПК України, а тому підстав до скасування чи зміни постанови суду не має.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляцію захисникаОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 вересня 2006 року, у відношенні ОСОБА_2, залишити без зміни.