УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді - Гриненка О.І.
судді - Худика М.П.
судді - Горб І.М.
за участю прокурора - Юрко Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 25 травня 2012 року щодо ОСОБА_1,-
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, громадянина України, з середньою освітою, працюючого автомийником на СТО «ПП Диркач», не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
· 24.01.2008 року Богуславським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. 28.01.2010 року звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий термін 10 місяців 14 днів;
- засуджено за ч. 1 ст. 389 КК України до 1(одного) року обмеження волі. На підставі ст. ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Богуславського районного суду Київської області від 24.01.2008 року та визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним в ухиленні від позбавлення права займатися певною діяльністю особою, засудженою до цього виду покарання, за наступних обставин.
24.01.2008 року ОСОБА_1 був засуджений Богуславським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. 28.01.2010 року звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий термін 10 місяців 14 днів. Після умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, 10.02.2010 року ОСОБА_1 був ознайомлений
Справа № 11/2690/1906/2012 Головуючий у першій інстанції Москалюк В.М.
Категорія КК: ч.1 ст.389 Доповідач в апеляційній інстанції Гриненко О.І.
Солом'янською РВ КВІ м. Києва з порядком відбування покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, призначеного вироком Богуславського районного суду Київської області від 24.01.2008 року, однак вказаного порядку не дотримав та продовжив керувати транспортними засобами.
Так, 02.05.2010 року, близько 09 години 40 хвилин, ОСОБА_5, керуючи автомобілем НОМЕР_1, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 123 КУпАП, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності. 23.12.2010 року кримінально-виконавчою інспекцією ОСОБА_1 був письмово попереджений про настання кримінальної відповідальності в разі порушення ним вимог статті 34 КВК України.
Не зважаючи на повторне письмове попередження кримінально-виконавчої інспекції, 07.02.2011 року близько 03.00 години, ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130, ч.1 ст.126, ч.1 ст.121 КУпАП, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію його дій, просить вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 25 травня 2012 року змінити, пом'якшивши призначене йому покарання, оскільки на думку апелянта призначене покарання є невідповідним ступені тяжкості злочину та особі засудженого та за своїм видом і розміром є явно несправедливим внаслідок суворості. На обґрунтування своїх вимог апелянт вказує, що при призначенні йому покарання судом недостатньо враховано дані про його особу, а саме те, що він має постійне місце проживання в місті Києві, працює, позитивно характеризується, на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, а також непрацездатні батьки. Крім того, апелянт зазначає, що призначене йому покарання у виді позбавлення волі не передбачено санкцією ч.1 ст.389 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти апеляції засудженого, вважаючи вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 25.05.2012 року законним та обґрунтованим, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінальної справи, та обговоривши доводи викладені в апеляції колегія суддів вважає, що подана апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 в ухиленні від позбавлення права займатися певною діяльністю особою, засудженою до цього виду покарання, тобто скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України, за обставин, викладених у вироці, є обгрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними у справі доказам, в їх сукупності, які не заперечувались також і засудженим, досліджувались за його згодою в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, а тому згідно ч. 1 ст. 365 КК України апеляційному перегляду не підлягають.
Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Всупереч доводам апеляції засудженого, покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності із зазначеною нормою закону з урахуванням всіх обставин, передбачених ст. 65 КК України. Суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_1 покарання обгрунтовано врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно ст. 12 КК України, віднесений до категорії невеликої тяжкості, конкретні обставини справи та характер злочинного діяння, особу засудженого, який раніше судимий, характеризується задовільно, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, та правильно дійшов висновку про призначення покарання у виді обмеження волі. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 вчинив злочин, не відбувши повністю покарання за попереднім вироком суду, суд першої інстанції правильно застосував положення статей 71, 72 КК України та призначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, а тому посилання засудженого на призначення йому покарання, не передбаченого санкцією ч.1 ст.389 КК України є неспроможними.
Посилання засудженого ОСОБА_1 на те, що на його утриманні знаходяться неповнолітні діти, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані щодо батьківства ОСОБА_1, а тому вказані доводи не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів.
Призначене засудженому судом першої інстанції покарання за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про законність постановленого судом вироку щодо ОСОБА_1 та безпідставність доводів апеляції засудженого.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним уточнити ім'я засудженого, яке зазначене у вступній та резолютивній частині вироку Солом'янського районного суду міста Києва від 25.05.2012 року з апострофом, однак як вбачається з копії паспорту ОСОБА_1 (а.с. 83), ім'я засудженого пишеться без апострофа.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 25 травня 2012 року відносно ОСОБА_1, без змін.
В порядку ст. 365 КПК України, уточнити вступну та резолютивну частину вироку Солом'янського районного суду міста Києва від 25.05.2012 року, зазначивши ім'я засудженого «Вячеслав» (без апострофа).
Судді
_______________ _________________ _______________
Гриненко О.І. Худик М.П. Горб І.М.