АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 червня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Ковальської В.В.

суддів Верховець Т.М., Полтавцевої Г.А.

прокурора Отроша В.М.

захисника ОСОБА_1

особи, відносно якої порушено кримінальну справу ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 11 травня 2012 року про залишення без задоволення скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого прокуратури Оболонського району м. Києва від 29 червня 2010 року про порушення кримінальної справи № 55-3350 відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України ,-

в с т а н о в и л а :

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 11 травня 2012 року скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого прокуратури Оболонського району м. Києва від 29 червня 2010 року про порушення кримінальної справи № 55-3350 відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України - залишено без задоволення.

В апеляції захисник ОСОБА_1, посилаючись на незаконність і необґрунтованість вказаної постанови та невідповідність висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи, просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Так, захисник вказує на те, що суд фактично ухилився від розгляду скарги по суті, постанова суду невмотивована, а лише містить перелік та викладення у хронологічному порядку наданих слідчим матеріалів. Доводи, конкретно викладені у скарзі на постанову про порушення кримінальної справи та доповненнях до неї, а також у виступі адвоката були залишені судом поза увагою і не спростовані.

Апелянт вважає, що матеріали, на підставі яких була порушена кримінальна справа, не містять достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України і звертає увагу на те, що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який, на думку суду, є предикатним злочином, була повернута на додаткове досудове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства, тобто, на момент порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 209 КК України була відсутня обов'язкова ознака зазначеного складу злочину - вчинення особою предикатного злочину.

Викладені у постанові про порушення кримінальної справи обставини щодо вчинення ОСОБА_2 дій по наданню привласненому майну ТОВ «Метал-Профіль» правового статусу шляхом підробки документів з метою присвоєння вказаного у постанові обладнання на загальну суму 1801277 гривень спростовується висновком незалежного аудитора та спеціаліста-економіста про те, що вказане обладнання не належало ТОВ «Метал-Профіль»; матеріали справи не містять відповідних документів цивільно-правового характеру щодо майна, яке могло бути предметом злочину.

У постанові про порушення кримінальної справи слідчим були підроблені документи, зокрема, видаткова накладна, в якій була завищена вартість обладнання, і ця вартість спростовується матеріалами кримінальної справи.

Суд не взяв до уваги доводи скаржника щодо законності походження обладнання, яке знаходилось у підприємства «Компанія-Шварц», з посиланням на документи податкової звітності.

Також апелянт вважає, що суд, будучи не в змозі спростувати його доводи, які беззастережно підтверджують про незаконність порушення кримінальної справи, неправильно послався, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які підтримали апеляцію та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає, а постанову суду належить залишити без змін, виходячи з таких підстав.

Висновки суду, викладені у постанові про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи щодо наявності приводів і підстав до порушення кримінальної справи та законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на вимогах закону.

Так, розглядаючи скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи, суд першої інстанції встановив, що 29.06.2010 року старший слідчий прокуратури Оболонського району м. Києва порушив кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України. Приводом до порушення вказаної справи було безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину в процесі розслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 383 КК України. Отже, суд встановив наявність приводу до порушення кримінальної справи проти ОСОБА_2

У постанові про порушення кримінальної справи вказано, що ОСОБА_2, виконуючи обов'язки директора ТОВ «Компанія Шварц», без відома та згоди директора ТОВ «Метал-Профіль» ОСОБА_3 вивіз з території заводу «Зварка» обладнання на загальну суму 1801277 гривень, яке належало ТОВ «Метал-Профіль» та було ввірено ОСОБА_2 директором ТОВ «Метал-Профіль».

З метою надання привласненому майну ТОВ «Метал-Профіль» правового статусу, ОСОБА_2 підробив документи - видаткові накладні, в яких змінив вартість майна, та замаскував джерело походження обладнання шляхом присвоєння назв привласненому обладнанню і поставив його на баланс ТОВ «Компанія Шварц».

Приховавши незаконне походження майна та незаконне заволодіння майном, ОСОБА_2 передав обладнання невстановленим особам, які придбали ТОВ «УТК «Буревісник» для прикриття незаконної діяльності, і при цьому також підробив документи.

В таких діях ОСОБА_2, пов'язаних із заволодіння майном та його подальшою реалізацією, на думку слідчого, є ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

Перевіряючи наявність підстав до порушення кримінальної справи, суд першої інстанції перевірив в судовому засіданні матеріали, на підставі яких була порушена кримінальна справа, про що свідчить протокол судового засідання.

ёЗокрема, суд вивчив дані протоколу огляду місця події, висновок експерта, та показання ряду свідків, допитаних у процесі розслідування кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 383 КК України, і дійшов до висновку про те, що вказані матеріали містять достатньо даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

При цьому у постанові суду зазначено, що суд оцінює лише належність процесуального оформлення вказаних матеріалів, відносність до досліджуваної події та достатність в якості підстав для порушення кримінальної справи і не висловлює думок про достовірність тих чи інших доказів.

Така позиція суду відповідає вимогам ч. 14 ст. 236-8 КПК України, якою встановлено, що розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає правильним те, що суд першої інстанції не вдався до оцінки доказів у справі, та не приймає до уваги доводи апеляції щодо спростування обставин, викладених у постанові про порушення справи, оскільки питання доведеності тих чи інших обставин справи є предметом досудового слідства та розгляду кримінальної справи по суті.

З таких же підстав колегія суддів не може погодитись з доводами апеляції про те, що органами досудового слідства не встановлена обов'язкова ознака злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України - вчинення предикатного злочину, бо кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 383 КК України повернута на додаткове досудове розслідування.

Також колегія суддів враховує те, що ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, в діях ОСОБА_2 були виявлені слідчим в процесі розслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 383 КК України, тому повернення на додаткове розслідування згаданої справи не може вплинути на наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи за іншим складом злочину, ознаки якого були виявлені в діях обвинуваченого ОСОБА_2

Таким чином, доводи апеляції захисника ОСОБА_1 стосовно відсутності приводів і підстав до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 209 КК України та порушень судом вимог кримінально-процесуального закону при розгляді його скарги на постанову про порушення кримінальної справи є необґрунтованими, підстав для скасування постанови суду немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 11 травня 2012 року про залишення без задоволення скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого прокуратури Оболонського району м. Києва від 29 червня 2010 року про порушення кримінальної справи № 55-3350 відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 - без задоволення.

Судді:

Верховець Т.М. Ковальська В.В. Полтавцева Г.А.