АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-   781/06                                        Головуючий у 1-й інстанції: Голубкін О.І.

Категорія: ст.ст. 15 ч.2,185 ч.2

КК України                                                       Доповідач: Войтовський С.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області

у складі: головуючого - Дзюби Ф.С. суддів -  Салтовської І.Б., Войтовського С.А. за участю прокурора- Багірової В.А.

10 жовтня 2006 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Центрального районного суду М.Миколаєва від 19 липня 2006 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, українець, громадянин України, раніше судимий: 1) 24.04.2005 року Заводським районним судом М.Миколаєва за ст.316 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений від покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням строком на 1 рік; 2) 20.07.2005 року Центральним районним судом М.Миколаєва за ст.309 ч.І, ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений від покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням строком на 2 роки; 3) 27.04.2006 року Ленінським районним судом М.Миколаєва за ст.309 ч.2, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі,

- засуджений за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбутє покарання за вироком Ленінського районного суду М.Миколаєва від 27.04.2006 року и остаточно призначено ОСОБА_1 до відбування 2 роки 8 місяців позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 13.03.2006 року приблизно о 23 год.20 хв. за попередньою змовою з іншою

особою, матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження, біля АДРЕСА_1 намагались таємно викрасти чавуну огорожу тротуару, яка належить УЖКХ, вартістю 1060 грн., але свій злочинний намір до кінця не довели, оскільки були затримані працівниками міліції.

В апеляції засуджений ОСОБА_1. просить вирок суду змінити та пом'якшити призначене покарання до 2 років позбавлення волі. Він посилається на те, що вину в скоєні злочину визнав повністю, розкаявся, допомагав органам досудового слідства в розкритті злочину. Також вказує, що виріс без батьків і на його утриманні знаходиться престаріла бабуся. На думку апелянта, суд недостатньо врахував вказані обставини і призначив суворе покарання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив залишити вирок без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 в скоєні злочину, за який він засуджений, за обставин встановлених судом відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доведеність вини і кваліфікація злочину засудженим не оспорюються. Засуджений не заперечував, що 13.03.2006 року разом з ОСОБА_2  на вул..Пушкінській побачили дві секції чавуної огорожі і вирішили їх викрасти, щоб здати на металобрухт. Одну із секцій вони пронесли декілька метрів і були затримані працівниками міліції.

Дії ОСОБА_1 судом обгунтовано кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на викрадення чужого майна вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Що стосується покарання, то воно призначено засудженому у відповідності з вимогами ст.65 КК України, з урахуванням ступіню тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, обставин справи, даних про особу ОСОБА_1, який характеризується за місцем проживання з негативної сторони. Як пом'якшуючі покарання обставини суд врахував, що ОСОБА_1. свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненні злочину, відсутність матеріальної шкоди.

Таким чином, доводи засудженого про те, що суд недостатньо врахував пом'якшуючі покарання обставини є надуманими. Також матеріалами справи не підтверджуються доводи ОСОБА_1 стосовно знаходження у нього на утриманні престарілої бабусі, оскільки він сам не працює, вживає наркотичні засоби і зловживає спиртними напоями, існує за рахунок тимчасових заробітків.

За таких обставин, підстав для зміни вироку та пом'якшення засудженому покарання колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду М.Миколаєва від 19 липня 2006 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.