Справа № 11-736/06                                                  Головуючий І інстанції:

Категорія ч.2 ст. 307, 69 КК України                       Дірко І.І.

Доповідач: Ржепецький О.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області

у складі:

головуючого                                                             Ржепецького О.П.

суддів:                         Войтовського С.А.,

Чернявський А.С.

за участю: прокурора Земляного В.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2006 року, яким

ОСОБА_1, уродженець м. Миколаїв, громадянин України, раніше не судимий, засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України з застосуванням положень ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено-дико рослинну коноплю, який зберігав за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1.

15.03.2006 року близько 16:00 годин ОСОБА_1, біля магазину „Три желания" по вул. Дзержинського в м. Миколаєві незаконно збув ОСОБА_2 1,5 грама особливо небезпечного наркотичного засобу у вигляді канабісу і отримав грошову винагороду в сумі 25 гривень.

19.03.2006 року близько 21 години ОСОБА_1 біля гуртожитку на вул. Потьомкінська, 131-а, м. Миколаїв, безвідплатно незаконно збув ОСОБА_3 та ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб.

Крім того, 19.03.2006 року о 21:35 год. ОСОБА_1 біля гуртожитку на вул. Потьомкінська, 131-а, м. Миколаїв, при проведенні оперативної закупівлі, незаконно збув ОСОБА_5 особливо небезпечний наркотичний засіб у вигляді канабіса, в об'ємі 3.3 грама., отримавши грошову винагороду в сумі 50 гривень.

Особливо небезпечний наркотичний засіб у вигляді канабісу, вагою в висушеному вигляді 27.3 грама, ОСОБА_1 зберігав за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1.

В апеляції засуджений просить вирок суду змінити, та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, зважаючи на те, що він усвідомив небезпечність скоєного, повністю визнав свою вину, сприяв встановленню істини в справі, злочинів ніколи раніше не скоював, не представляє загрози суспільству, закінчив навчання та отримав розподілення на роботу, в нього на утриманні дружина, дитина та мати, яка не працює.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважає призначене покарання обґрунтованим та законним, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, доведено доказами, дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку. Зібраним доказам судом першої інстанції дана належна юридична оцінка, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України і в апеляції фактичні обставини та кваліфікація скоєного не оскаржуються.

Покарання засудженому, судом призначене з дотриманням вимог ст.ст. 65-67 КК України, тобто з урахуванням ступені тяжкості скоєного, даних про особу винного, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем навчання та проживання, а також те, що на його утриманні знаходяться малолітня дитина. В зв'язку з чим суд призначив ОСОБА_1 покарання з застосуванням ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 статті 307 КК України покарання.

Таким чином, підстав до пом'якшення покарання, як того просить засуджений ОСОБА_1, не має.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2006 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.