АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-135/06                                 Головуючий у 1-й інстанції:Мачула О.М.

Категорія: ст.121 ч.І

КК України                                              Доповідач: Войтовський С.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія судців судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого- Ржепецького О.П.

суддів- Чернявського А.С., Войтовського С.А.

з участю прокурора- Земляного В.М.

захисника- ОСОБА_1

обвинуваченої- ОСОБА_2

28 вересня 2006 року розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Миколаєві матеріали за апеляцією помічника прокурора Заводського району М.Миколаєва на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 вересня 2006 року, якою відносно

ОСОБА_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченої за ч. 1 ст.121 КК України,

- відмовлено в продовженні строку тримання під вартою до 3-х місяців.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 22 липня 2006 року о 14 годині знаходячись на кухні будинку АДРЕСА_1 нанесла удар ножем своєму співмешканцю ОСОБА_3, який її бив, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. В результаті зазначених дій вона спричинила потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

26.07.2006 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст.115 КПК України в якості підозрюваної, а 28.07.2006 року відносно неї обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 31.07.2006 року ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення.

Постановою суду в задоволенні подання про продовження строків тримання обвинуваченої під вартою до 3-х місяців відмовлено. Суддя послався на те, що будь-які обґрунтування, з якими діючий КПК пов'язує можливість продовження терміну тримання обвинуваченої під вартою, в поданні відсутні. Також не наведено доказів того, що вона, перебуваючи на волі, може продовжити злочинну діяльність, ухилитись від слідства та суду і перешкоджати встановленню істини у справі.

В апеляції помічник прокурора просить постанову суду скасувати і матеріали направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що судом не врахована тяжкість скоєного злочину, що вона не працює, веде паразитуючий спосіб життя, не має постійного місця проживання і , не дивлячись на те, що в неї є неповнолітня дитина, разом з нею також не проживає з 2002 року. На думку апелянта, знаходячись на волі, ОСОБА_2 може вплинути на показання свідка і потерпілого, тобто, перешкодити встановленню істини у справі і ухилитися від слідства та суду.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Земляного В.М., який підтримав апеляцію і просив скасувати постанову суду, пояснення обвинуваченої ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_1, які просили залишити постанову суду без зміни, вивчивши надані матеріали та матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою та за наявністю достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжити злочинну діяльність.

Як вбачається з матеріалів справи, хоча ОСОБА_2 і обвинувачується в скоєні тяжкого злочину, але вона дала визнавальні показання, не заперечувала, що ножем нанесла удар співмешканцю, в процесі того, як той став її безпричинно бити, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння. По справі допитані потерпілий, свідок, проведено ряд експертиз, тобто, обставини справи слідством з'ясовані і перешкоджати встановленню істини у справі обвинувачена не може. Також слідством не наведено доказів того, що ОСОБА_2 може ухилитися від слідства та суду. Той факт, що вона офіційно не працює та проживає на квартирі не свідчить про ведення нею паразитичного способу життя. Посилання в поданні на необхідність продовження строків тримання під вартою у з'в'язку з витребуванням      результатів      експертиз       і      додаткового      збору характеризуючого  матеріалу  взагалі  не  є  підставами  для  залишення найбільш суворого запобіжного заходу.

Більше того, на день розгляду апеляції відсутні підстави для продовження строків тримання під вартою, оскільки двохмісячнии строк тримання під вартою ОСОБА_2 сплинув 26.09.2006 року, вона звільнена з СІЗО і органами досудового слідства їй обраний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Крім того, явка обвинуваченої в судове засідання апеляційного суду також свідчить про те, що вона не намагається уникнути від слідства та суду і виконання процесуальних рішень.

Таким чином, підстав для скасування постанови суду немає і її слідує залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію помічника прокурора Заводського району М.Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Заводського районного суду М.Миколаєва від 22 вересня 2006 року відносно ОСОБА_2 -без зміни.